Вона буде проходити під знаком холодної війни між Китаєм і США
У 2020 р., можливо, настане нова епоха в історії людства, яку визначатиме поняття “безладу”, пише Deutsche Bank у новому дослідженні. Одним з її головних мотивів буде холодна війна між США і Китаєм
Епоха глобалізації, що тривала з 1980 р., добігає кінця — на зміну їй приходить “століття безладу”, стверджує Deutsche Bank в дослідженні, датованому 8 вересня.
У доповіді, підготовленій стратегом банку Джимом Рідом та його колегами, йдеться, що нова епоха буде характеризуватися піднесенням економіки Китаю над США і супутньою напруженістю у відносинах між ними, продовженням зростання глобального боргу, політикою “вертолітних грошей” від центробанків і посиленням мілленіалів (вступили у доросле життя в XXI ст.) і молодших поколінь, зокрема з точки зору їх електоральної ваги.
Безлад визначатиме нову епоху, принаймні на перших порах, протягом десятиліття або більше.
“Не всякий безлад є поганим. Ми повинні підкреслити, що наступ нового часу не слід сприймати як причину відмовлятися від покупки фінансових активів, оскільки нова епоха принесе масштабні інтервенції та ліквідність”, — зазначають у Deutsche Bank.
Але якщо попередня епоха глобалізації асоціювалася з рекордним сукупним зростанням цін на активи, то “століття безладу” несе загрозу поточним глобальним оцінкам, особливо в реальному вираженні, попереджає банк.
Вісім ключових тем
Епоха безладу буде характеризуватися щонайменше вісьмома темами:
• погіршення відносин США та Китаю в міру посилення економічної ваги Пекіна;
• момент істини для Європи: пандемія COVID-19 надала новий імпульс інтеграційним процесам, але є ймовірність, що Європа залишиться у стані економічної стагнації з перспективою політичної фрагментації;
• подальше збільшення боргів і поширення політики “вертолітних грошей” як монетарного мейнстриму;
• ймовірне зростання інфляції внаслідок фіскально-монетарної експансії;
• посилення економічної нерівності на перших порах постковідної епохи, але надалі — розворот цього тренду: держави почнуть стягувати більше податків з багатих;
• посилення конкуренції між поколіннями: мілленіали та молодші люди до 2030 р. наздоженуть старші покоління за чисельністю, що дозволить їм визначати результати демократичних виборів;
• зростання глобальної заклопотаності питаннями клімату;
• нова технологічна революція.
Ще одна холодна війна
Китай може обігнати США за розміром номінального ВВП до кінця поточного десятиліття. У міру скорочення розриву між економіками будуть посилюватися побоювання з приводу так званої пастки Фукідіда (термін, що означає ризик військового конфлікту між двома конкурентами-державами, коли одна наздоганяє іншу за економічною потужністю).
Deutsche Bank зазначає, що за останні 500 років виникало 16 таких ситуацій і в 12 випадках це призводило до війни. “У наші дні військовий конфлікт вкрай малоймовірний, але замість цього більш імовірна економічна війна”, — стверджують аналітики.
Протистояння США і Китаю, яке буде набирати обертів незалежно від результату майбутніх президентських виборів в Америці, буде нагадувати холодну війну СРСР і США. Проявами економічного конфлікту будуть додаткові тарифи, санкції, блокування активів, заборони на трансфер технологій.
Це обов’язково призведе до формування країнових блоків — одного на чолі з Китаєм, іншого на чолі з США. Країни Південно-Східної Азії увійдуть в орбіту Китаю, але Японія, Південна Корея та Австралія, ймовірно, виявляться в американському таборі. Китай, Росія, Євросоюз і Туреччина будуть змагатися за вплив на Близькому Сході та в Африці.
Протистояння поколінь
В Європі наростає проблема великих боргів. На фоні наростальної заборгованості глобальні ставки запозичень знаходяться на прийнятному рівні тільки завдяки інтервенціям центробанків, які спотворюють вільний ринок.
“У майбутньому ми побачимо більше криз, більше безладу і ще більше друку грошей центробанками”, — пише Deutsche Bank. Перехід до політики “вертолітних грошей”, що має на увазі вливання ліквідності не у фінансовий сектор, а в широку економіку (наприклад, домогосподарствам або реальному сектору), найімовірніше, призведе до прискорення інфляції.
У постковідному світі економічна нерівність між людьми спочатку посилиться, але потім уряди, ймовірно, почнуть підвищувати податки для заможних громадян і корпорацій.
З нерівністю тісно пов’язана і тема конкуренції вікових поколінь. За оцінкою Deutsche Bank, після 2030 р. чисельність виборців, що відносяться до мілленіалів і молодших поколінь, у країнах G7 стане більше чисельності виборців з поколінь, що народилися раніше 1980 р.
Новий розклад “почне міняти результати політичних виборів і, відповідно, політику”. Наприклад, молодші виборці в основному голосували проти Дональда Трампа і Brexit у 2016 р., але їх голосів не вистачило, щоб змінити результат голосування, зазначає Deutsche Bank.
Молоді покоління більш стурбовані питаннями зміни клімату. Автори доповіді вважають, що ще в поточному десятилітті у світі, ймовірно, буде введений вуглецевий податок. Зараз його обговорює Єврокомісія: передбачається, що європейські імпортери сталі, алюмінію та інших продуктів з високим вуглецевим слідом будуть змушені купувати вуглецеві одиниці — фактично еквівалент імпортних мит.
Нарешті, сьогоднішні захмарні оцінки вартості технологічних компаній або виявляться обґрунтованими, що призведе до технологічних проривів, або будуть означати повторення “пузиря доткомів”, що розірвався у 2000 р.
Але в будь-якому випадку технологічні перегони провідних держав бачаться неминучими. Хоча США залишаються світовим технологічним лідером, Китай наближається до них за видатками на дослідження і розробки за паритетом купівельної спроможності. “США і Китай, ймовірно, продовжать впроваджувати конкурентні технологічні стандарти”, — вважають у Deutsche Bank.
Нагадаємо, міністр закордонних справ Китаю Ван I заявив про готовність Пекіна запустити ініціативу з глобальної безпеки даних — це повинно стати відповіддю на сучасні виклики. Заява МЗС країни з’явилася на фоні загострення відносин з Вашингтоном.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах