Колишній директор Міжнародного фінансового фонду імунізації та колишній скарбник ЄБРР — про два шляхи післявоєнного фінансового відновлення країни
Україна не зможе самостійно фінансувати свої величезні потреби післявоєнного відновлення та не повинна розраховувати на репарації від росії. Але два новаторські й нещодавно перевірені механізми можуть допомогти подолати принаймні частину дефіциту фінансування.
Оцінки витрат на післявоєнне відновлення України дуже різняться. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль нещодавно назвав ймовірний рахунок обсягом $750 млрд, тоді як президент Європейського інвестиційного банку Вернер Хойєр вважає, що країні може знадобитися $1,1 трлн. Щодня, доки триває війна, цифра зростає.
Україні необхідно буде відновити електростанції, електричні мережі, а також життєво важливу інфраструктуру водопостачання, каналізації та транспорту. Промисловість вимагатиме вкладень, а будинки потрібно буде відбудувати та відремонтувати до зими — хоча багато міст, селищ та сіл повністю зруйновані.
Але Україна не зможе самостійно профінансувати таку масштабну інвестиційну програму і не має розраховувати на репарації від росії. Тому фінансування має також надходити від багатосторонніх інституцій розвитку, таких як Світовий банк, Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. Західні уряди також мають зробити свій внесок, як і Європейський союз.
Найбільша проблема в тому, що Україні знадобляться гроші, щойно війна закінчиться. Оскільки в країни немає достатніх власних резервів, їй доведеться позичати. Але її суверенна кредитоспроможність буде на дні після війни, навіть всупереч тому, що Fitch Ratings нещодавно підвищило рейтинг України з RD (обмежений дефолт) до CC.
Крім того, західні уряди не зможуть просто переказати початкові $100 млрд одночасно Україні. Їхні фінанси все ще хитаються через фіскальні заходи щодо протидії наслідкам пандемії COVID-19 і знову набутого усвідомлення того, що їм потрібно більше витрачати на оборону. Тільки Німеччина має намір інвестувати у свої збройні сили додатково €100 млрд ($100 млрд).
Але інноваційні механізми фінансування можуть допомогти подолати принаймні частину величезного дефіциту фінансування в Україні. Зокрема, політикам слід враховувати два нещодавні прецеденти.
Одним із перспективних варіантів є створення Міжнародного механізму фінансування реконструкції України (IFFRU). Це буде створено на зразок Міжнародного фінансового фонду для імунізації (IFFIm), який було створено у 2006 році кількома урядами-донорами під керівництвом Сполученого Королівства для надання авансу на вакцинацію дітей у найбідніших країнах світу.
IFFIm отримав багаторічні зобов’язання, що юридично зобов’язують, на загальну суму понад $6 млрд від урядів з високим рейтингом, що дозволило йому отримати рейтинг AAA і почати запозичення на міжнародних ринках облігацій. Позикові кошти — перший випуск облігацій IFFIm становив $1 млрд — були відправлені до Gavi, Альянс з вакцин, для фінансування негайних великомасштабних імунізацій.
Звільнена від податків IFFRU базуватиметься за межами України та функціонуватиме відповідно до передових стандартів операційної діяльності та управління. І замість того, щоб відвертати величезні суми грошей зі своїх поточних бюджетів, багато західних урядів зможуть брати на себе зобов’язання, що юридично підкріплені, протягом 20 років. За правильної структури суми будуть включені до відповідних державних бюджетів лише у тому році, коли вони мають бути сплачені.
Залежно від кредитного рейтингу країн-донорів та фінансової політики фонду IFFRU може мати рейтинг AA або вище. Це дозволило б їй вийти на міжнародні ринки облігацій та авансувати фінансування України, розподіляючи гроші за необхідності у країні. Таким чином, інфраструктура та гостро необхідне житло для переміщеного населення України можуть бути швидко відновлені.
Друга можливість полягає в тому, щоб Україна випустила облігації Брейді, наслідуючи приклад деяких ринків, що розвиваються, зокрема кілька країн Латинської Америки, Болгарію, Марокко, Нігерію, Польщу та Філіппіни, коли три десятиліття тому вони оголосили дефолт за кредитами комерційних банків. Щоб вийти з кризи, банки погодилися на дисконт або певний збиток за кредитами, а борг, що залишився, був конвертований в суверенні облігації, що торгуються, із забезпеченням погашення основної суми боргу і, таким чином, забезпеченими спеціально випущеними державними цінними паперами. Щодо доларових облігацій Брейді, то Казначейство США випустило спеціальні 30-річні цінні папери з нульовим купоном для надання такого забезпечення, що зробило облігації привабливими для інвесторів.
Україна, чий рейтинг CC не дозволить їй самостійно вийти на міжнародні боргові ринки, може використати аналогічну структуру для запуску своєї програми випуску облігацій. Уряд нестиме відповідальність за виплату відсотків за своїми облігаціями Брейді, при цьому необхідна іноземна валюта надходитиме від платників податків країни, а основні виплати будуть забезпечені або гарантовані облігаціями з нульовим купоном, випущеними урядами з високим рейтингом, ЄС або іншими країнами. Україна мала б придбати ці безкупонні облігації, чи уряди, які бажають підтримати відновлення країни, могли б їх пожертвувати.
Відсоткові ставки, що зростають, і обмежений державний бюджет означають, що великі суми, необхідні для відновлення України, не можуть бути зібрані за один раз. Але творчі механізми фінансування можуть допомогти скоротити навантаження та прискорити відновлення країни.
Джерело: Poject Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах