Герої
24 Квітня 2019
538

Ігор Мазепа: У мене є одна слабка сторона: як тільки з’являються гроші, відразу ж з’являється історія, куди їх витратити

Продовження. Першу частину інтерв’ю читайте тут.

У другій частині розмови з Ігорем Мазепою, інвестбанкіром, генеральним директором ІК Concorde Capital, поговорили про інвестиції, плани щодо мережі “Добробут”, проблемні активи та особисте

– В які активи вам як інвестору зараз цікаво вкладати кошти?

– Та все в ті ж. У медичний ринок, який неодмінно буде рости. Чим більше люди зароблятимуть, тим більше вони витрачатимуть на медицину. Таким чином, споживчий попит буде драйвити цей ринок. Ми, як і раніше, розвиваємо мережу медичних клінік “Добробут”. У мене там є міноритарна частка. “Добробут” вже зараз є найбільшою медичною мережею в Україні.

– Нещодавно до “Добробуту” увійшли міжнародні інвестори. Розкажіть про цю угоду.

– Так, до “Добробуту”, як до компанії, що динамічно розвивається, є великий інтерес з боку міжнародних інвесторів. Менеджмент компанії “заточений” на організацію чіткого процесу, суворо стежить за виконанням лікарями міжнародних протоколів лікування, наданням якісного сервісу на кожному етапі. Такий підхід зрозумілий іноземному інвестору, котрому цікаві компанії з налагодженим прозорим процесом ведення бізнесу. Тому “Добробуту” вдалося залучити міжнародних інвесторів – Horizon Capital, американську компанію прямих інвестицій. Буквально нещодавно їхній новий фонд Emerging Europe Growth Fund III, LP (EEGF III) придбав міноритарний пакет акцій “Добробуту”. Я очікую, що це підвищить капіталізацію компанії і створить можливість для її подальшого розвитку.

– Ви не будете виходити з “Добробуту”?

– Колись буду, напевно. Але не зараз.

Ми інвестували у виробництво картону. До кінця цього року ми відкриємо завод, що має всі підстави стати найтехнологічнішим і найновішим в Україні та зайняти 10% ринку тарного картону

– Ще є інтереси?

– Ми інвестували у виробництво картону. До кінця цього року ми відкриємо завод, що має всі підстави стати найтехнологічнішим і найновішим в Україні та зайняти 10% ринку тарного картону.

Виробництво ми планували запустити в грудні минулого року, але будівництво заводу – це дуже складний і технологічний проект з сотнями великих і дрібних процесів. По суті, ми робимо ставку на зростання в сфері споживання. Чим більше яблук, мінеральної води, пиріжків і ще чогось споживають українці, тим більше потрібно упаковки.

Те ж саме стосується сфери будівельних матеріалів. Цей ринок зростає. У нас є плани інвестувати й у цю сферу.

– Поділіться планами.

– Зараз закриваємо низку цікавих угод. Найближчим часом, я гадаю, зможу розповісти про новини та плани. Поки скажу, що йдеться про ринок будівельних матеріалів, зокрема про виробництво цементу (12 квітня АМКУ дав дозвіл компанії Overin Limited (Лімасол, Кіпр), пов’язаній з інвестиційною групою Concorde Capital, на придбання акцій ПАТ “ХайдельбергЦемент Україна” і часток у статутному капіталі “ХайдельбергБетон Україна”, “ХайдельбергГраніт Україна” (м.Дніпро) і “Рибальський кар’єр” (с.Любимівка, Дніпропетровська обл.) Детальніше угоду пан Мазепа не коментує. – Ред.). Ви бачите, як останніми роками розвивається житлове будівництво. Будівельний ринок не впав навіть в 2014-2015 рр. При цьому практично всю інфраструктуру треба перебудовувати.

Ще один сектор, цікавий нам, – ринок проблемних боргів. Ми вже купили цілу низку портфелів боргів на кілька мільярдів гривень

Ще один сектор, цікавий нам, – ринок проблемних боргів. В Україні в 2014-2015 рр. відбулося очищення банківської системи, половина банків виявилися неплатоспроможними. Наразі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб активно виставляє на аукціони великі портфелі проблемних кредитів. І ми в цьому бачимо для себе певні можливості.

Ми вже купили цілу низку портфелів боргів на кілька мільярдів гривень. Зараз працюємо з позичальниками, займаємося реструктуруванням або стягненням заставного майна. Це активи Єврогазбанку, Златобанку. А найближчим часом до продажу планується виставити ще добрий десяток портфелів проблемних боргів інших банків. Якщо ціна буде розумною – ми купимо. І це насправді величезний ринок з величезними можливостями. Ми точно будемо концентруватися на цьому напрямку.

– Тобто ви цього року будете концентруватися на скупці проблемних активів? Або все-таки на скупці цікавих вам підприємств?

– У нас є два критерії оцінки проектів – що цікаво, а що ні. По-перше, ринок сам по собі має бути живим, робочим і бажано зростаючим. По-друге, там повинна бути якась складна ситуація, яку ми допомагаємо своїми грошима “розрулити”. Ну, наприклад, викупити борг в існуючого незадоволеного кредитора і таким чином допомогти компанії очистити свій баланс, залучити фінансування і сприяти її подальшому розвитку. Ось ці два критерії дуже важливі. З останнього, до речі, таким чином ми допомогли великому аграрному підприємству. Там теж була стресова ситуація. Ми викупили у банку борг, провели реструктуризацію, і зараз компанія готова до залучення інвестицій для розвитку свого бізнесу.

– Ви казали, що крім проблемних активів плануєте розвивати IT-стартапи й інвестувати в цей напрямок $10 млн. Що зроблено?

– Напрямок ми не закрили, але це не найкращий наш коник.

Наш досвід, який ми винесли з інвестицій у стартапи: гроші – це не єдине і навіть не найголовніше, що ти можеш і повинен дати стартаперу, бізнесмену і підприємцю-початківцю. Адже якщо ти просто даси гроші, то, швидше за все, їх спустять, вони підуть як вода в пісок. Крім грошей ти маєш принести свої знання, менторство, технології, навчити базових речей: проводити аудит, вести бухгалтерію, звітувати перед податковою, а також навчити робити презентації та багато іншого.

Тому, виходячи зі свого досвіду, я зробив висновок, що енергії вкладаєш однаково: що на інвестицію в $0,5 млн у стартап, що на інвестицію в $300 млн у реальний проект. А “вихлоп”, амбіції при цьому різні. Я не хочу сказати, що не треба інвестувати в стартапи, просто для цього є свої типи інвесторів.

Мені подобається сегмент освіти. Це теж величезний ринок. За різними оцінками, це $4-5 млрд. Це абсолютно вільний ринок. Ми точно будемо інвестувати в освіту

– І все ж, куди ви ще будете інвестувати поточного року?

– Мені подобається сегмент освіти. Це теж величезний ринок. За різними оцінками, це $4-5 млрд. Це абсолютно вільний ринок. Не скажу за всю Україну, але в Києві сім’ї з дітьми платять шалені гроші за садки, школи: по $600, $1000 на місяць лише для того, щоб потрапити до садочка. $1000 доларів на місяць – це хороша “десятка” на рік. У США за $10 тис. на рік можна вчитися в пристойному університеті. А в нас навіть черги в такий садочок стоять.

– Ви будете інвестувати в дитсадки?

– Поки я ще не розумію, у що саме інвестуватиму конкретно, але точно в освіту.

– Розкажіть про ваші проекти у сфері енергозбереження (спільний проект з Віталієм Антоновим).

– З Віталієм Антоновим дійсно є проект у сфері альтернативної енергетики. По суті, наша компанія стає або вже стала найбільшою приватною компанією в Україні, яка просто продає тепло споживачам. Найчастіше це комунальні споживачі. Наприклад, є якась школа, гуртожиток або ще щось совкового типу, де дуже часто стоять брудні котельні з трубами, з яких валить чорний дим. Це технологія 1960-х років. А ми приходимо та прибираємо совкове старе, ставимо нову технологічну котельню, що працює на найпридатнішому для цього об’єкта паливі. Якщо це сільська місцевість, де є можливість створити склад, то це пелети, дрова й інше альтернативне паливо. Якщо це БЦ “Парус”, де немає навкруги гектарів під дрова, то це, очевидно, буде газ. І, по суті, ми ставимо лічильник і продаємо ту ж саму кілокалорію тепла не за 1000 грн, а за 500 грн. Очевидна економія для місцевих муніципальних бюджетів. Ну а для нас собівартість, грубо кажучи, складає 300 грн. Це та ситуація, де все у виграші. Цифри навожу вигадані.

– Коли в Україні побачимо мультиплікатор 5х і більше?

– Мультиплікатор 5х – це результат всіх тих змін, які ми обговорили в першій частині інтерв’ю, – це результат реформ.

Все залежить від ринку, від ситуації. Наприклад, у “Добробуті” вже зараз мультиплікатор 10. Принаймні, це ті ціни, які нам пропонують. Це до EBITDA. У фармацевтиці багато моїх колег-знайомих вже бачать для себе мультиплікатор 8. Це здебільшого високомаржинальні компанії з істотною часткою зростання.

У “Добробуті” вже зараз мультиплікатор 10х

– Які плани щодо інвестицій у нерухомість? Зараз будується друга черга Goodlife Park. Що далі? Які сектори/об’єкти цікаві?

– Goodlife Park – це абсолютно унікальне місце. Там хороша десятка мільйонів доларів покладена тільки в інфраструктуру. Такі проекти й бумлять. Тому поруч ми придбали ще кілька ділянок землі. Я хочу там зробити Goodlife Park №2.

– Скільки часу займе його реалізація?

– Три роки.

– Хто такий Ігор Мазепа? Розкажіть про свої сильні та слабкі сторони.

– Сильною стороною, напевно, можна назвати моє вміння знаходити рішення в кризових ситуаціях і виходити з них сильнішим. Я ж не одну кризу економічну пройшов, коли фінансовий ринок, як і вся наша країна, переживав трансформацію. Зробив висновки, зміцнив позиції. Ідемо далі.

У мене є одна слабка сторона: тільки-но з’являються якісь грошики, тут же з’являється історія, куди їх витратити (сміється). Це ні добре, ні погано. Це просто факт. І зараз з цієї своєї риси я намагаюся витягнути максимально сильну сторону.

– Чи є люди, які можуть вплинути на вашу думку, змінити рішення?

– Є, звичайно. От ви, наприклад.

Так, я слухаю людей, вбираю інформацію. Якщо вона ясна й розумна, прислухаюся до неї.

– Які якості ви цінуєте в людях?

– Мені подобаються відкриті люди зі своєю думкою. Візіонери.

Нещодавно, до речі, познайомився з однією дуже цікавою людиною. Це Саша Конотопський, який розробив охоронну систему Ajax. Компанія виросла в 30 разів за останні три роки. Зростання неймовірне. І ми обговорювали, що ж відбувається в IT-компаніях. Адже насправді це IT-компанія, а не компанія, що виробляє промислові прилади. І от він мені дав досить просту відповідь.

Передам своїми словами: твоя конкурентна перевага – це саме та технологія, яку важко повторити й яку важко відтворити. Наприклад, ти зробив стіл, китайці подивилися, відтворили креслення (в часи інтернету це нескладно), і завтра вони продають той самий стіл у цьому ж магазині. А створити технологію, яка буде лідером наступні пару-трійку років, і за пару-трійку років максимум полетіти разом з нею в космос – це велика рідкість.

Тому, для того щоб цю технологію створити, треба мати широкий кругозір, вміти спілкуватися з людьми, бути відкритим, їздити, дивитися, слухати, нюхати. І потім зрештою, якщо в тебе вистачає організаційних можливостей, ти це зробиш. Але це ж потенційно може стати твоїм ризиком. Уявімо, що ти сидиш і спочиваєш на лаврах, ситуація тебе виносить в космос, а в цей самий час твій конкурент сидить в пакистанському аулі й вигадує мегасуперштуку, яка за два місяці зробить тебе просто неконкурентним.

Самі по собі відкриті кордони в світі стимулюють здорову конкуренцію. Такі люди мене вражають, надихають. Наступне питання в тому, щоб не зупинитися на цьому і далі щось створювати, креативити.

– Які якості допомагають вам виходити зі складних кейсів, знаходити сили йти далі?

– Оптимізм (сміється). Життя – така штука, що всякі історії трапляються. Важливо, до речі, завжди виходити з них з гідністю. Якщо ти в чомусь винен, прийди і скажи: “Так, винен, пропустив, не можу заплатити вчасно, але можу тоді-то і те-то”. І важливо з повагою ставитися до свого опонента, колеги, до всіх.

– Якими досягненнями ви найбільше пишаєтеся?

– Мої найяскравіші досягнення попереду (сміється).

– Як ви дотримуєте work-life balance?

– У мене свій work-life balance. І питання ж багато в чому у ставленні. Для багатьох людей робочий час – це з 9.00 до 18.00. Це не моє. Я вважаю, що все життя – твоє! Час весь – твій. Я можу працювати й у вихідні, коли вважається, що цей час для відпочинку. Мої колеги добровільно приходять сюди в офіс, і ми працюємо у вихідні, тому що є важлива історія, є ситуація, угода або ще щось.

Потім, після угоди, ми можемо з колегами з’їздити в Куршевель аж у робочий час – з понеділка по середу. Тому що за успішну операцію, за перемогу треба винагороджувати і дякувати людям. І не важливо – робочий це час або вихідні дні.

– Назвіть три речі, які приносять вам задоволення.

– Кожен день життя! Правда. Це знову ж таки питання ставлення. Хтось встав і бурчить на дощ, що він поламав йому весь тиждень наперед, а комусь це в радість. Для мене і коли сонце – радісно, і коли похмуро – теж радісно.

Ну і, звичайно, подорожі, нові люди, нові яскраві проекти.

– Назвіть три речі, які дратують.

– Дратує – занадто сильне визначення. Не сказав би, що дратує, але приносить дискомфорт ситуація, коли наступаєш на одні й ті ж граблі. Всі ми робимо помилки. Людський фактор – це найбільший ризик для будь-якого бізнесу. Зробив помилку – проаналізуй і спробуй зробити так, щоб більше її не повторювати. А бажано – підгледь помилки інших, проаналізуй і не роби так. Але гірше, коли зробив помилку і робиш її знову і знову багато разів. Це є джерелом для дискомфорту просто тому, що ти за це платиш своїм часом, грошима, емоціями і ще чимось.

– Як стати мільйонером?

– Наполегливо працювати і мати широкий кругозір.

– Яким ви бачите для себе цей рік?

– Яскравий рік і стрімкий, і прикольний.

– З яким героєм ви себе асоціюєте?

– Хм! Питання цікаве. Напевно, з героями роману Айн Ренд “Атлант розправив плечі”. З тими людьми, які намагаються змінити світ. Начебто поки вдається.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram