Тим часом європейський бізнес розкритикував амбітну екологічну стратегію ЄС
Верховна Рада України (ВРУ) ухвалила у першому читанні за основу проєкт закону №5339 “Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря”. За відповідне рішення проголосувало 236 народних депутатів.
Метою законопроєкту в пояснювальній записці зазначено удосконалення механізму регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, видачі дозволів на викиди, а також зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання та скорочення їх адміністративних витрат.
“Викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися виключно після отримання дозволу на викиди. Однак терміни видачі таких дозволів і перелік документів для їх отримання наразі не визначені, як і підстави для відмови та анулювання дозволу”, — зазначають автори документу.
Своєю чергою для розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, підприємство може залучати тільки установи, організації та установи, які внесені в окремий Перелік. Законопроєктом пропонується виключити положення про необхідність визначення такого Переліку.
Крім того, запропоновано зобов’язати суб’єктів господарювання щорічно подавати в дозвільний орган звіт про дотримання умов дозволу на викиди та виконання заходів зі здійснення контролю за дотриманням встановлених гранично допустимих викидів забруднювальних речовин.
Також законопроєкт передбачає врегулювання питання щодо визначення терміна “фонові концентрації забруднювальних речовин в атмосферному повітрі”.
Тим часом у Європі представники бізнесу заявили про свої побоювання через проєкт екологічної стратегії Євросоюзу. Компанії стверджують, що заявлені заходи загрожують їх конкурентоспроможності, інноваціям та інвестиціям, повідомляє Financial Times.
Напередодні Єврокомісія опублікувала пакет пропозицій, завдяки яким хоче знизити викиди парникових газів в ЄС до 2030 року як мінімум на 55% проти рівня 1990 року. Серед запропонованих вимог — нульові викиди нових автомобілів з 2035 року, вуглецевий податок на імпорт товарів з вуглеродомістних виробництв і збільшення частки електроенергії з поновлюваних джерел до 40% до 2030 року.
Крім того, пропонується ввести нові податки на авіаційне паливо й поступово відмовлятися від безплатних квот на викиди у межах європейської системи торгівлі викидами (Emissions Trading System).
У відповідь на це об’єднання найбільших спілок автовиробників Іспанії Neutral In Motion у своїй заяві закликало уряд “подумати” щодо своєї позиції у проєкті стратегії ЄС. На думку автозаводів, до індустрії повинен застосовуватися особливий підхід, якщо порівнювати з іншими секторами, які “роблять понад дві третини викидів парникових газів”. “Іспанська автопромисловість — друга найбільша в Європі після німецької”, — зазначає FT.
Своєю чергою німецька асоціація автомобільної індустрії (VDA) написала у Twitter, що стратегія ЄС “не до кінця продумана”. Об’єднання вказало, що вимога нульових викидів автомобілів ставить хрест на поточних технологіях внутрішнього згоряння та гібридних автомобілях, а це шкодить інноваціям, які роблять наявні автопарки екологічнішими.
Німецька авіакомпанія Lufthansa вважає, що обов’язкова квота на екологічно чисте авіаційне паливо та податок на авіакеросин ускладнять роботу європейських перевізників.
“Компанія запропонувала розробити механізм фінансування, щоб допомогти оплачувати екологічно чисті види палива, які в декілька разів дорожчі за гас”, — повідомляє видання.
При цьому керівник Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш заявив, що податки на паливо — це “гол у свої ворота” в плані конкурентоспроможності. Європейське об’єднання авіакомпаній A4E заявило, що нові заходи зроблять перельоти дорожчими для пасажирів.
Стратегія ЄС вперше поширює Систему торгівлі квотами на викиди (ETS) для судноплавства. Генеральний секретар міжнародної палати судноплавства Гай Платтен назвав це “чистим захопленням грошей” для фінансування відновлення економіки після пандемії.
Нагадаємо, у червні стало відомо, що Європейська комісія спільно з промисловими підприємствами з метою збільшення інвестицій в дослідження та інновації й подолання проблем, пов’язаних з кліматом, створить 11 нових європейських партнерств. Загальний обсяг фінансування, враховуючи зобов’язання приватних партнерів та країн-членів ЄС, становитиме близько €22 млрд.
Тим часом Microsoft представила хмарну платформу Cloud for Sustainability, яка дозволить компаніям вимірювати й аналізувати власні викиди CO2.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах