Багато хто з вас стикався з терміном “MVP”.
Ось визначення з Вікіпедії:
MVP, мінімально життєздатний продукт (англ. Minimum viable product) — продукт з мінімальним функціоналом, який можна дати користувачам для використання. Використовується для тестування ідей у розробці програм з мінімальними затратами ресурсів.
Мене завжди в цій філософії, що дозволяє пройтися по стартовій функціональності продукту бритвою Оккама, бентежило те, що важко було відмовлятися від чогось важливого для того, щоб скоротити time to market. Хотілося всього й побільше. Усе здавалося важливим, а скорочення властивостей стартового продукту давалося титанічними зусиллями. І це завжди була інтуїція стейкхолдерів, збалансована очікуваними термінами старту.
Усе змінилося, коли я, не пам’ятаю вже де, натрапив на інше визначення MVP:
МVP — мінімальний продукт для того, щоб його можна було полюбити.
Для мене все стало на свої місця. Не можна полюбити мобільний банк без красивих переказів і розшифрування транзакцій, а без депозитів можна і без валютних карток теж можна, а без поповнення мобільних не можна. Так ми розмірковували, коли думали, що буде у першій версії моно.
І нам знадобилося 9 місяців, щоб «запиляти MVP», хоч історія знає схожі проєкти, які не могли стартувати по 2—3 роки.
Виходить, якщо приправити класичний MVP клієнтоорієнтованістю, буде набагато смачніше.
Чому я зараз вирішив цим поділитися — вважаю це найважливішим ноу-хау власників продуктів і зараз це дуже важливо для тих, хто незважаючи ні на що думає над запуском свого бізнесу або нових продуктів.
Пам’ятайте — в ідеальний шторм виживають тільки найбільш клієнтоорієнтовані і найшвидші. Ідеї треба швидко впроваджувати, тестувати та не витрачати багато грошей, яких може і не бути.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах