Бiзнес
11 Листопада 2021
622

Освіта за часів пандемії: Як приватні школи справляються з фінансовими труднощами під час коронавірусу?

Investory News дізнавалися про те, що чекає на дітей у майбутньому та про роботу в онлайні

Коронавірус змінює стиль життя у всьому світі. Трансформуються економіки країн, бізнес, медицина, й зокрема освіта. Якщо в Україні раніше навіть і не йшлося про можливий варіант дистанційного навчання — наразі це повсякденна практика. От тільки чи готова система до такого?

Експерти опитані Investory News зізнаються — найкращі онлайн школи вже не поступаються традиційним за якістю навчання, а іноді й випереджають їх. Крім того, понад 20% дітей та батьків стверджують, що їм “зайшов” такий тип подачі, бо він особливо актуальний на час локдаунів, карантинів, автомобільних заторів і у холодну пору року, коли значна частина шкіл не обігрівається.

“А ще, у них немає булінгу, діти швидше та різноманітніше розмірковують, мають можливість вільного вибору предметів і темпу навчання. Товаришують з однолітками за своїми інтересами, а не з тими, кого їм нав’язує традиційний клас”, — розповідає президент Міжнародної освітньої корпорації Гранд Володимир Співаковський.

Індивідуальний темп навчання, зручний час і комфортне місце — усе це можливо, якщо батьки та вчителі забезпечать дитину всім необхідним для освітнього процесу: гаджетами, інтернетом, платформами з контентом. Плюс — усі учасники повинні мати певний рівень комп’ютерної грамотності та бути самостійними. “Що зовсім не стосується першачків і загалом початкової школи, — стверджує засновниця GIOS — Global Innovative Online School Наталія Лимонова. — Молодші школярі не можуть самостійно навчитися писати вдома, переглядаючи онлайн-уроки”.

Якими б не були переваги, недоліки дистанційного навчання є, їх чимало. По-перше ситуація багатьом незвична — якщо приватні школи у великих містах раніше практикували онлайн-формат, то державні й особливо у регіонах — ні. Тому тут питання технічного оснащення учнів і вчителів, низький рівень їх комп’ютерної грамотності та вміння працювати у такому форматі залишається відкритим.

“Повинен пройти час, допоки всі учасники навчального процесу — адміністрація, вчителі, учні, батьки — почнуть продуктивно працювати по-новому”, — розповіла Наталія Лимонова.

По-друге, такий підхід викликає дискомфорт для батьків — наразі соціальні мережі майорять повідомленнями про те, що робити з дитиною, коли потрібно йти на роботу (зокрема це стосується учнів початкових класів, бо старші — більш самостійні). “Під час такого навчання зростає роль батьків і зменшується роль вчителя”, — наголошує вона.

А ще — дистанційне навчання суттєво впливає на комунікаційні навички дітей. І коли учні залишаються на одинці зі своїми запитаннями, у деяких відповідно суттєво знижується мотивація до навчання. І на останок — нестача соціалізації. Однак її, за словами Володимира Співаковського, можна нейтралізувати спеціальними лайфхаками.

Наразі існує велика ймовірність, що змішаний формат навчання укоріниться у нашому житті — вже нараховується 16 категорій дітей і батьків, кому це підходить. До речі, дистанційно до ковіду навчалося 60 тис. дітей. “Наразі їх приблизно втричі більше, а через 5 років половина учнів навчатиметься тільки в онлайні — з різних причин. З часом підтягнуться й інші, бо світовий прогрес не можна зупинити. Світ рухається в онлайн, і хто не встиг, той запізнився”, — упевнений пан Співаковський.

Тобто, освіта на наших очах зазнає кардинальних змін, бо навчальні процеси не можуть не враховувати того факту, що настала інформаційна ера, глобалізація та епоха криз, починаючи з ковіду й закінчуючи екологією.

“Як наслідок — діти потребують нової моделі освіти, чим ми наразі й займаємося — розробляємо “META Education 5.0.”, яка вже успішно впроваджується в різних країнах. З нею діти отримають адекватну 21 століттю освіту, щоб почуватися потрібними, розумними та корисними. Саме в такі інновації спрямовуються величезні інвестиції. Тож діти матимуть можливість обертатися у просторі великих грошей, якщо комусь це буде важливо. Хоча тоді виникнуть інші, не менш важливі цінності”, — розповідає Володимир Співаковський.

Що змінюється з переходом на дистанційне навчання? За словами експерта з масштабування, коуча власників і перших осіб, автора 7 книг з фінансової грамотності та шкільного підручника “Фінансове виховання” Ірини Золотаревич, дитина вчиться здобувати знання самостійно, фокусувати увагу завдяки доступності великої кількості барвистих і максимально інноваційних матеріалів, а сором’язливі діти активніше проявляють себе.

“Новий формат уже сприяє більшому залученню учнів. Наступним кроком прогнозую розширення їх участі у створенні уроків, коли вчителі говоритимуть дедалі менше, стаючи модераторами процесу. З’явиться нова екосистема ІТ рішень для освіти з урахуванням дедалі більшого залучення дітей”, — пояснює експерт.

Крім того, у майбутньому змін зазнає і ринок праці — чимало професій вже зникає на наших очах. На думку Наталії Лимонової попит матимуть спеціалісти з розробки різноманітних онлайн курсів — програмісти, методисти, сценаристи, актори, звукорежисери, аніматори, маркетологи, smm спеціалісти, таргетологи.

Плюс — популяризуватимуться напрямки з архітектури віртуальних світів, генної інженерії, робоінженерії, кібербезпеки та інші. “Упевнена, що і вчителі, викладачі та різноманітні автори курсів теж будуть популярними”, — зазначає вона.

Як у подібних умовах виживають приватні навчальні заклади, де одним з основних джерел доходів є оплата за навчання, бо наразі фінансових труднощів зазнають й батьки учнів? Тут все залежить від власника та кількості дітей у школі. “А загалом ситуація породжує непорозуміння через очікування батьків щодо перерахунку вартості за навчання. Це точно не сприяє продовженню нормальної співпраці”, — зазначає голова правління ГО “Новий формат освіти”, засновниця Спільношколи Анастасія Киреєва-Кислинська.

Вона пояснює — якщо школа достатньо велика, то в її структурі витрат змінна складова від присутності учнів в школі практично дорівнює похибці. Витрати на приміщення та зарплатню залишаються. Якщо школа має власний харчоблок, то це також передбачає витрати на зарплату, обладнання та приміщення.

“При цьому у школи виникає необхідність додаткових витрат і зусиль, мається на увазі — покупка та обслуговування комп’ютерів, яких під час дистанційки потрібно більше, зміна та перероблення матеріалів, організації навчального процесу тощо. Тому школа, яка зазвичай працює в очному режимі, не економить на дистанційній формі навчання, якщо ставиться до її організації фахово, а навпаки — витрачає. Що стосується політики взаємин з батьками, то приватні школи можуть мати спеціальні фонди від піклувальної ради чи то інвесторів, які передбачають окремі додаткові знижки”, — розповідає пані Киреєва-Кислинська.

Загалом приватні заклади у фінансових питаннях мають різні підходи: деякі не знижують батькам оплату, інші, вкладаючись у кошторис, роблять перерахунок (зменшують оплату від 10% до 50%, але не за весь період, а за кількість карантинних днів. Іноді це стосується не всієї школи, а лише окремих учнів чи класів, які школу не відвідують саме через ковід), а хтось — просто закривається, учителів скорочують, або вони самі звільняються.

“Виникає ситуація, що коли карантин пройде, то батьки приведуть своїх дітей вже до напівпорожньої школи. Вони кинуться до іншого приватного закладу, а там все так само. І будуть змушені йти назад до державного, навіть якщо він їм не подобається, і навіть якщо вони мають достатньо грошей. А гарних учителів уже не буде”, — скаржиться Володимир Співаковський.

Експерта хвилює той факт, що суспільство розглядає проблему однобоко — зі сторони батьків, яким доводиться оплачувати дистанційне навчання, а не стаціонарне та які порушують питання про зменшення оплати. Він додає, що в розвинених країнах учителів підтримують матеріально — і батьки учнів, і держава, розуміючи, що хвороби проходять, а вчити дітей комусь треба.

“Навіть якщо дитина школу не відвідує, то ніхто її не звільняє від знань та контрольних. І пропущені заняття потрібно надолужувати додатковими. А хто вчителеві сплатить цю додаткову роботу і за чиї кошти? Наразі школи практично завжди йдуть назустріч батькам, надаючи знижки, пільги та намагаючись зберегти статус-кво. Добре, що вже чимало батьків розуміють цю ситуацію і не докоряють тим, на що школа не має засобів впливу”, — зазначає пан Співаковський.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram