Місце для готелю обране через фантастичний захід сонця
Уругвайський художник Карлос Паес Вілар витратив 36 років, щоб на відлюдному мисі над морем вручну побудувати готель “Casapueblo” — наполовину замок, наполовину скульптурну композицію. Сьогодні ця будівля, в якому розмістився шикарний готель, — одна з головних визначних пам’яток Уругваю.
Готель на скелях міг би претендувати на звання найнезвичайнішого у світі. Він нагадує будівлі Гауді або білі будиночки грецького острова Санторіні, втім, на відміну від вищезгаданих будівель, в ньому не знайти жодної прямої лінії.
Готель розташувався недалеко від шикарного уругвайського курорту Пунта дель Есте, де полюбляють відпочивати знаменитості. Його придумав і звів вручну недавно померлий уругвайський художник Карлос Паес Вілар. У будівництві, яке розтягнулося майже на чотири десятки років, брали участь тільки сам Паес Вілар і місцеві рибалки, які жили в цих колись пустельних краях.
Готельний комплекс складається з 13 терас, що розташувалися один над одним. Його нижній поверх виходить прямо на пляж. Кімнати розрізняються не номерами, як зазвичай, а символами, які Вілар намалював сам. За його словами, він вибрав це місце для будівництва готелю тому, що тут можна милуватися чудовими заходами. Крім номерів, до послуг постояльців — бар, спа і художній музей.
Вілар був захопленим мандрівником. Він дружив з багатьма знаменитими людьми, наприклад з Пабло Пікассо і Бріджит Бардо. Землю для будівництва готелю він придбав у 1958 році, а кошти йому допомогли зібрати друзі та інвестори.
Спочатку на території майбутнього готелю з’явився склад будівельних матеріалів, потім — художня студія. Лише після цього Вілар розпочав будівництво будівлі, форми якого, як зізнавався сам художник, були навіяні йому “середземноморською архітектурою, кондитерськими печами й формами жіночого тіла”.
Він обкладав стіни будівлі цементом і вручну надавав їм найхимерніші форми. Крім того, Вілар створив у стінах чимало ніш і декоративних віконець, куди містив численні мистецькі об’єкти — в основному, сувеніри, привезені з численних подорожей. Він перетворив будівлю в сховище своїх спогадів.
Білосніжно-білим забарвленням будівля яскраво виділяється на фоні неба і моря, а переплетення веж, коридорів, тунелів і підземних ходів перетворює будівлю в казковий лабіринт. У готелі розміщуються не тільки кілька барів, але й доступні постояльцям кухні. Крім того, зовні будівлі передбачені ніші, де зручно гніздитися птахам, тож, постояльці зможуть милуватися життям пташиних родин поблизу.
Паес Вілар говорив, що ця будівля “пронизана енергією тих, хто жив тут, і кого архітектура будівлі змусила пережити безліч незабутніх моментів”. Сам художник прожив тут залишок днів перед смертю у 2014 році у віці 90 років. Після того як Вілар покинув цей світ, його рідні вирішили на пам’ять про нього відкрити чудовий будинок для публіки. Готелем-музеєм керує друга дружина Аннет Вілар.
Готель пропонує постояльцям вибір із 72 апартаментів різної площі на різних поверхах. Музей Вілар, що розташувався в будівлі комплексу, може відвідати будь-яка людина, а не тільки постоялець готелю. Музей працює з 10 ранку до заходу сонця, коли тут проходить “сонячна церемонія” — мистецьке дійство, яке супроводжується голосом Вілар: ведучі церемонії включають запис, на якій художник читає свої вірші про Сонце.
Карлос Паес Вілар багато років прожив зі своєю другою дружиною Аннет. У них шестеро дітей, старший з яких, Карліто Паес, став героєм світових новин у 1972 році: він виявився одним із 16 тих, хто вижили після катастрофи літака в Андах і змогли прожити 72 дні в горах в очікуванні допомоги.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах