Санкційні хроніки. День 52.
Підсумки 15 квітня 2022 року.
1. Банк Росії через незавершеність процесу структурних змін в економіці не поспішатиме з поверненням інфляції до цілі, повідомила перший заступник голови ЦБ Ксенія Юдаєва на Ясинській (квітневій) міжнародній конференції, організованій Вищою школою економіки.
“У зв’язку з проблемами з логістикою та імпортом цього року буде, напевно, підвищена інфляція частково за рахунок цих структурних змін щодо цін. Нам не слід намагатися саме в цьому році досягнути цілі по інфляції, потрібно дати можливість структурним змінам відбутися”, — сказала вона. ЦБ чекає на повернення інфляції до цілі у 4% у 2024 році, нагадала Юдаєва.
Заступник голови ЦБ не вірить, що імпорт буде повністю заміщено. “Я, чесно кажучи, у 100-відсоткове імпортозаміщення не вірю. Я, швидше, думаю, буде пошук нової логістики, нових постачальників. Потрібно дати можливість цим процесам (завершитися), ми це враховуватимемо у грошово-кредитній політиці”, – додала перший заступник голови ЦБ.
Річна інфляція в Росії на 8 квітня 2022, виходячи з розрахунків на основі даних Росстату, прискорилася майже до 17,5% (максимуму з лютого 2002 року, коли вона становила 17,7%) з 16,7% на кінець березня, 9,2% на кінець лютого, 8,7% на кінець січня та 8,4% на кінець грудня. Водночас спостерігається уповільнення тижневої інфляції, на що нещодавно звернув увагу ЦБ. Приріст цін, за даними Росстату, з 2 по 8 квітня склав 0,66% після 0,99% з 26 березня до 1 квітня, 1,16% з 19 по 25 березня, 1,93% з 12 по 18 березня, 2,09% з 5 до 11 березня, 2,22% з 26 лютого до 4 березня, 0,45% з 19 по 25 лютого.
2. Перехід на інші валюти у розрахунках забуксував. Росія переводитиме торгівлю з іншими країнами на національні валюти, ця робота досить складна, говорити про те, в які терміни і за якими товарами поки рано, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков. “Так, безумовно, відповідно до доручення президента”, — сказав він журналістам, відповідаючи на відповідне питання.
Пєсков нагадав, що Путін доручив “методично та етапно, послідовно працювати над розширенням діапазону використання національних валют”. “Зараз давати якісь точні терміни, за якими групами товарів, коли можна переходити на використання національних валют, неправильно, ця робота є досить складною, але концептуальна установка президента досить очевидна”, — додав він.
3. ЦБ РФ рекомендував банкам та некредитним фінансовим організаціям відмовитися у 2022 році від виплати дивідендів, йдеться у повідомленні регулятора.
Банк Росії звертає увагу кредитних організацій, що в поточних умовах допускається недотримання надбавок до нормативів достатності капіталу. Це не є недотриманням нормативів, але банк повинен обмежити виплати дивідендів і бонусів менеджменту. При недотриманні надбавок банк також повинен скласти і надати в Банк Росії спрощений план відновлення величини капіталу із зазначенням конкретного переліку заходів”, — зазначили у ЦБ.
“Зважаючи на складну економічну ситуацію Банк Росії рекомендує відмовитися в 2022 році від виплати дивідендів і банкам, що дотримуються надбавки, а також некредитним фінансовим організаціям”, — йдеться у повідомленні ЦБ. Пропозиції щодо дивідендів держбанків оприлюднював голова Мінфіну Антон Силуанов. “Ми як Мінфін пропонуватимемо відмовитися від виплат дивідендів банками за 2021 рік, незважаючи на те, що минулий рік був найбільш, напевно, успішним за останній час”, — сказав міністр.
“Ми вважаємо, що питання про дивіденди банків практично, можна сказати, вирішене на користь банків, оскільки їм потрібна капітальна база, ми чудово це розуміємо, банки досить багато втратили в нинішніх умовах. Я вже не говорю про ті банки, які просто в SDN (підпали під блокуючі санкції США)”, — зазначав Силуанов.
4. Індії потрібен час для завершення роботи над механізмом торгівлі з розрахунками в національних валютах з Росією через коливання курсу рубля та нестабільну геополітичну ситуацію, повідомляє у п’ятницю видання The Economic Times.
“Ми обговорювали це… Наші трейдери також не бачать терміновості у прийомі платежів зараз і почуваються комфортно, дозволяючи їм накопичуватися”, — наводить видання слова високопосадовця. За його словами, це питання контролюється на найвищому рівні. Він розповів, що міністерство торгівлі та промисловості створило спеціальний механізм для допомоги трейдерам у ситуації, що склалася.
Минулого тижня голова Резервного банку Індії Шактіканта Дас заявив, що банк, який є центральним у країні, не робитиме нічого, що суперечить санкціям проти Росії. Раніше повідомлялося, що індійський Центробанк веде консультації щодо можливого укладання торгової угоди з Москвою, що передбачає розрахунки безпосередньо в рублях і рупіях. Така угода дозволила б Індії продовжувати закупівлю російських енергоресурсів та інших товарів, а також експорт продукції до Росії, незважаючи на західні санкції, що обмежили міжнародні платіжні механізми.
5. Фінський виробник одноразового посуду та упаковки для ринку громадського харчування Huhtamaki розпочав процес згортання діяльності в Росії та шукатиме покупців на свої російські активи, повідомила компанія. “Компанія Huhtamaki вирішила ініціювати процес припинення своєї діяльності в Росії. (…) Huhtamaki вивчить ринок у пошуках потенційних покупців і продовжить свою діяльність протягом цього перехідного періоду за умови наявності ланцюжка поставок, щоб виконати свої договірні та нормативні зобов’язання та захистити співробітників клієнтів”, — йдеться у прес-релізі.
Компанія зазначає, що рішення згорнути діяльність у РФ слідує за рішенням припинити всі інвестиції в Росії. “Huhtamaki вважає, що нинішній розвиток ситуації та довгострокові перспективи в Росії завадять реалізації стратегії зростання та довгострокових амбіцій компанії в країні”, — йдеться у повідомленні. За даними Huhtamaki, на РФ припадає близько 3% загальних нетто-продажів групи.
Huhtamaki присутній в РФ з 1993 року і має в своєму розпорядженні виробничі активи в Підмосков’ї та Татарстані, повідомляється на сайті компанії.
Huhtamaki — один з найбільших у світі виробників одноразового посуду та упаковки для ринку громадського харчування. У річному звіті Huhtamaki за 2021 рік йдеться, що компанія веде діяльність у 38 країнах, її найбільші інвестиції у розширення бізнесу здійснено у Північній Америці, Німеччині та Росії. За даними річного звіту, світові нетто-продажі Huhtamaki у 2021 році склали €3,575 млрд, у тому числі €99,5 млн — у Росії, де працює понад 700 співробітників.
6. Найбільший вплив на великий бізнес у геополітичній та економічній ситуації, що склалася, надають зростання цін на зарубіжну та вітчизняну продукцію, ризик перегляду контрактів, а також перебої з поставкою комплектуючих та обладнання. Ці ризики представники бізнесу виділили як найбільш суттєві в рамках опитування, проведеного Російським союзом промисловців і підприємців (РСПП).
У проведеному в березні опитуванні взяли участь 108 компаній, 70% із яких віднесли себе до великого бізнесу. Компанії просили оцінити ймовірність настання різних ризиків та ступінь їхнього впливу на господарську діяльність. До топ факторів за можливим негативним впливом увійшли різкі ціни на зарубіжну продукцію, перегляд існуючих цін і контрактів, погіршення умов постачання або обмеження постачання обладнання, запчастин і комплектуючих (зокрема тих, у яких немає аналогів). Також компанії побоюються різкого зростання цін на вітчизняну продукцію. Більше третини компаній турбують проблеми з доступом до кредитних ресурсів, у тому числі за схваленими вже кредитами, і зростання ставок.
Для 60% компаній ризик зростання цін на зарубіжну продукцію вже настав, для 22% — настане з високою ймовірністю (ризик підвищення цін на вітчизняну продукцію — 41,7% та 36,5% відповідно).
Логістичні труднощі з поставкою закупленої сировини та обладнання вже зазнають 43,2% опитаних компаній (для 26,3% цей ризик настане, як очікується, з високою ймовірністю), близько третини респондентів зіткнулися з подовженням термінів доставки, майже чверть — зі зростанням вартості транспортування.
Більше половини (51,1%) компаній повідомили, що через санкції вони вже не отримують обладнання, запчастини та комплектуючі з-за кордону, для 27,7% підприємств ймовірність настання цього ризику є високою. По ряду видів продукції, що імпортується, до теперішнього часу погіршилися умови поставки у 43% опитаних, швидше за все, поставки будуть обмежені найближчим часом для третини компаній.
Майже 36% компаній відзначили як ризик виникнення проблем з доступом до кредитних ресурсів у РФ, що вже настав, майже стільки ж, 34% — ризик недопуску до фінансування в зарубіжних банках і через євробонди.
Виконання платежів у валюті супроводжувалося проблемами у 30,3% компаній, можливості розрахунків із закордонними контрагентами виявилися обмежені для 26,4% організацій.
Інвестиційна співпраця з “недружніми” країнами припинилася близько 20% представників бізнесу, стільки ж опитаних визначили ймовірність припинення як високу. З видавлюванням російських компаній із ринку нині зіткнулися близько 19% організацій. На думку чверті респондентів, цей ризик буде реалізовано у найближчій перспективі. Трохи менше 30% опитаних компаній відповіли, що їхній діяльності цей ризик не загрожує. Виконання поточних контрактів заморожено у 17% підприємств.
7. Дисконт ціни Urals до основного сорту нафти Brent продовжує збільшуватися, складаючи в середньому близько $30, випливає з даних, опублікованих у п’ятницю Мінфіном РФ. Відомство повідомило, що середня ціна Urals за період моніторингу з 15 березня до 14 квітня становила $79,81 за барель. Цей показник береться до розрахунку експортного мита. Згідно з ухвалою уряду, Мінфін використовує цінову інформацію агентства Argus.
Середня ціна ф’ючерсу на Brent із найближчою датою поставки за останні 30 календарних днів — $108,5. Отже, знижка на Urals, яка традиційно була символічною — $1-2 — і почала стрімко зростати через введення антиросійських санкцій, склала приблизно $28,7, тобто трохи більше чверті від ціни.
За попередній період моніторингу, який захопив частину “досанкційної” епохи (15 лютого – 14 березня), різниця в середній ціні Urals і Brent була набагато менш суттєвою — $95,59 проти $104,97, тобто знижка була меншою за $10. За календарний березень середня ціна Urals склала $89,05, а Brent — $112,46, тобто дисконт досяг $23,4 або близько 20% вартості.
8. Прем’єр-міністр Михайло Мішустін підписав розпорядження про надання підтримки аеропортам. Росавіація на ці цілі отримає 1,5 млрд рублів з резервного фонду уряду, йдеться в документі, розміщеному на сайті правової інформації.
Ці гроші в 2022 році будуть виділені на надання субсидій аеропортам “на часткове відшкодування операційних витрат у період запровадження режиму тимчасового обмеження польотів до аеропортів півдня та центральної частини Росії”, “маючи на увазі відсутність скорочення чисельності персоналу одержувача субсидії більш ніж на 10 відсотків порівняно з чисельністю персоналу отримувача субсидії на 1 січня 2022 року”. Росавіації доручено контролювати, щоб ці субсидії витрачалися за цільовим призначенням та ефективно. Агентство має доповісти уряду про підсумки до 1 лютого 2023 року.
Росавіація з 24 лютого закрила 11 аеропортів на півдні Росії, нещодавно заборона була продовжена до 19 квітня. Йдеться про аеропорти Анапи, Білгорода, Брянська, Воронежа, Геленджика, Краснодара, Курська, Липецька, Ростова-на-Дону, Сімферополя та Елісти. Пасажирам рекомендується добиратися до цих міст через аеропорти Сочі, Волгограда, Мінеральних Вод, Ставрополя та Москви.
9. Влада Євросоюзу зобов’язала білоруських і російських вантажоперевізників до 16 квітня вивезти свої машини з території ЄС, це призвело до великого скупчення вантажівок на території ЄС, повідомив Держприкордонкомітет Білорусії. “Напружена ситуація складається, у тому числі на литовській території — на виїзд з Литви до Білорусі фіксуються багатокілометрові черги. Незважаючи на суттєве скупчення фур, литовські контрольні служби не виконують добову норму з оформлення великовантажів. Так, минулої доби Литва оформила 66% фур від норми. У результаті, уповільнене оформлення вантажівок та збільшення часу перевірок литовськими службами є реальними причинами тривалого очікування оформлення фур, що прямують з території Литви до Білорусі”, — повідомило відомство і привело дані щодо оформлення за добу на конкретних литовських КПП.
Агентство BNS повідомляє, що на литовсько-білоруському кордоні за останню добу з литовської сторони кількість вантажівок на багатьох пунктах пропуску зменшилася, але водіям, як і раніше, доводиться чекати на перевірку дві доби і більше. Черга вантажівок виросла тільки в пункті Райгардас, де час очікування огляду становить до півтори доби. Тим часом, на білоруській стороні (Привалка) черг немає.
За даними Дирекції прикордонних контрольно-пропускних пунктів Литви, у п’ятницю вранці в’їзду до Білорусії на КПП Медінінкай (Камінний Лог з білоруської сторони) чекали 679 вантажівок, 477 — на КПП Шальчинінкай (Беняконі) та 674 — у Райгардасі. Час очікування у Мядінінкаї — 73 години, у Шальчинінкаї — 69 годин, у Райгардасі — 84 години.
Рада ЄС зобов’язала вантажоперевізників Росії та Білорусі вивести з території Євросоюзу весь транспорт до 16 квітня. З 8 квітня будь-яким автотранспортним підприємствам, створеним у Росії та Білорусії, заборонено перевезення вантажів територією ЄС, у тому числі транзитні. До 16 квітня заборона не стосується перевезень, що розпочалися до 9 квітня, коли машина вже була в ЄС.
Обмеження поки що не поширюються на автоперевезення фармацевтичної, медичної, харчової та сільськогосподарської продукції, включаючи пшеницю, а також енергоносіїв, кольорових металів та добрив та автодорожнє сполучення для гуманітарних цілей. Також зберігається транзит до області Калінінграда для російських машин.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах