Пандемія надала можливість й іншим країнам впровадити гнучкий графік
Японія, відома своєю жорсткою робочою культурою, вносить до стандартного робочого тижня такі зміни, які було б важко уявити ще декілька років тому, повідомляє Rusbase.
Цього місяця країна опублікувала щорічні директиви економічної політики. Документ містить плани стимулювання роботодавців до переходу на чотириденний робочий тиждень. У світі цей підхід стає все популярнішим на фоні змін на робочих місцях, викликаних пандемією.
Компаніям рекомендують ввести додатковий скорочений робочий тиждень, щоб утримувати кваліфікований персонал, підтримати співробітників, які хочуть продовжити свою освіту або піклуватися про членів сім’ї.
Крім цього, додатковий вихідний спонукає населення більше гуляти, витрачати гроші, проводити час з друзями, вступати в шлюби та заводити дітей. Це особливо актуально, оскільки населення Японії старіє й скорочується.
• Іспанія запускає трирічний добровільний експеримент з 32-годинним робочим тижнем, ідею обмірковують й інші країни.
• Прем’єр-міністри Нової Зеландії та Фінляндії також пропонували перейти на чотириденний графік.
• У 2019 році лейбористська партія Великої Британії провела кампанію, що просуває скорочення робочого тижня протягом наступного десятиліття.
Деякі роботодавці також починають рухатися в цьому напрямку. Kickstarter оголосив про плани скоротити робочий час співробітників без зниження заробітної плати наступного року.
Японський підрозділ Microsoft ввів тимчасовий триденний вихідний у серпні 2019 року. За даними компанії, це призвело до збільшення продуктивності на 40%, зниження споживання електроенергії та витрати паперу.
“П’ятиденний робочий тиждень ніколи не був незаперечним фактом, чимось незмінним”, — зазначає Роберт Берд, професор ділового права в Університеті Коннектикуту. Він додає, що на початку 1900-х років профспілки боролися за скасування шестиденного робочого тижня.
Загалом рух за чотириденний робочий тиждень набрав обертів у 1970-х роках, і деякі вважали, що перехід неминучий. Однак далі розмов не зайшло.
Попри це п’ять десятиліть потому зійшлося відразу декілька факторів — нестача робочої сили, масові звільнення, тривалий період віддаленої роботи та підвищена мобільність працівників. Берд, як й інші експерти по всьому світу, вважає, що наразі ідея має великі шанси.
Молоді люди вимагають від робочого середовища більшого, ніж просто зарплата, – говорить професор Роберт Берд. — Вони хочуть працювати з кимось, хто вірить в їх цінності, а чотириденний робочий тиждень сигналізує, що компанія дбає про баланс між роботою та особистим життям.
Додається, що через особливості культури управління в Японії ініціатива зверху може мати більший успіх. Але у США така зміна була б малоймовірною, якби працівники не висловлювалися та не використовували свій вплив у перемовинах.
Пітер Чіз, голова робочої групи з гнучкої роботи британського уряду, назвав пандемію можливістю для покоління впровадити гнучкий графік.
Учасник британського руху за 4-денний тиждень Джо Райл зазначає, що така ідея дійсно набирає популярність, не тільки у Великій Британії, але й у всьому світі.
Однак більшість країн, враховуючи Японію, все ще далекі від таких радикальних змін. Багато японських роботодавців стурбовані тим, що продуктивність праці відставатиме, а працівники побоюються скорочення заробітної плати.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах