Соцмережі
31 Березня 2021
373

Владислав Рашкован: Банки vs ритейл

Винесу в окремий пост свій коментар щодо публічної дискусії між банками та ритейлерами про величину банківських комісій за банківський еквайринг. Моя думка дуже проста і базується на трьох основних блоках: межі галузі, конкуренція та кооперація.

Межі галузі

Банки працюють у банківській галузі. Магазини працюють у ритейлі. Платіжні системи організовують платежі. У кожного є своя роль і межі свого ринку, на якому той чи інший гравець працює.

Банки не продають іграшки або одяг, Магазини зазвичай не здійснюють еквайринг, білінг, кліринг тощо. Однак, і ті, і інші можуть починати заходити за межі своїх галузей. Наприклад, ритейлери можуть організувати самі для себе платіжну систему, однак, це говорить тільки про те, що вони будуть розглядати цю галузь як окремий альтернативний бізнес.

Але це все ще не дає права банкам і платіжним системам вказувати ритейлерам, як їм продавати товари. І ритейлерам не варто вказувати, як банкам або платіжним системам вести їх бізнес.

Банківська галузь має свої регуляції. Аналогічно платіжникі та ритейл. У деяких сферах вони перетинаються (наприклад, організація готівкового обігу в магазинах або прийняття платежів), і регуляції спільно з договірними/партнерськими відносинами повинні допомагати вирішувати потенційні конфлікти в таких зонах.

Конкуренція

В банківській галузі є конкуренція. Аналогічно конкуренція є в ритейлі. При цьому рівень конкуренції відрізняється в різних містах, так і на різних продуктових ринках. У деяких містах/продуктах може бути набагато менше конкуренції.

Ви здивуєтеся, але в платіжних системах є теж конкуренція, хоча і менша, ніж в банківській галузі чи ритейлі.

У кожній країні є антимонопольні органи, які покликані вирішувати антимонопольні спори. І в Україні є такий орган. Якщо у когось є сумніви в рівні конкуренції, то закликаю звертатися в антимонопольний орган.

У конкурентних галузях ставки встановлюються ринком і/або договірними відносинами. Сьогодні ритейлери мають можливість: а) співпрацювати з банками і платіжними системами чи ні; б) з якими банками, в) з якими платіжними системами — ритейлери можуть приймати картки Visa, MasterCard, American Express, China Union Pay, Простір, Diner’s Club тощо — можуть приймати одні картки і не приймати інші (наприклад, картки Visa і Мастеркард приймають практично всі, а ось Простіром або American Express можна розрахуватися далеко не скрізь.

Але це вибір самих гравців. Вони можуть взагалі не брати ніякі картки (це їх вибір) і: а) втрачати велику кількість відвідувачів; б) самим організовувати готівковий оборот/інкасацію або; в) організовувати свою платіжну систему — як я написав вище, заходячи на ринок банків/платіжних систем.

Кооперація

Так вийшло, що в межах своїх ринків і в умовах конкуренції банки, платіжні системи та ритейлери за останні роки навчилися співпрацювати, співіснувати і взаємно «опылять» один одного доходами.

Банки кредитують розвиток ритейлерів (зокрема відкриття нових магазинів і закупівлю товарів), ритейлери тримають рахунки в банках. Банки організовують розрахунково-касове обслуговування, допомагаючи ритейлерам з інкасацією і організацією прийняття платежів. Банки також допомагають випускати картки лояльності для ритейлерів, а також випускають кредитні картки для клієнтів ритейлерів, які підвищують купівельний попит клієнтів ритейлерів і доходи магазинів. В останніх двох прикладів банкам допомагають платіжні системи.

В результаті у кожного є своя частина витрат, інвестицій та доходів — в межах їх галузей та в умовах конкуренції. Банки інвестують у розвиток мережі, розвиток еквайрингу, впровадження нових технологій і отримують дохід у вигляді відсотків і комісій. Ритейлери відкривають магазини, закуповують товари і отримують дохід від торговельної націнки. Платіжні системи інвестують в нові технології, організацію систем захисту платежів і отримують доходи у вигляді комісій від банків.

****

Як саммарі: кожному — своє. І сила — в синергії і кооперації. Я в це вірю. Не вірю, що заглядання в чужу кишеню може допомогти розвитку бізнесу всіх гравців в концепції win-win.
Банки можуть перестати кредитування бізнесу, перестати організовувати інкасацію, здійснювати еквайринг, перестати інвестувати в нові технології і розвиток. Ніхто від цього не виграє.
Якщо питання в монопольних цінах — в антимонопольний комітет. У всьому іншому — конкуренція, партнерські домовленості і взаємовідносини, особливо в комплексному підході до банківських послуг.

Якщо і це не працює — можна заходити за межі своїх ринків і створювати альтернативні продукти / послуги, доводячи, що можна краще. І все це і є двигуном прогресу.

Винесу в окремий пост свій коментар по публічній дискусії між банками і ритейлерами про величину банківських комісій за…

Опубликовано Vladyslav Rashkovan Вторник, 30 марта 2021 г.

 

 

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram