Фінансова політика країни останні місяці повністю суперечить сформованим правилам влади
Фінансова влада Німеччини, яка є найбільшою економікою Європи, почала думати по-новому через масштабну кризу, викликану пандемією коронавірусу. Країна, довгі роки прагнула економити, тепер нарощує бюджетні витрати, пише CNBC.
Останні роки уряд Німеччини прагнув дотримуватися бюджетної дисципліни: зберігати поточний рівень боргу (приблизно 60% ВВП) і профіцит федерального бюджету (перевищення доходів над витратами). Через це багато аналітиків пророкували, що влада відмовиться від істотних витрат навіть в умовах кризи, що настала.
Однак у реальності Берлін витратив на підтримку власної економіки коштів більше, ніж інші великі європейські країни, і запустив великі програми допомоги на €450 млрд (13,3% ВВП проти 4,4%, на які розрахована програма допомоги у Франції).
При цьому вжиті федеральним урядом заходи ґрунтувалися на реальних бюджетних витратах, на відміну від політики багатьох інших країн, яка спиралася на податкові пільги та вела в гіршому випадку до недоотримання доходів скарбниці.
Таким чином, німецька фінансова політика останніх місяців повністю суперечить сформованим звичкам влади, зазначають експерти. Уряд навіть пішов на тимчасове порушення конституції, в якій прописана заборона на різке збільшення держборгу.
До того ж, Німеччина бере активну участь у загальноєвропейських програмах допомоги, спрямованих на поглиблення інтеграції всередині ЄС. Разом з Францією вона виступила автором плану з виділення €500 млрд як гранти найбільш постраждалим при цьому технологічним галузям.
Згодом цей план був замінений на ініціативу Єврокомісії про позику €750 млрд на боргових ринках. Емітентом при цьому виступить сам Євросоюз, а не окремі його члени, що тільки зміцнить позиції керівних органів блоку, які отримають можливість вводити централізовані податки й збирати доходи більше традиційних внесків членів ЄС в загальний бюджет.
Зміни в поведінці німецької влади були позитивно сприйняті інвесторами, які побачили наочне свідчення того, що уряд готовий рятувати економіку країни та окремі її компанії. На початок липня головний німецький фондовий індекс DAX виріс на 48% у порівнянні з березневим рівнем.
Згідно з результатами опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень, наслідки кризи на фоні пандемії COVID-19 повалили в стан шоку одну п’яту частину німецьких компаній (21%), які побоюються за своє існування.
Згідно зі звітом, песимістичний погляд на майбутнє домінує серед туристичних компаній — про загрозу банкрутства заявляють 85% опитаних. На готельний бізнес припадає 76%, гастрономічну галузь — 67%. Стурбованість з приводу майбутнього висловила також майже половина респондентів у галузі культури й мистецтва.
За словами аналітиків, прийдешня в найближчі місяці хвиля банкрутств торкнеться перш за все сферу послуг. При цьому ризики для себе побачили 27% представників. У торговельній галузі йдеться про 18% респондентів, промисловості — 17%, будівництві — 2%.
За даними Федерального об’єднання торгово-промислових палат Німеччини, головну економіку Європи чекає рекордний спад у 2020 р. Згідно з прогнозом, відсоток втрати виражатиметься двозначним числом від ВВП, що ставить під сумнів перспективи швидкого відновлення.
Як відомо, у Німеччині всупереч субсидуванню державою заробітної плати кількість безробітних у квітні збільшилася на 373 тис. осіб. Експерти вважають, що протягом цього року число безробітних може зрости приблизно до трьох мільйонів осіб.
Нагадаємо, влада Німеччини з 1997 року знову стала акціонером. Так, держава в особі Фонду стабілізації економіки (Wirtschaftsstablisierungsfonds, WSF) отримає 20% у капіталі Lufthansa, викупивши додатково випущені акції. Загальний розмір фінансування на допомогу авіакомпанії складе до €9 млрд.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах