Стосовно плодово-ягідної продукції — її експорт зменшився на 8%
За 2020 рік обсяг імпорту сирів в Україну зріс на 97% — з 23,7 до 46,8 тисячі тонн, повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Структуру імпорту сирів становили такі категорії: інші сири — 56%; свіжі сири — 26%; плавлені сири — 13%; блакитні сири — 4,5%; сири терті або в порошку — 0,5%.
“Зростання обсягу імпорту відбулося майже в кожній категорії, — зазначають в УКАБ. — На таке швидке зростання обсягів імпорту вплинула насамперед внутрішня ціна на сировину”.
Минулого року значно зріс попит на рідкісні сорти сирів, зокрема, імпорт сиру Гауда (Gouda) зріс у 3,4 раза, до 3 тис. т; Фета (Feta) — у 2,6 раза, до 0,75 тис. т; Чедер (Cheddar) — у 2,5 раза, до 0,45 тис. т; Горгонзола (Gorgonzola) — у 2,2 раза, до 0,17 тис. т; Едeм (Edam) — у 2 рази, до 0,61 тис. т; Пармезан (ParmіgіanoReggіano) — імпорт зріс у 1,7 раза, до 0,23 тис. т; Брі (Brіe) — у 1,5 раза, до 3,2 тис. т; Камамбер (Camembert) — у 1,5 раза, до 1,1 тис. т.
Найбільшими експортерами сирів до України були Польща — 22,4 тис. т (48%); Німеччина — 9,2 тис. т (20%); Франція — 3,8 тис. т (8%); Нідерланди — 3,5 тис. т (7%); Італія — 1,9 тис. т (4%).
Як зазначають в Асоціації, ситуація, яка склалася на ринку сирів в Україні, не на користь вітчизняним виробникам, “оскільки їм складно конкурувати з імпортною продукцію з боку Європейського Союзу”.
“Намагаючись відновити в другій половині 2020 року виробництво сирів в Україні, наші виробники мусили максимально експортувати, бо на початку нового року продажі будуть слабкими. Розв’язання цієї проблеми може бути тільки одне — розробити стратегію розвитку та надати державну підтримку для тваринництва, яке знаходиться не в найкращому стані”, — зауважили експерти Клубу.
Тим часом минулого року Україна зменшила експорт плодово-ягідної продукції. За результатами 2020 року українські експортери отримали від продажів на зовнішніх ринках виторг у $238 млн, що на 8 % менше, ніж було у рекордному 2019-му, повідомляє Української асоціації аграрного експорту.
Як зазначається, тогорічний показник вартості експорту плодів і ягід став другим в історії України. Найбільші доходи надійшли від збуту заморожених плодів і ягід ($111 млн), волоських горіхів у шкаралупі та без ($98 млн), яблук і груш ($10 млн).
“При цьому спільна частка вказаних товарних груп в нашому експорті плодово-ягідної продукції становила 92%”, — йдеться у повідомленні.
У натуральних обсягах експорт волоських горіхів знизився з 68 тис. т у 2019 році до 39 тис. т у 2020 році, а яблук і груш, відповідно, з 54 тис. т до 19 тис. т. Хоча продажі у 2020 році на зовнішніх ринках заморожених фруктів в кількості 55 тис. т стали максимальними за період незалежності України.
Основними покупцями українських фруктів, ягід та горіхів у 2020 році стали:
• Польща — $57,7 млн;
• Франція — $19,7 млн;
• Німеччина — $17,2 млн;
• Нідерланди — $11,6 млн;
• Італія — $11,5 млн;
• Австрія — $11,2 млн;
• Туреччина — $10,5 млн;
• Чехія — $9,6 млн;
• Греція — $9,5 млн;
• Білорусь — $9,2 млн.
“У 2020 році європейський вектор експорту для наших підприємців посилився, адже країни ЄС забезпечили 77% виручки від усього експорту плодів та ягід”, — додають в асоціації.
Як пояснює голова асоціації Дмитро Крошка, карантинні обмеження, які були найжорсткішими у першому півріччі минулого року в Україні та основних країнах-партнерах, призвели до суттєвого зниження обсягів експорту деяких груп плодово-ягідної продукції внаслідок ускладнення митних процедур на кордонах, скорочення перевезень морським і наземним транспортом, а також зміни попиту на основних ринках збуту.
За його словами, попри зменшення обсягів експорту українських фруктів, ягід і горіхів, українські експортери зберегли тренд на створення стабільного експортного напрямку та постійної присутності української продукції на полицях іноземних ринків, а також змогли суттєво підвищити середній рівень експортних цін і продовжити успішно конкурувати з ключовими гравцями на світовому ринку.
Раніше Investory News писали, що Україна не зможе використовувати назву сиру фета. Українським виробникам фета з 2023 року доведеться відмовитися від цієї назви, оскільки воно є захищеним географічним зазначенням.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах