І трошки про стереотипи.
Зараз дуже модно таврувати стереотипи по відношенню до людей. Особливо дістаеться рекрутерам, які “неправильно” оцінюють прекрасних кандидатів. Бо ж люди всі різні і не можна всіх під один гребінець. Погоджуся: люди і правда різні.
Але так само правда, що кандидат, який постійно змінює місця роботи кожні півроку-рік, навряд чи затримається у вас довше. Так, теоретично він може залишитися і на 3 роки, і не 5. І, мабуть такі випадки були. Але, з високою долею імовірності, ви вкладетеся в такого кандидата, витратите час і зусилля, а він через півроку піде. Так само, як ішов з інших місць роботи. Бо має бути якась причина, чому він постійно не знаходить себе у різних роботодавців. І дуже не факт, що ви цю причину знайдете і що взагалі від вас тут щось буде залежати.
І у роботодавця є два варіанти: не мислити стереотипно і ризикнути втратити час і гроші з таким кандидатом. Або мислити стереотипно і найняти когось більш стабільного та прогнозованого, щоб зберегти гроші і ресурси.
Я думаю, стереотипи не настільки шкідливі, як нав’язує суспільна думка. Треба тільки шукати правильний баланс між стереотипами і можливістю надати шанс. Часто саме з тих, кому надали шанс, виростають чудові працівники. Особливе вміння керівника — розгледіти у людях тих, кому варто давати шанс, а хто не вартий довіри.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах