Це може обернутися для ЄС порушенням торгових зв’язків, посиленням інфляційного тиску та обмеженням активності європейських підприємств
Енергетика, торгівля, промислове виробництво, банківська справа та ринки Європи можуть постраждати у разі введення нових санкцій проти Росії. Такого висновку приходять автори аналітичної статті, опублікованої в середу, 9 лютого, на сайті британської газети Financial Times (FT).
“Політики побоюються, що блок менш підготовлений” до наслідків запровадження жорстких санкцій проти російської економіки, ніж Москва, яка вживає заходів для того, щоб Росія зуміла пережити будь-які жорсткіші санкції з боку Заходу, йдеться у матеріалі.
Видання вказує, що це може обернутися для Євросоюзу “порушенням торгових зв’язків, посилить інфляційний тиск і обмежить активність широкого кола європейських підприємств”, вдарить по різних галузях — від постачальників технологій і кредиторів до виробників та експортерів товарів, що залежать від сировини.
“Геополітичні хмари, що нависли над Європою у разі їх матеріалізації, безумовно, вплинули б на ціни на енергоносії…, але вони також вплинуть на економічне зростання внаслідок скорочення доходів і, можливо, скорочення споживання та відкладених інвестицій”, — наводить щодо цього газета слова глави Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард. Посилення напруженості може призвести до зростання витрат у всій структурі цін в економіці єврозони. “Мир набагато краще за будь-яку війну з економічного погляду”, — вважає вона.
FT нагадує, що Росія є найбільшим постачальником енергоресурсів у ЄС: близько 40% імпорту природного газу блоком і майже третина імпорту сирої нафти припадає на РФ. За словами Рональда Сміта, провідного аналітика з нафти й газу в BCS Global Markets, запаси газу нижчі від історичного рівня, а ціни різко зросли в останні місяці, що дає Росії додаткові важелі впливу. “Правда в тому, що в Європі немає заміни на російський газ”, — констатує він.
У разі конфлікту ціни на природний газ “можуть легко повернути до піка обсягом €180 за МВт·год”, — вважає головний економіст лондонської консалтингової компанії Capital Economics.
“Нормування електроенергії може підштовхнути економіку до рецесії”, — додав він. На думку брюссельського аналітичного центру Bruegel, ЄС потрібні “важкі та дорогі рішення” щодо стримування промислового та споживчого попиту, щоб пережити великомасштабні перебої з постачанням газу до літа. Крім того, такі країни як Німеччина мають обмежені можливості для переходу на інші джерела енергії в короткостроковій перспективі.
У разі запровадження нових санкцій такі європейські нафтові групи, як BP, Total та Shell, можуть зіткнутися з проблемами щодо спільних підприємств у Росії.
ЄС може також зіткнутися з нестачею стратегічної сировини. Росія постачає близько 40% світового обсягу паладію, який необхідний в каталітичних нейтралізаторах автомобілів для зниження токсичності вихлопних газів, і на неї припадає близько 30% поставок титану, який має вирішальне значення в аерокосмічній промисловості. Європейська компанія Airbus отримує близько половини необхідного їй титану із РФ.
Як сказав Воррен Паттерсон, глава відділу сировинної стратегії голландської банківської групи ING, санкції, введені щодо російських банків або підприємств, можуть мати “нескінченні наслідки для сировинного комплексу”, які можуть поширитися на ринки, на яких РФ є провідним експортером, зокрема алюмінію, нікелю, міді та платини.
Як зазначає співробітник аналітичної компанії Oxford Economics Анхель Талавера, у разі потенційного конфлікту “нервозність інвесторів може швидко поширитися на сектори, які мають бути відносно безпечними”.
Напруженість між Росією та Україною викликала цього року волатильність на фондових ринках. Компанії, які мають інтереси в регіоні, останніми тижнями зіткнулися з падінням цін на свої акції.
ЄЦБ також попередив, що на ризик схильні й кредитори. За даними Банку міжнародних розрахунків (the Bank for International Settlements), російські компанії заборгували банкам ЄС близько $60 млрд, що майже вчетверо перевищує суму, яку вони заборгували банкам США. Великі суми, розміщені російськими організаціями у банках ЄС, можуть бути заморожені.
Нагадаємо, Польща з початком лютого відновила отримання газу з Росії, що надходить від “Газпрому” газопроводом “Ямал-Європа”.
Як писали раніше Investory News, російський “Газпром” і китайська національна нафтогазова корпорація CNPC уклали договір купівлі-продажу газу до Китаю з Далекого Сходу.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах