У 2022 році в умовах війни український бізнес експортував товарів на 44,1 млрд доларів і вагою 99,8 млн тон.
У звичайних умовах показники торгівлі могли би видатись катастрофічними, адже вартість експорту на 35% менша, ніж в 2021. А фізичні обсяги скоротилися на 38,4%.
Тим не менш в умовах війни це подвиг: вивезти в умовах блокади портів і постійних атак на інфраструктуру майже 100 млн тон продукції (з яких 16,3 млн тон через зерновий коридор). Це перший рік коли обсяг експорту і логістика вийшли на перший план.
Серед товарів лідером по грошах (і по обсягу) є кукурудза. Експорт склав 24,99 млн тон, вартістю $5,94 млрд. Хоч і на 1%, але це більше, ніж у 2021 році. Що на фоні усіх показників є сенсацією.
Олія соняшникова — друге місце за вартістю експорту: $5,46 млрд. Скорочення у порівнянні з 2021 роком у грошах -14,4%, а в обсягах -16,3% (4,29 млн тон). Водночас треба взяти до уваги, що в топ 10 пробилося насіння соняшнику. Ми експортували його 2,7 млн тон вартістю $1,255 млрд. Це в 33 (тридцять три) рази більше, ніж минулого року. Це той обсяг, який не змогли переробити олійноекстракційні заводи. Сподіваюсь що 2023 року ми матимемо зворотній перетік, коли експорт насіння зменшиться і пропорційно збільшиться експорт олії.
Залізна руда, хоч і залишилася в топі з експортом 23,9 млн тон на суму $2,9 млрд, але при цьому маємо -45,9% в обсягах і -57,8% у вартості.
Причина — морські порти для руди і інших промислових товарів і далі закриті, до того ж ціни і попит скорочуються через побоювання рецесії.
Пшениці ми експортували 11,2 млн тон за календарний рік. Вартість $2,6 млрд. Лише у вересні ми вийшли на обсяг експорту більше 1 млн тон. Тому і маємо скорочення у порівнянні з минулим календарним роком на 44,1% в обсязі і 44,7% в грошах.
3,12 млн тон ріпаку принесли нам $1,54 млрд. В обсязі це більше на 17%, але в грошах -8,6%.
Один з традиційних лідерів промислового експорту — проводи ізольовані — заробив $1,32 млрд. Це на 16,4 відсотки менше, ніж у 2021 році, що повʼязано також і зі скороченням обсягу експорту на 13,6% (65,9 тисяч тон).
Наступні в рейтингу — напівфабрикати зі сталі і гарячекатаний прокат — висвітлюють всю трагедію української металургії. Падіння в обсягах за рік -72%.
Загальний обсяг ексопрту напівфабрикатів 1,9 млн тон вартістю $1,1 млрд, а гарячекатаного прокату 1,3 млн тон вартістю $1 млрд. Але ще яскравіше порівняти січень і грудень. У січні 404 тисячі тон, у грудні — 31 тисяча тон.
Соя — рідкісний випадок істотного зростання попри війну. Фізичний обсяг експорту збільшився на 81,6% і склав 1,99 млн тон. Вартість: $862 млн, на 42% більше, ніж минулого року.
Мʼяса птиці ми експортували на 10% менше — 413 тисяч тон, але це принесло на 19% більше виручки — $852 млн.
Географічно 63% експорту припало на ЄС ($27,9 млрд). Серед держав-членів ЄС найбільше експорт спрямовувався до Польщі ($6,6 млрд), Румунії ($3,8 млрд), Угорщини ($2,27 млрд), Німеччини ($2,23 млрд), Італії ($1,5 млрд) та Іспанії ($1,5 млрд).
Поза межами ЄС найбільшим ринком експорту стала Туреччина ($2,9 млрд), яка випередила Китай ($2,46 млрд). Але при цьому експорт до Туреччини в межах проку скоротився на 29%, а до Китаю на захмарні 69%.
Імпорт в обсягах скоротився майже вдвічі (-48,1%), але вартісно лише на 19,6%. У 2021 році ми ввезли 35 млн тон продукції вартістю $58 млрд. (Ця цифра може істотно коригуватися).
З 99,8 млн тон морським транспортом було експортовано 53,8 млн тон. Це на 55% менше, ніж минулого року.
Залізничним транспортом було вивезено 33,7 млн тон. Залізна стабільність +3,4% або +1,1 млн тон у порівнянні з 2021 роком.
12 млн тон було вивезено автомобільним транспортом. І це фантастичне зростання на 32,4% у порівнянні з 2021 роком.
Це оперативна статистика. Уточнені дані будуть оприлюдненні 15 лютого. Тоді ж очкується інформація щодо міжнародної торгівлі послугами.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах