Думки
15 Січня 2021
2 007

Джеффрі Сакс: Правда про прихильників Трампа

Економіст і радник трьох генеральних секретарів ООН, викладач і директор Колумбійського центру сталого розвитку та Мережі ООН зі сталого розвитку — про штурм Капітолію прихильниками Дональда Трампа та давню традицію масових заворушень, що розпалювали “білі” еліти заради власних інтересів

Фото: Tanita Preston

Штурм Капітолію США 6 січня можна сприймати помилково. Під враженням, члени Конгресу виступили із заявами, в яких пояснювали, що Америка — це країна законів, а не хаосу. Наслідком є те, що зрив, який спровокував президент Дональд Трамп, став чимось новим.

Але насправді це не так. Сполучені Штати мають давню історію масових заворушень, що розпалювали білі еліти, котрі працювали з багатими білими американцями. Цього разу було незвичним те, що білий натовп накинувся на білих політиків, а не на кольорових людей, які зазвичай є жертвами.

Звичайно, обставина цього заворушення є дуже важливою, мета якого — залякати Конгрес, щоб зупинити мирний перехід влади. Це повстання, і, сприяючи цьому, Трамп скоїв серйозне правопорушення.

Колись подібне заворушення було спрямоване на більш традиційні об’єкти білої ненависті:

• афроамериканці, які намагаються проголосувати або десегрегувати автобуси, житло, кафе та школи;

• корінні американці, які намагаються захистити свої мисливські угіддя та природні ресурси;

• мексиканські працівники фермерських господарств, що вимагають охорони праці;

• китайські робітники-іммігранти, які раніше будували залізниці та працювали на шахтах.

Ці групи були об’єктами заворушень, розпалених американцями у XIX ст., від президента Ендрю Джексона та прикордонника Кіта Карсона до губернатора штату Алабама Джорджа Воллеса у XX ст.

Якщо трактувати в такому історичному контексті, заворушення справедливо обурених “старих добрих хлопців”, які штурмували Капітолій, мали такий знайомий вигляд.

Як заявив Трамп у своїй промові, що спровокувала бунт, вони намагалися “врятувати” Америку. “Нехай слабкі [політики] підуть. Зараз час для сили”, — заявив він. — Вони хочуть нав’язати ідеологію вашим дітям у школі, навчаючи їх не так, як потрібно. Вони хочуть повчати ваших дітей. Це все частина всебічного нападу на нашу демократію”.

На фото: Виступ Дональда Трампа 6 січня/Jacquelyn Martin

Протягом усієї американської історії більшість заворушень відбувались не як спазматичний вибух протесту знизу, а скоріше як структурне насильство зверху, підбурюване білими політиками, які полюють на страхи, ненависть і невизнання білого нижнього класу.

Як зазначає історик Хізер Кокс Річардсон у своїй блискучій новій книзі “Як Південь виграв громадянську війну”, цей різновид заворушень є критичною частиною захисту вищого класу білої Америки ієрархічним суспільством вже понад 150 років.

Культура американського бунту серед білих людей поєднується з культурою зброї. Сотні мільйонів приватної вогнепальної зброї у США непропорційно належить білим.

Історик Роксан Данбар-Ортіс у своїй книзі “Loaded: знезброювальна історія Другої Поправки” пише: “Права білих на зброю вже давно використовуються для придушення чорношкірих та корінних американців”.

Зазвичай багаті білі люди спрямовують скарги бідних білих трохи далі від себе з метою стримування бунту проти кольорових людей. Це далеко не специфічна тактика Трампа. Це найстаріший фокус в американському політичному посібнику. Хочете прийняти регресивне зниження податків для багатих? Просто скажіть білим, які борються в економічному плані, що темношкірі, мусульмани та іммігранти приїжджають нав’язувати соціалізм.

Трамп робив саме це протягом свого президентства, попереджаючи, що без нього на посаді президента американцям “доведеться навчитися говорити по-китайськи”.

На своїх мітингах він регулярно відстоював Другу Поправку і виступав проти не білих, кажучи кольоровим жінкам Конгресу “повертатися” у “повністю розбиті та заражені злочином місця, звідки вони прийшли”. Він закликав своїх послідовників керувати опозиційними демонстрантами та виганяти їх не лише з мітингів, але й із самої країни.

Трамп високо оцінив білих расистів як “дуже прекрасних людей”. Після того, як його прихильники, що розмахували прапором Конфедерації, штурмували Капітолій, він сказав: “Ми любимо вас, ви особливі”.

На фото: Під час бунту 6 січня/Jose Luis Magana/AP

Республіканська партія повністю підтримувала Трампа та його політику заворушень аж до опівдня 6 січня, коли натовп кинувся у Капітолій. Але вірність республіканських лідерів Трампу зумовлена не лише його утриманням на базі партії. Трамп являє суть американських правих. Його роль завжди була чіткою: знижувати податки для корпорацій та багатих, відмовлятись від вимог щодо соціальних витрат і регулювання навколишнього середовища, при цьому підбурюючи заклятих прихильників до боротьби із “соціалізмом”.

6 січня щось пішло не так, бо білий натовп накинувся на білих політиків. Це було неприпустимо, але передбачувано. Трамп неодноразово говорив своїм прихильникам, що вони втрачають Америку. І втрата республіканцями двох місць у Сенаті від Джорджії на користь афроамериканця та єврея, безсумнівно, додала гніву.

Трамп міг бути незвично грубим у своїх перегонах, але його підхід цілком відповідав ідеології Республіканської партії, принаймні з часів “південної стратегії” на виборах 1968 року, слідом за десятиліттям законодавства про громадянські права.

До 2020 року Трамп виконував роботу для донорів-плутократів своєї партії, босів та бізнес-союзників. На виборах минулого року йому довелося програти — і він програв їх. Але причина полягала не в тому, що він був занадто расистським щодо кольорових людей — це відбулось тому, що він був переважно злим та некомпетентним перед смертоносною пандемією.

Перейнявшись історією, Америка насправді повертається до свого минулого расизму та насильства білих. Барак Обама був обраний президентом двічі, і коли Трамп переміг у 2016 році, він отримав менше голосів, ніж його опонент.

Вибір Камали Гарріс на посаду віце-президентки та вибори до Сенату у Джорджії є новим трендом того, що Америка поступово відходить від білого олігархічного правління. До 2045 року неіспаномовні білі американці становитимуть лише половину населення, у порівнянні з 83% 1970 року. Недарма молоді американці більше усвідомлюють расизм, ніж попередні покоління.

Джерело: Project Syndicate

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram