Про це попереджають вчені
Зміна клімату та, зокрема, глобальне потепління може призвести до зростання цін на харчові продукти на 3,2% на рік, йдеться у новому дослідженні, проведеному німецькими вченими. Це означає, що дедалі більше людей у всьому світі не матимуть доступу до різноманітного і здорового харчування або навіть достатньої кількості їжі.
Джессіка Боксолл, науковий співробітник із громадської охорони здоров’я та харчування, і Майкл Хед, старший науковий співробітник із глобальної охорони здоров’я з Університету Саутгемптона, провели дослідження, яке показало, що глобальне потепління може призвести до щорічного зростання цін на продовольство на 0,9% — 3, 2% до 2035 року, а також спричинить зростання загальної інфляції від 0,3% до 1,2%. Таким чином, більшість доходів йтиме на купівлю харчових продуктів.
Цей ефект відчуватиметься у всьому світі, у країнах як з високим, так і з низьким рівнем доходу, але найбільше постраждає Африка. “Наше власне дослідження продовольчої безпеки в Гані дає уявлення про те, що може означати інфляція цін на практиці”, — кажуть вчені.
Міжурядова група експертів зі зміни клімату описує Західну Африку як “гарячу точку” зміни клімату, а моделі передбачають екстремальне підвищення температури та скорочення кількості опадів. Оскільки більш як половина населення безпосередньо залежить від землеробства, Гана особливо вразлива до зміни клімату.
“Нещодавно ми провели дослідження у Міоні, сільському окрузі на півночі країни. Ми поговорили майже з 400 людьми, і лише один із них сказав нам, що протягом останніх 12 місяців спостерігав деякий рівень відсутності продовольчої безпеки. Близько 99% опитаних заявили, що в цьому винна зміна клімату принаймні частково”, — розповіли автори дослідження.
Крім того, 62% зазнавали помірної чи гострої, а 26% — гострої нестачі продовольства, тобто їм доводилося обходитися без їжі протягом усього дня. Ці показники набагато гірші, ніж у середньому по країні (39% і 6% відповідно), але схожі на деякі найбідніші країни Західної Африки, такі як Того, Буркіна-Фасо та Бенін.
“Ми також провели аналогічне дослідження серед біженців із сусідньої Буркіна-Фасо, які бігли через кордон у східний регіон Гани. Знову ж таки, 100% відчували нестачу продовольства”, — кажуть вчені.
Продовольчу інфляцію можна поділити на дві взаємозалежні проблеми. По-перше, ті самі наслідки зміни клімату, які викликають інфляцію, ускладнюють доступ до харчових продуктів. Наприклад, більш високі температури можуть призвести до усунення землеробських сезонів і, таким чином, перешкоджати виробництву сільськогосподарських культур.
Інші наслідки можуть включати появу шкідників і хвороб, які виснажують запаси худоби та продовольства, а також тепловий стрес на і без того поганих дорогах, що ускладнює доступ до сільських громад. Всі ці фактори сприяють зростанню цін та знижують купівельну спроможність домогосподарств.
Друга частина цієї проблеми — сама інфляція. Щорічне зростання цін на 3% означає, що домогосподарства матимуть менше можливостей купувати потрібні продукти. Їм, імовірно, доведеться піти на компроміс щодо якості чи, можливо, навіть культурно значущих харчових продуктів. Це, своєю чергою, робить людей більш уразливими до хвороб та інших проблем зі здоров’ям. Недоїдання є основною причиною імунодефіциту у всьому світі.
Ті, хто не має шкільної освіти, з більшою ймовірністю займатимуться такими чутливими до клімату професіями, як сільське господарство, а, отже, будуть більш схильні до ризику. Інформування населення про кліматичні зміни може забезпечити певний потенціал для адаптації до нього та, отже, підвищити продовольчу безпеку.
Зміни клімату підвищують ризик виникнення голоду найбільш вразливих груп населення.
Лише 134 країни на COP28 підписали декларацію про включення продовольчих систем до своєї політики боротьби зі зміною клімату.
Автори дослідження вважають, що скорочення викидів парникових газів може обмежити вплив світової економіки. “Ми також вважаємо, що диверсифікація економіки стане деяким захистом для тих громад, які залежать від сільського господарства як у плані продовольства, так і в плані доходів”, — кажуть вони.
Як писали раніше Investory News, у Молдові зупинився завод найбільшого виробника олії.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах