Покинуті території та напівзруйновані цехи промислових об’єктів все частіше отримують шанс на нове життя
В Україні є чимало масштабних індустріальних підприємств, яким виповнилося 50, 100 і навіть більше років. У свій час вони були унікальними, першими, подекуди навіть інноваційними та проривними. Там працювали тисячі людей, завдяки яким з’являлися мотоцикли й паровози, шовк та харчові продукти. Декому вдалося цілком успішно дожити до наших днів і пристосуватися до реалій 21-го століття.
Проте, історія багатьох фабрик та заводів пішла за наступним сценарієм: розквіт у 20-му сторіччі, бурхливі 90-ті та занепад. Про минуле нагадують лише величезні покинуті території, напівзруйновані цехи та фото у музеях. Хоча, інколи не зберігаються навіть вони.
Подібні проблеми з індустріальними гігантами виникали й в інших країнах, де непотрібним територіями почали давати нове життя. Кілька років тому світовий тренд на реновацію докотився до України. І вже можна говорити про певні досягнення. Investory News зробили підбірку 10 об’єктів занедбаних заводів, що були відновлені.
Дарницький шовковий комбінат, Київ
Що було: Будувати шовковий комбінат на лівому березі Дніпра у столиці почали ще у 1947 році, а вже за рік підприємство випустило першу продукцію. У свої кращі роки комбінат видавав десятки мільйонів метрів шовкової тканини. Після реконструкції у наприкінці 60-х мав кілька тисяч ткацьких верстатів, сучасні лінії для обробки та оздоблення тканини. У 90-х підприємство фактично припинило існування.
Що стало: У 2001 році один із цехів комбінату перетворили на торговельнийкомплекс “Даринок”, а через 13 років тут заснували “Арт-завод Платформа”. Основним інвестором обох локацій вважається ізраїльський бізнесмен, власник компанії City Capital Group Офер Керцнер. Спочатку, у 2014 році поблизу метро “Лісова” провели перший фестиваль вуличної їжі. Крім популярних фестивалів “Вулична їжа” та “Білі ночі” на “Платформі” проводять інші культурні та благодійні заходи. У майбутньому екс-шовковий комбінат має перетворитися на сучасний багатофункціональний кластер.
Київський річковий вокзал, Київ
Що було: У 1897 році на березі Дніпра у Києві заклали новий річковий порт. Через 64 роки гавань отримала нову будівлю вокзалу, на зведення якої пішло сім років та чимало зусиль двох відомих архітекторів. Власне, з того часу зовнішній вигляд столичного річкового вокзалу кардинально не змінився. Але наприкінці 20-го сторіччя навігація Дніпром та водні пасажирські перевезення значно скоротилися, водночас став непотрібним і річковий вокзал на Подолі. У 2000-х будівлю кілька разів намагалися реанімувати, власне, як і річкове судноплавство, але проекти так і залишилися проектами. Навіть під час масштабної реконструкції набережної вокзал вирішили не чіпати. На початку 2016 року будівлю офіційно визнали пам’яткою архітектури.
Що стало: 4 травня 2019 року на набережній пройшло відкриття “Бухта Food Station”. Це другий масштабний стріт-фуд проект Романа Тургашева, де працюють вже відомі у Києві точки з вуличною їжею, бари та лаундж-зона. А кількома днями раніше у приміщенні річкового вокзалу презентували креативний простір “Бухта Art Space” та першу виставку робіт молодих українських художників під назвою RENOVATION. Обидва проекти, гастрономічний та культурний, тісно пов’язані. Крім виставок у приміщеннях вокзалу, де зберегли рідкісні фрески, що вціліли з радянських часів, планують проводити презентації книг, майстер-класи, концерти тощо. Протягом найближчих 5-7 років вокзал планують перетворити на потужний культурний центр.
Київський мотоциклетний завод, Київ
Що було: У 1945 році на базі автобронетанкових майстерень створили Київський мотоциклетний завод. За весь час роботи КМЗ випустив близько 3 млн мотоциклів. Після здобуття Україною незалежності завод продовжував функціонувати, але вже зовсім не з колишнім розмахом. Останню партію мотоциклів виготовили на початку 21-го сторіччя, протягом десяти років виробничі потужності майже не використовувалися. У 2012 році понад90% акцій підприємства викупив бізнесмен Василь Хмельницький.
Що стало: Навесні 2017 року на території заводу відкрився інноваційний парк Unit City та один з перших його об’єктів – IT-школа UNIT Factory. Реалізує проект група UFuture, підконтрольна Василю Хмельницькому. За проектом, на території парку мають бути не лише школа, бізнес-кампуси та коворкінги, але й відкриті громадські простори, креативні майданчики, а також житловий комплекс. Станом на початок 2019 року у реновацію заводу та створення Unit City було вкладено понад$50 млн, до кінця року сума інвестицій має подвоїтися. Резидентами UNIT.City вже є низка українських технологічних стартапів та інноваційних компаній. У січні поточного року відкрився шостий об’єкт UNIT.City, новий бізнес-кампус на 1 тис. працівників. За словами засновника, у 2020 році проект має стати одним з найбільших у Європі інноваційних парків.
Завод “Промприлад”, Івано-Франківськ
Що було: У 1965 році в Івано-Франківську заснували Станіславський машинобудівний завод, задля чого раніше об’єдналися три підприємства: фірма “Край”, вагономеханічний завод В.Майора та фірма “Фама”. У 1988 році підприємство перейменували на “Промприлад”. У різні періоди на заводі виготовляли і промислові прилади, і деталі для авто, і товари народного вжитку. У період розквіту на підприємстві налічувалося до 5 тис. працівників. До 1994 року “Промприлад” був у державній власності. Після приватизації обсяги виробництва почали поступово скорочуватися, а території — занепадати.
Що стало: На “Промприладі” все ще працює близько 150 чоловік, завод продовжує виготовляти промислові лічильники. У 2017 році розпочався проект з реновації підприємства Promprylad.Renovation, розташованого у центрі Івано-Франківська. До 2024 року його засновники, серед яких автор ініціативи “Тепле місто” Юрій Філюк, планують залучити $25 млн інвестицій, щоб перетворити занедбану територію заводу на прибутковий бізнес-проект.
У цілому, під реновацію підпадають понад 27 тис. кв. м приміщень. Також планується збудувати два нових корпуси на 10 тис. кв. м. Отримувати прибуток збираються внаслідок оренди приміщень. При цьому 70% площ віддадуть бізнесу, а решту за зниженими ставками — освітнім та культурним проектам.
Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Дніпро
Що було: У 1891 році у Дніпрі було засновано завод, де виготовлялися цвяхи, дріт, дрібні деталідля рейок. До 20-х років підприємство значно розширилося та отримало назву “Нижньодніпровський трубопрокатний завод ім. Карла Лібкнехта”. У 30-х було запущено перший мартенівський цех і з того часу завод стрімко почав перетворюватися на металургійного гіганта. У 1994 р. пройшла реорганізація в акціонерне товариство, вже у 21-му сторіччі завод перейменували на “Інтерпайп НТЗ”. У 2012 році запустили сучасне підприємство “Інтерпайп Сталь”, а мартенівські цехи перестали використовувати.
Що стало: Навесні 2018 року у Дніпрі презентували інвестиційний проект індустріального парку Innovation Forpost, яким опікується комунальна установа – “Агентство розвитку Дніпра”, створена у 2016 році. Напередодні “Інтерпайп” віддав місту 45 га території з застарілими мартенівськими цехами та іншими приміщеннями, що мають стати частиною парку. Загалом територія, що підпадає під реновацію, охоплює 49 га. На території Innovation Forpost крім іншого планується розмістити й український центр розробки та тестовий майданчик швидкісного транспорту Ілона Маска Hyperloop. Також наразі підписано меморандуми про співпрацю з кількома потенційними компаніями-резидентами. За планом, протягом п’яти років для розвитку Innovation Forpost потрібно знайти 2,7 млрд грн інвестицій. Близько 20% цієї суми мають виділити з державного та міського бюджетів.
Завод “Галичскло”, Львів
Що було: Про історію скляного заводу, що до початку 2000-х років працював у центрі Львова, відомо небагато. На підприємстві виготовляли ємності для фармацевтичної промисловості й інші скляні вироби. Але завод збанкрутував і у 2008 році його виставили на продаж разом із землею, приміщеннями та залишками обладнання. Проте покупці майже 10 років не поспішали витрачати гроші на цей об’єкт.
Що стало: У 2016 році один із корпусів підприємства викупив холдинг “!FEST”. Компанія відомого львівського бізнесмена Андрія Худо якраз шукала приміщення для нового офісу. У результаті, крім офісу у колишніх цехах з’явився один з найбільших у Львові нічних клубів, а також культурний майданчик під назвою !FESTrepublic. Крім того, у 2018 році, щоб розширити потужності виробництва на територію комплексу з приміщення на площі Ринок перенесли пивоварню, де виготовляється пиво “Правда”. Наразі продукцію броварні експортують у більш ніж 10 країн світу.
Також у !FESTrepublic відкрили швейне виробництво бренду “Авіація Галичини”, “резиденцію” “Видавництва Старого Лева”, пекарню та кілька інших бізнес-ініціатив.
Фабрика спиртових виробів та підсолоджених трунків “Кронік і син”, Львів
Що було: Фабрику з такою довгою, але типовою для свого часу назвою, звели у Львові у 1872 році. Заснував підприємство, де спочатку виготовляли алкогольні напої, підприємець Йозеф Кронік. У радянські часи фабрику перепрофілювали під виробництво овочевих консервів та повидла. Власне, звідси й пішла народна назва модерністської неоготичної будівлі – Фабрика повидла. Втім, у 90-х підприємство занепало, а у 2000-х приміщення пам’ятки архітектури час від часу використовували художники.
Що стало: У 2015 році приміщення колишньої фабрики придбала організація Harald Binder Cultural Enterprises, що належить австрійцю Гаральду Біндеру. З того часу на території підприємства почалося створення арт-центру, проект якого розробило віденське архітектурне бюро Atelier Stephan Rindler. Сума інвестицій наразі не розголошується. До слова, завдяки митцям, що час від часу користувалися приміщеннями, з’явилася і назва – Jam Factory.
Наприкінці 2018 року міська влада дозволила та погодила реконструкцію фабрики. За проектом на території комплексу мають облаштувати культурний та громадський простори, відкритий майданчик зі сценою, кафе та багато іншого.
Трамвайне депо, Львів
Що було: Депо для Львівського трамвая з’явилось у 1893 році. У експлуатацію його запустили разом із першою у місті електростанцією постійного струму. У 1907 році звели додаткову електростанцію, а також другий ангар для депо. Міський транспорт розвивався, тож у 1927 році звели і третій, найбільший з усіх ангар. І знову ж таки у 21-му сторіччі такі великі території перестали бути потрібними.
Що стало: У 2016 році львівська міськрада дозволила передати частину старих депо під об’єкти інвестування. Наступного року провели інвестиційний конкурс, у якому перемогла компанія “Лем Стейшн”, серед засновників якої Тарас Добрянський, Олег Дрінь, Марк Зархін, Тарас Кицмей та інші відомі львівські бізнесмени. За їх проектом депо має перетворитися на креативний хаб Lem Station, названий на честь письменника Станіслава Лема. Приміщення передали в оренду на 50 років, з орендною платою у 5% від оціночної вартості об’єкту. За умовами контракту інвестор має вкласти у проект не менше 30 млн грн. За попередніми підрахунками, реновація депо з максимальним збереженням аутентичної архітектури та обладнання нового простору можуть обійтися мінімум у $7 млн.
Паровозобудівний завод, Харків
Що було: У 1895 році у Харкові заснували паровозобудівний завод, де крім, власне паровозів, виробляли парові та газові двигуни, генератори, преси, парові молоти та котли, водяні насоси та багато іншого обладнання. Підприємство займало величезну територію майже у центрі міста. До початку 2000-х це була частина іншого легендарного харківського підприємства – “Заводу ім. Малишева”, де робили танки Т-34. А потім, як це відбулося і з іншими “героями” цієї добірки, паровозобудівний завод перестав функціонувати.
Що стало: До осені 2016 року приміщення цехів, де колись робили паровози, ревіталізували та запустили креативний проект “Арт-завод Механіка. Інакша земля”. У засновника Сергія Пілюгіна були грандіозні плани перетворити величезну територію на “місто у місті”. Спочатку у новій локації проводили концерти популярних співаків, вечірки та інші розважальні заходи. Але згодом крім фестивального майданчика та нічного клубу у проекту з’явилася й інша частина, та сама “Інакша земля”. Тут компанії-резиденти орендують приміщення, де вже відкритий концертний майданчик, студія звукозапису, квест-кімнати, фотостудії, кафе, бари та багато іншого.
Фабрика “Союзсортсемовощ”, Харків
Що було: На початку 30-х у Харкові вирішили побудувати підприємство для сортування та зберігання сільгосппродукції. Будівництво розпочали у 1933 році, а назвати нову фабрику вирішили “Союзсортсемовощ”. У 1947 році у будівлі провели першу і останню у 20-му сторіччі реконструкцію і фабрика працювала приблизно до середини 60-х. З кінця 90-х будівлею ніхто не опікувався, вона потребувала повноцінного оновлення.
Що стало: У 2015 році команда відомого українського стартапа Pics.io шукала приміщення для харківського офісу. За словами CEO компанії Євгена Шпики, приміщення фабрики припало їм до вподоби, але було надто великим. Тому компанія вирішила за допомогою інвесторів заснувати коворкінг та івент-зону. Того ж року стартап відремонтував частину приміщень та відкрив простір під назвою Fabrika.space. Зараз крім коворкінгу на території колишньої фабрики працює івент-зона, де проводяться лекції, конференції та семінари, бар та ресторан.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах