Хроніки падіння. Дорога в пекло. День 28.
Підсумки 22 березня 2022
Санкції діють:
1. Французька TotalEnergies, один з найбільших іноземних інвесторів у російському ПЕК, ухвалила рішення про відмову від закупівлі російської нафти та нафтопродуктів, а також призупинення інвестицій у проект “Арктик ЗПГ 2”. “З огляду на погіршення ситуації в Україні та наявність альтернативних джерел поставок до Європи, TotalEnergies в односторонньому порядку прийняла рішення більше не укладати і не продовжувати контракти на закупівлю російської нафти та нафтопродуктів, щоб припинити всі закупівлі російської нафти та нафтопродуктів якнайшвидше і не пізніше кінця 2022 року”, — йдеться у заяві компанії. Крім того, компанія ухвалила рішення більше не реєструвати доведені резерви в рамках проекту “Арктік ЗПГ 2” на своїх рахунках та відмовитися від подальших інвестицій у нього.
2. Фінський концерн Nokian Tyres припиняє інвестиції у виробництво автомобільних шин на території РФ, повідомляє прес-служба компанії. При цьому компанія продовжить випуск шин на своєму заводі у Всеволожському районі Ленінградської області. “Продовжуючи виробництво шин для легкових автомобілів у Росії, ми хочемо, щоб Nokian Tyres продовжувала керувати заводом та контролювати його. Ми більше не інвестуємо у російське виробництво”, — йдеться у повідомленні. Тим часом компанія планує наростити потужності своїх заводів у Фінляндії та США. У перспективі компанія розраховує виробляти всі шини, що продаються в Північній Європі, у фінському місті Нокіа, а шини для Північної Америки — також в Нокіа і в США. На сьогоднішній день важкі шини компанія розробляє та виробляє у Фінляндії. Вантажні та автобусні шини розробляються у Фінляндії, а виробляються в інших країнах. Nokian Tyres виробляє та продає шини для легкових автомобілів та позашляховиків, комерційного та вантажного транспорту та індустріальної техніки. В концерн також входить мережа шинних центрів Vianor. Російський завод Nokian Tyres було відкрито у вересні 2005 року, на ньому діють 14 виробничих ліній потужністю 17 млн. шин на рік.
3. Влада РФ очікує рекордне безробіття і намагається стимулювати великі компанії до збереження зайнятості. Спікер Ради Федерації Валентина Матвієнко розраховує, що великі держкомпанії наслідують приклад ВАТ “РЖД”, яке відмовилося від скорочення штату співробітників через економічну ситуацію, що склалася. Вона сказала це гендиректору РЗ Олегу Білозерову, який провів зустріч із сенаторами. “Знаю, що скорочення чисельності штату в компанії не ведеться. Це рішення керівництва РЗ, яке, я вважаю, має стати прикладом і для інших наших великих державних компаній”, — сказала речник. Вона висловила впевненість, що керівництво РЗ зробить усе можливе, щоб багатотисячний колектив підприємства “зберіг і заробіток, і соціальні гарантії у цій нестандартній економічній ситуації”, і назвала це головною соціальною місією топ-менеджменту.
4. Лондонська біржа металів (LME) обговорює з державними органами влади питання про можливу заборону на відвантаження російських металів на склади біржі, заявив головний виконавчий директор LME Метью Чемберлен в інтерв’ю агентству Bloomberg. LME хоче докласти всіх зусиль, щоб “не бути частиною фінансування будь-яких злочинів”, сказав Чемберлен. Однак, за його словами, біржа керуватиметься державною політикою, і на цей момент великі російські виробники металів не підпадають під санкції.
Минулої п’ятниці комітет з міді LME — консультативна група, до якої входять представники великих гірничодобувних компаній, трейдерів та споживачів металів, рекомендував заборонити нові поставки міді з РФ на склади LME. Комітет, однак, грає лише консультативну роль. Сама біржа заявила, що на даний момент не планує робити жодних дій, що виходять за рамки антиросійських санкцій, у тому числі вводити обмеження на обіг металу з РФ у системі LME. “Якщо ми заборонимо постачання металів на наші склади, ми ухвалимо рішення, яке стосується не тільки нашого бізнесу, ми ухвалимо рішення від імені всього ринку, – заявив Чемберлен. – Наразі російський метал не підпадає під санкції, і тому його постачання дозволено”. Чемберлен, однак, не відкидає можливості запровадження заборони в майбутньому. “Ми, звичайно, працюємо з урядом, щоб донести до нього побоювання ринку, і ми побачимо, до чого це приведе”, — сказав він.
5. РФ залишається залежною від кормів із ЄС. З початку року по 10 березня Росія імпортувала 82,2 тисяч тонн кормової продукції для продуктивних тварин, що на 23% більше, ніж роком раніше, повідомив Россільгоспнагляд. Імпорт кормових добавок, чинною речовиною яких є амінокислоти, зріс на 20%, до 25,9 тисяч тонн. Глобальних перебоїв у постачанні не фіксується, зазначило відомство. Ці дані були опубліковані після того, як глава Россільгоспнагляду Сергій Данкверт обговорив постачання закордонних кормів та кормових добавок із підприємцями. Задля диверсифікації постачання Россільгоспнагляд дозволив ввезення продукції трьом білоруським підприємствам, одному — киргизькому. Право на постачання холін хлориду та лізину отримали китайські підприємства. Розглядається питання щодо розширення списку постачальників з Бразилії, Аргентини, Туреччини, Китаю та інших країн. За даними служби на 11 березня, з початку року до Росії ввезли 12 тисяч тонн лізину, що на 96% більше, ніж за аналогічний період минулого року (6,1 тисяч тонн). Імпорт бетаїну зріс майже вчетверо — з 262 тонн до 1 000 тонн. Обсяги поставок валіну збільшилися фактично втричі — з 428 тонн до 1,26 тисяч тонн. На 10% зросла кількість ввезеного метіоніну — з 5,9 тисяч тонн до 6,5 тисяч тонн. Крім того, суттєво збільшився експорт до Росії вітамінів А, Е, К3, В1, В2 (рибофлавін), В3, В6 та В9. “З низки добавок поставки знизилися, проте це не пов’язано з обмеженнями Россільгоспнагляду і, на думку відомства, може бути компенсовано за рахунок відкриття нових підприємств-експортерів, зокрема з Китаю”, — йдеться у прес-релізі. Россільгоспнагляд вирішив продовжити перехідний період для ввезення кормів для свійських тварин до 31 грудня 2022 року. Це стосується певного переліку підприємств Нідерландів, Німеччини, Великої Британії, Іспанії, Бельгії та Данії. При цьому із Франції, Австрії, Італії, Угорщини, Норвегії, Китаю, Бразилії корми ввозяться без обмежень.
6. Російський авіапром не отримує компоненти з-за кордону навіть за передоплаченими замовленнями, вони на даний момент заморожені, повідомив глава Мінпромторгу РФ Денис Мантуров журналістам. “Нам відмовлено у постачанні компонентів у рамках нашої широкої міжнародної кооперації, при тому, що навіть заздалегідь передоплачені замовлення вони сьогодні заморожені і не поставляються. Причому пояснень немає жодних”, — заявив він на брифінгу у вівторок. “Ми зробили висновок, що чекати точно біля моря погоди немає сенсу, і будемо інтенсифікувати роботи з імпортозаміщення, маючи на увазі ті заздалегідь уже підписані угоди з компаніями, хто зацікавлений у цій роботі”, — додав міністр. За його словами, йдеться не лише про російські компанії, а й про міжнародну кооперацію з “дружніми країнами”. “Насамперед це всім відомі структури, які розташовуються на території Росії, але ми не виключаємо міжнародної кооперації із дружніми нам країнами, які є”, — зазначив Мантуров.
Євросоюз 26 лютого ввів санкції проти РФ у зв’язку з війною в Україні. Відповідно до них заборонено постачати в Росію цивільні літаки та запчастини, надавати послуги з їхнього техобслуговування та страхування. Санкції також забороняють постачання до РФ систем та комплектуючих, необхідних для виробництва авіатехніки. У міжнародній кооперації РФ робить, зокрема, літаки Superjet 100 та МС-21.
7. Мінтранс з урахуванням санкцій знизив прогноз пасажиропотоку російських авіакомпаній у 2022 році до 90-100 млн осіб, повідомив у Раді Федерації голова відомства Віталій Савельєв. Він уточнив, що показник складе близько 90 млн. пасажирів, якщо російський туристичний бізнес продовжить розвиватися, додав він. Якщо такі країни, як Туреччина та Єгипет, продовжать приймати російських туристів, можна розраховувати на пасажиропотік у 100 млн. людей, продовжив міністр. Він уточнив, що це лише орієнтовні прогнози, оскільки ситуація із санкціями постійно змінюється. На початку лютого Мінтранс очікував, що пасажиропотік російських авіакомпаній у 2022 році перевершить результат допандемійного 2019 року, коли було перевезено 128 млн людей. У 2020 році через коронавірус показник обвалився на 46%, склавши 69 млн осіб. У 2021 році російські авіакомпанії перевезли понад 111 млн. пасажирів. Після введення санкцій із 114 зареєстрованих у Росії авіакомпаній три не змогли підтвердити сертифікати льотної придатності, зазначив Савельєв і додав, що 111 авіакомпаній “цілком достатньо”. За його словами, 32 авіакомпанії з 22 країн світу продовжують літати в Росію, “особливо добре” літають арабські перевізники, наприклад, Emirates, зазначив Савельєв. Відповідаючи на запитання учасника засідання про можливість допуску до внутрішніх маршрутів авіакомпаній із ближнього зарубіжжя, глава Мінтрансу заявив, що це призведе до негативних наслідків для російської авіа галузі. “Попросити їх літати до нас — “за”, дати їм пріоритет за напрямками — “за”, вже дали. Але чого ми не можемо і не повинні допустити — це каботаж усередині Росії, це покладе всю авіацію. Дати 8-у, 9 -у “свободи повітря” — все, більше авіацію Росії не підняти, це я вам офіційно кажу! Можна давати рейси і збільшувати їх сюди і звідси — усередину Росії впускати їх не можна. Треба буде тут самим корячитися, видертися”, — парирував Савельєв.
8. Майже 80 літаків російських авіакомпаній було заарештовано за кордоном через антиросійські санкції, повідомив глава Мінтрансу РФ Віталій Савельєв. “У нас всього літаків у країні було (до санкцій — ІФ) — 1,367 тис. Ми втратили 78 машин, вони були заарештовані у нас під час польотів”, — сказав Савельєв у ході засідання комітету Ради Федерації з економічної політики. Лайнери були заарештовані, зокрема, у дружніх РФ країнах — у Туреччині, Азербайджані, Вірменії, зазначив він. За словами Савельєва, РФ намагається домовитися із західними лізинговими компаніями про викуп літаків, але ті не йдуть на переговори. В умовах РФ почала переводити авіапарк до російських реєстр. “Ми вже перевели (до російського реєстру — ІФ) майже 800 машин, ми їх страхуємо в російських перестрахувальних компаніях, при ЦБ які є, — літаки залишаються. Ми шукаємо легальні шляхи домовитися з лізингодавцями і вирішити це питання, але поки що не вдається. Там є заборона та вимога повернення, вони не хочуть вступати в переговори щодо компенсації ним оплати та викупу у них судів у власність російськими авіакомпаніями”, — сказав Савельєв. “Проте ми надію не втрачаємо і ми їх не віддаємо. Тому що віддати — означає залишити себе без авіації. Ви це розумієте, і тому таке рішення уряд прийняв”, — додав він.
Польоти продовжуються, але на якомусь етапі перевізникам знадобляться запчастини для літаків, визнав міністр. За його словами, влада шукає вирішення цього питання, на даний момент орієнтуючись на досвід Ірану, який перебуває під санкціями багато років.
9. Французький банк BNP Paribas SA повідомив, що не здійснюватиме нових операцій у Росії, приєднавшись до зростаючого списку європейських компаній, які прагнуть скоротити присутність у країні після початку військової операції в Україні. Банк вирішив припинити нове фінансування та ділові операції в Росії. BNP Paribas також повідомив корпоративних клієнтів про те, що його російський підрозділ не зможе обробляти їх транзакції з кінця березня. Банк нагадав, що поступово скорочував присутність у Росії протягом останніх кількох років і до поточного моменту вона була обмеженою.
10. Підвищення цін у РФ за низкою тарифних планів на мобільний зв’язок через кризу, спричинену ситуацією в Україні, очікується цього року, за різними оцінками, їхнє зростання може становити 10-20%, вважають опитані експерти. Ведучий аналітик Mobile Research Group Ельдар Муртазін прогнозує, що тарифи можуть бути переглянуті вже наприкінці березня — на початку квітня. “Підвищення буде не відразу, на якихось тарифних планах — так, на якихось — ні, але загалом зростання на 10% для низки тарифів і не для всіх абонентів у Росії. Зараз кожен оператор обиратиме стратегію, як він буде підвищувати ціни, на яких тарифах і поетапно вводити”, — вважає він. За словами Муртазіна, такий крок продиктований кризою в Росії, і для операторів це спосіб заробітку в поточній ситуації. У РФ дуже дешевий зв’язок і витрати на неї щодо доходів населення мінімальні. Виходячи з цього, у нас недооцінена вартість зв’язку як мінімум у 2-2,5 рази. Тому підвищувати є куди. І, якщо порівнювати з Європою, Америкою, Азією, зв’язок має коштувати дорожче. “Якщо ситуація з війною не покращиться, враховуючи, що все обладнання, яке зараз встановлено на мережах GSM, 3G, LTE, імпортне, а два вендори вже перестали працювати (це Nokia і Ericsson , залишився тільки Huawei), то це призведе до подальшого підвищення”, — сказав він агентству. Як зазначив аналітик “Райффайзенбанку” Сергій Лібін, зараз у Росії нестандартна ситуація і, як поводитимуться оператори в нових умовах, незрозуміло.
“Раніше в нормальних умовах перегляд тарифів був приблизно раз на рік, але не по всій лінійці, в основному, зростали ціни на архівні тарифи. Якщо структура, прийнята на ринку, збережеться, то очікується наступного підвищення на початку 2023 року”, — заявив він агенції. У Tele2, МТС, “Білайні” та “Мегафоні” відмовилися від коментарів.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах