Бiзнес
22 Квітня 2021
2 962

Гроші на навчання: Як потрібно інвестувати в освіту дітей?

Investory News дізнавалися у бізнесменів та експертів, чи вигідно вкладатися у розвиток нащадків

Вклад коштів в освіту дітей — найвигідніший фінансовий інструмент, адже знання не можна відібрати чи вкрасти, вони не знецінюються. На розвиток дітей витрачається значна частина сімейного бюджету, оскільки різноманітні гуртки, спортивні секції наразі обходяться у декілька тисяч гривень на місяць. І це не враховуючи приватні навчальні заклади, а також той факт, що всілякі “розвивайки” розпочинаються з наймолодшого віку.

Перші дослідження, присвячені зв’язку освіти й особистого доходу, з’явилися у 50-х роках. У 2018 році у Світовому банку узагальнили інформацію щодо досвіду, який було накопичено більше ніж за півстоліття.

Згідно із дослідженням, повернення інвестицій за один рік освіти становить близько 9%. Так, можливо це не зовсім коректне порівняння, але ілюстрація ситуації досить переконлива. Якщо дивитися на статистику минулих 50 років, то інвестуючи тисячу доларів в освіту, в середньому можна буде потім отримувати близько 8,8% на рік.

Варто зауважити, що понад півстоліття показник повернення інвестицій, витрачених на здобуття знань, залишається приблизно на одному рівні. На думку дослідників, наразі мало шансів, що у цій галузі щось різко зміниться. Тому вкладатися в освіту вигідніше, ніж у цінні папери або валюти.

Як правило, завдяки отриманій освіті набагато легше знайти хорошу роботу: освіченіших людей менше, тому й конкуренція нижча. А ще за бажанням можна легко переорієнтуватися й змінити спеціальність, оскільки людина, яка володіє гарними знаннями не має страху перед новими можливостями.

Так, до 40 років можна бути вчителем, а потім різко змінити діяльність та відкрити бізнес з продажу кави. Ймовірно саме тому частка жителів Європи, які отримують будь-який вид освіти у віці від 25 до 64 років, є найбільшою у країнах з вищим рівнем і тривалістю життя — маються на увазі Фінляндія, Данія та Швеція.

Фінансуючи освітній процес головне пам’ятати, щоб дитина чітко усвідомлювала, для чого їй потрібно вчитися та як вміло й правильно використовувати знання у житті. Інакше, інвестування може обернутися банальною тратою грошей.


Investory News звернулися до українських бізнесменів та експертів і поцікавилися, чи можна інвестиції в освіту дітей назвати вигідним капіталовкладенням, чи навпаки — витратами, які можуть не виправдати себе у майбутньому, наскільки таке капіталовкладення може бути ефективними та як вони інвестують в освіту власних дітей?

 Дмитро Томчук, бізнесмен, засновник інвестиційного фонду FISON

Найбільш вдалим і коштовним капіталовкладенням я вважаю саме інвестиції в освіту дітей. Переконаний, що у 100% випадків отримаю результат: гідне життя та реалізацію здібностей найдорожчого, що у мене є.

Усі інші проєкти та інвестиції, за винятком цього, завжди знаходяться під сумнівом: варто чи ні, чи буде результат, чи це все ж таки марні кошти… Але щодо дітей сумнівів немає — кожна копійка повернеться тисячами доларів, і неважливо, для них чи, навіть, для мене. Головний капітал людини — її діти. Але — діти, які виросли успішними та щасливими.

Загалом ефективність інвестицій у дітей найвища, ніж в усі інші активи, які я знаю. Я оцінюю віддачу на вкладений капітал у цій сфері тисячами відсотків. Ніякі матеріальні досягнення не мають сенсу, якщо з дитиною в родині біда, якщо вона виросла лузером, нулем, ніким. Тому діти — це найголовніший інвестпортфель, все інше — другорядне.

Я інвестую в освіту дітей не тільки грошима, але й особистим часом, який давно прирівнюю до власних коштів. Насамперед багато часу витрачаю на пошуки та підбір найкращої за підготовкою школи для старшої доньки, потім школи для молодшого сина. Наразі ретельно вивчаю ринок закордонних вишів, куди вступатиме донька. Цьому питанню приділяю стільки уваги, що вже можу виступати як експерт з даної теми.

Інвестиції грошима — це не тільки про оплату шкіл. Це пошуки репетиторів, різних курсів, секцій, куди ходять діти, та, звісно, фінансування хобі та захоплень задля розвитку. Те, чим займаються мої діти вартує значних коштів, тому маю солідну статтю фінансування.

Також до інвестицій у дітей належать і поїздки за кордон та всі активності, які формують нормальну свідому людину. Незабаром ми матимемо додатковий бюджет на навчання, проживання та активності доньки за кордоном. Усі ці витрати я розглядаю, як бізнес, який має принести прибуток, фінансовий чи нефінансовий, у невизначеному часі.

Олексій Греков, співзасновник та директор зі стратегічного розвитку Приватної школи “Афіни” (Київ)

На жаль, відповідь на запитання про те, чи можна інвестиції в освіту дітей назвати вигідним капіталовкладенням, чи навпаки — витратами, які можуть не виправдати себе у майбутньому, залежить від того, що саме ми маємо на увазі, коли говоримо про освіту.

Якщо це той перелік фактів і “жорстких навичок”, які нав’язує нам державний стандарт, то така “освіта” швидше пасив, ніж актив. Українська держава (на відміну від радянської) не працевлаштовує випускників і зовсім не зацікавлена в тому, щоб вони були потрібними на світовому ринку праці.

Достатньо порівняти наш стандарт із сингапурським, фінським або навіть будь-яким канадським (у кожній провінції він різниться), щоб зробити невтішний висновок: наші діти навчаються не для життя, а для ЗНО. Окремі приватні та альтернативні школи що намагаються йти проти течії, не створюють погоди, оскільки в них навчається не більше ніж 1% від загальної кількості школярів.

Щодо ефективності таких інвестицій — маю живий приклад того, як один із випускників став наразі практично спонсором своїх батьків, які втратили бізнес через постійні ковідні локдауни. Він працює у великій міжнародній ІТ-компанії, і я неймовірно пишаюся тим, що був першим учителем, який навчав його програмування. Тому — так, інвестиції батьків в освіту сина окупилися сторицею.

Щодо особистого досвіду. На початку 90-х ми з дружиною були аспірантами у сфері фізики металів, і, як всі аспіранти на той час, не мали навіть $20, щоб віддати нашу доньку на курси підготовки до школи. Тому вирішили самі створити такі курси, а потім закинули недописані дисертації та відкрили для неї цілу школу.

Дочка закінчила навчальний заклад, потім закінчила університет… і повернулася знову до нас у школу, але вже як вчитель. Наразі вона викладає англійську, є куратором проведення кембриджських іспитів та адмініструє Афінську академію. Тому ми з дружиною вважаємо, що й наші інвестиції в освіту дитини стали вельми вдалими.

Ірина Золотаревич, експерт з масштабування, коуч власників і перших осіб, автор 7 книг з фінансової грамотності та шкільного підручника “Фінансове виховання”

Насамперед визначмо поняття “інвестиції” та “витрати”. Інвестиції у широкому сенсі — це вкладення ресурсів у масштабування. Інвестувати можна гроші, час, енергію, зв’язки. Витрати — це те, що не призводить до зростання.

Якщо говорити про фінансові інвестиції в освіту, одна й та сама сума в одній і тій самій ситуації може бути тратою або інвестицією. Якщо ви оплатили хорошу освіту, але не домовилися з дитиною про стратегію, то, цілком ймовірно, що у неї не буде ясності у поставленій меті, не буде сформована цінність даного виду освіти, а, відповідно, не буде енергії йти до результатів. Тоді гроші та енергія, не приведуть до істотного масштабування особистості, тому що вкладені без узгодженої стратегії.

Наразі відносно інвестицій в освіту працюють стратегії, в яких визначено три ключові чинники: для якого кращого майбутнього це утворення мені потрібно (який приз наприкінці шляху?), які “правила гри” мені потрібно дотримуватися у процесі навчання (баланс брати-давати та повноваження) та які нові зв’язки я придбаю (оточення як фактор розвитку).

Три запитання, які варто поставити дитині перед прийняттям рішення щодо інвестиції в освіту:

1. Чого ти хочеш в майбутньому, як бачиш свій найкращий прогрес після навчання?

2. У чому ключові відмінності того, як ти себе почуваєш наразі, від цієї картинки майбутнього?

3. Яким тобі потрібно стати, щоб отримати бажане? 

Юрій Пословський, СЕО Young Business Club, співзасновник проєктів “Generation+” і “Герої Малого Бізнесу”

На початку потрібно визначитися з термінами, що таке капіталовкладення, якщо мова йде про дітей і чи це означає, що у майбутньому наші діти будуть нам щось винні? Наприклад, чи будуть ділитися з нами частиною свого доходу, чи будуть доглядати за нами, чи просто приїжджати й навідувати. Чи розраховуємо ми на то?

Особисто для мене не важливо — допомагатимуть вони потім, чи ні. Тому в жодному разі не думаю про те, що моє капіталовкладення в дитину якимось чином має повернутися. Мені подобається думка відомого психолога Еріха Фромма про безумовну любов — коли дітей не можна не любити й це почуття немає ніяких умов.

Людям природно постійно розвиватися, тому капіталовкладення у свій розвиток, чи дітей завжди є найкращим варіантом. От тільки наразі існує певний челендж з приводу того, аби зрозуміти — а у чому саме потрібно розвиватися, що є актуальним і корисним, для якого майбутнього готувати своїх дітей. Не певен, що ми у цьому знаємося.

Єдине чого я точно хочу, щоб моя дитина освоїла навичку постійно вчитися та мала любов до навчання. Наразі існує проблема, коли батьки з самого малечку намагаються запхнути дітей на 125 гуртків, за таких умов їх дитинство минає не настільки щасливо й радісно, як могло б.

За словами освітянина Кена Робінсона, за сучасних умов ми у дітей більше розвиваємо голову, її ліву частину, яка відповідає за логіку та лінгвістику й забуваємо про праву півкулю (творчість) і зовсім забуваємо про тіло. Тому я однозначно за всебічний розвиток дитини. І розпочинати потрібно з того, від чого вона отримує задоволення.

Наталія Лимонова, засновниця GIOS — Global Innovative Online School

Я не вважаю правильним розглядати дітей як скарбничку, в яку вкладаєш, а потім очікуєш повернення інвестицій. Вони мають право обирати свій власний шлях, а ми, батьки, повинні їх підтримувати, створювати таке середовище, до вони зможуть максимально розкривати свій потенціал, надавати (інвестувати!) в найкращі можливості для розвитку. А віддавати все це вони вже будуть своїм дітям.

Я, взагалі, адепт неперервної освіти (lifelong learning), тому наше завдання — прищепити дітям жагу до процесу пізнання та постійного розвитку. І це обов’язково виправдає себе у майбутньому!

Можна розглядати різні критерії: успішність працевлаштування, рівень доходу після навчання, задоволення та щастя від реалізації себе в улюбленій справі. Вважаю, що будь-який розвиток і вдосконалення себе дають ефективний шлях для самореалізації, тому інвестиції в освіту дітей надають їм можливість бути більш щасливими та успішними (у власному розумінні).

А для нас, українців, за дослідженнями MIT (Глобальне дослідження щастя серед 15 країн світу), щастя дітей — це найважливіший фактор у житті.

Для наших двох синів ми намагаємося дати максимальну свободу вибору. Ми з чоловіком підприємці, бізнесмени, але не підштовхуємо дітей обов’язково обирати наш шлях, хоча в обох є схильності до точних наук і підприємницький хист.

Інвестували в освіту старшого за кордоном, спочатку він обрав для себе шлях астрофізика, отримав ступінь бакалавру у Великій Британії та мав пропозицію на роботу у космічному центрі, але вирішив змінити спеціалізацію і поїхав у Торонто здобувати магістерський ступінь за спеціальністю менеджмент сталого розвитку.

Молодший цікавиться генетикою та мріє робити дослідження у сфері подовження тривалості життя. Мені здається, неможливо спрогнозувати та прорахувати, який шлях оберуть наші діти, важливо їх підтримувати у пошуках себе та мріяти, щоб вони почували себе щасливими та реалізовували свої життєві проєкти.

Сергій Віндерських, засновник minfin.com.ua, інвестор

Вкладення в освіту дітей — це не інвестиція, а прояв любові. Я хочу, щоб моя дитина протягом життя була щасливою, а гарна освіта підвищує шанси, що вона знайде своє покликання та місце у світі.

Часи, коли у дітей “інвестували”, аби забезпечити собі безпечну старість вже минули. Моя дочка ще не пішла навіть у школу, але я вже бачу, що дороге навчання не гарантує позитивного результату. Дорожче — не означає краще.

Потрібно дивитися на схильність дитини, та знаходити ефективні способи розвивати її таланти. Вплив конкретного викладача на дитину може бути набагато вищим, ніж ефект від школи або вишу загалом. 

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram