Відтепер під час роботи з боржниками необхідно дотримуватися правил етичної поведінки
Національний банк України (НБУ) затвердив ряд нормативно-правових актів, що регулюють роботу учасників колекторського ринку в Україні. Відповідні постанови правління НБУ №74 і №76-78 від 9 липня набирають чинності з 14 липня 2021 року, йдеться у повідомленні пресслужби регулятора.
Зокрема, НБУ визначив порядок здійснення нагляду за виконанням кредиторами й колекторськими компаніями законодавчих вимог щодо взаємодії зі споживачами та іншими особами щодо врегулювання простроченої заборгованості.
“Мета документу — забезпечити відповідальне ставлення кредитодавців, нових кредиторів і колекторських компаній до всіх категорій споживачів. Зокрема, виключити випадки використання нецензурної лексики, погроз і морального тиску на споживача та інших осіб під час врегулювання простроченої заборгованості”, — йдеться у повідомленні.
Крім того, своїми рішеннями НБУ встановив відповідність кваліфікаційним вимогам, яким повинні відповідати працівники колекторських компаній та особи, яких вони залучають на підставі цивільноправових договорів. Крім цього, регулятор ввів порядок застосування заходів впливу до учасників колекторського ринку.
Так, регулятор встановив вимоги до ділової репутації та професійної придатності співробітників колекторських компаній. При цьому колекторські компанії зобов’язуватимуться перевіряти й контролювати, чи відповідають їхні працівники певним вимогам.
Щоб забезпечити виконання нових вимог, зокрема у частині етичної поведінки колекторських компаній під час врегулювання заборгованості, Нацбанк увів порядок застосування заходів впливу до таких компаній.
Зокрема, регулятор у порядку, визначеному постановами, має право застосовувати наступні заходи впливу за порушення прав споживачів:
• письмове застереження з вимогою усунути порушення та/або вжити заходів для їх недопущення у майбутньому;
• штраф для кредитодавця, нового кредитора або колекторської компанії;
• тимчасову заборону колекторської компанії здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
• виключення відомостей про колекторську компанію з реєстру колекторських компаній;
• тимчасову зупинку або відгук (анулювання) ліцензії кредитодавця небанківскої фінустанови, нового кредитора — небанківської фінустанови.
Національний банк також унормував зміст рішень щодо заходів впливу, передбачивши колегіальне ухвалення рішень правлінням або Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг.
“Національний банк дотримується відкритості та прозорості під час ухвалення рішень і доведення їх до порушників. Зокрема, рішення щодо заходів впливу доводити до небанківських фінустанов і колекторських компаній різними каналами (поштою, e-mail, а також публікацією інформації на офіційному вебсайті НБУ)”, — уточнили в НБУ.
Крім того, Національний банк обов’язково запрошуватиме керівників установ на розгляд питання щодо застосування заходів впливу. “Обираючи заходи впливу, НБУ керуватиметься принципом пропорційності й обов’язково враховуватиме характер і обставини порушення, його причини, ухвалені установою заходи щодо їх усунення, а також наслідки порушення”, — підкреслюють в НБУ.
Закон про регулювання роботи колекторів ухвалений Верховною Радою 19 березня та набирає чинності з 14 липня. Документ, зокрема, встановлює основні вимоги до роботи колекторів. Наприклад, заборона дзвонити боржникові з 20:00 до 08:00, понад два рази на день, повідомляти про борг третім особам, вимагати від родичів погасити борги. Крім того, кредитні та колекторські компанії повинні дотримуватися правил етичної поведінки з боржниками.
З метою регулювання діяльності колекторів Національний банк повинен створити Реєстр колекторських компаній. НБУ також отримав повноваження щодо здійснення нагляду за дотриманням колекторськими компаніями законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, зокрема вимог до взаємодії зі споживачами під час врегулювання простроченої заборгованості.
Своєю чергою споживачі отримають право вимагати від колекторів документи, що підтверджують заборгованість, а також звертатися до Національного банку у випадку порушення кредитодавцем або новим кредитором і/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, зокрема порушення вимог до взаємодії зі споживачем під час врегулювання простроченої заборгованості.
Нагадаємо, у березні Верховна Рада ухвалила законопроєкти щодо захисту українців, що мають борги за кредитами в іноземній валюті. Позики будуть реструктуризовані згідно з умовами ухвалених документів.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах