Статистика, розміри та податкове навантаження
Розуміючи втому редакторів телеканалів після невпинних марафонів, спробую полегшити для них сьогоднішню участь у підготовці до позачергового засідання ВР.
Законопроект №3963, яким незначно, коригується мінімальна зарплата, на 277 грн, або 10 $, або на 6%.
Дві точки зору, які житимуть сьогодні у телеефірах:
Перша, — прагматична, викликає саркастичну усмішку, особливо, коли до цієї ініціативи додаються коментарі, що саме це підвищення буде джерелом пожвавлення попиту та стимулювання внутрішнього споживання.
Друга, обумовлена тим єдиним успіхом, якого українці досягли за 29 років —деградацією мислення та утвердженні (небезпідставно, варто зазначити) ворожнечі до усього, що пов’язане з формальними структура держуправліннядо, звучить як — «ТИСК НА БІЗНЕС», який оговтується після кризи, а для нього підвищують податкове навантаження.
Трохи статистики — з тих, хто працює у якості найманих працівників у приватній сфері, — 6,2% (655,5 тис осіб) за офіційною звітністю отримують виключно мінімальну зарплатню, чи навіть менше. Формально, обурюватись тезами «тиск на бізнес» вони мають право лише у випадку, якщо за фактом отримують доплати готівкою, розмір яких зменшиться. В іншому випадку навпаки робітник трішки втішений, а роботодавець перенесе зростаючий видаток на собівартість.
2,3% (239,5 тис осіб) від усіх найманих працівників — «бюджетники на мінімалці» і ці люди, підвищення цього показника на 10$, зустрінуть питанням чому так мало?
Далі, кількість громадян у віці 15-70 років, зайнятих у неформальному секторі економіки становила 3,4 млн осіб.
Серед видів економічної діяльності, найбільш поширеною неформальна зайнятість у сільському, лісовому та рибному господарствах (42%), в оптовій та роздрібній торгівлі, ремонті автотранспортних засобів (17%), а також у будівництві (17%).
Оплата праці, офіційна та оподатковувана у цих сферах:
торгівля та ремонт — 778 тис осіб; середня зарплата— 10, 8 тис грн
сіль, ліс та рибгосп — 426,1 тис осіб; середня зарплата— 9,5 тис грн
будівництво, — 195, 5 тис осіб; середня зарплата— 9,6 тис грн
Сьогодні мінімальна зарплата складає 4723 грн, її підвищення для, принаймні для 76% працівників не приведе до зростання податкового тиску чи збільшення відрахувань, оскільки оподаткування їх доходів за діючими ставками здійснюється вже зараз з доходу вищого ніж МЗП.
Ще одна цікава статистика для оцінки значення мінімальної заробітньої платні, це розмір заробітної плати який пропонується роботодавцями за вакансіями, які пропонуються центром зайнятості станом на 1 серпня 2020 року.
З 60 366 вакансій, оплатити мінімальну зарплату готові у 11 950 випадках.
Для ряду вакансій повірити в розмір оплати праці на рівні мінзарплати повірити не складно, до прикладу: вчителя закладу середньої освіти (90 вакансій); вихователя дошкільного закладу (41 вакансія); педагога соціолога (34 вакансії); лікаря інтерна (68 вакансій); сестри медичної стаціонару (121 вакансій); сторожів (178 вакансій); двірників (376 вакансій); підсобних робітників, вантажників (122 вакансій); листоноші (265 вакансій); сестри медичної (505 вакансій); вихователя (110 вакансій); помічника вихователя (332 вакансій); молодших медсестер (250 вакансій); соціальних робітників (130 вакансій).
В першу чергу вони більше дотичні до установ, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Хоча, розцінки по медпрацівникам відверто викликають занепокоєння, адже з такими пропозиціями, особі, простіше у сферу рибного господарства податись.
Водночас, інші вакансії, теж з мінімальною зарплатнею, інакше ніж пропозицією для перемовин про розмір готівкової доплати назвати складно, до прикладу: бухгалтер — 172 вакансії; касир торгівельного залу — 224 вакансії; кухар — 368 вакансії; бармен — 83 вакансії; офіціант — 100 вакансій; продавець продовольчих та непродовольчих товарів, продавцям консультантам разом — 1091 вакансія; швачки — 184 вакансії; водії автотранспортних засобів — 297 вакансій; прибиральниць службових приміщень — 525 вакансій.
За дивним збігом обставин тут переважають сфери послуг, роздрібної торгівлі, там де є можливість зареєструвати працівника паралельно ще й ФОПом, а сукупний заробіток формуватиметься в тому числі й за рахунок готівки. Той, хто скаже, що цього не може бути, спробуйте знайти “прибиральників службових приміщень» у Києві на 7000 грн, більше того, спробуйте вмовити на офіційне працевлаштування.
Серед інших вакансій, за розміром оплати праці наступні пропозиції: від мінімальної до 6 000 грн — 21 307 вакансій; від 6 000 грн до 7 000 грн — 6 169 вакансій; від 7 000 грн до 10 000 грн — 13 027 вакансій; від 10 000 грн до 15 000 грн — 6 664 вакансій; понад 15 000 грн — 1 249 вакансій.
Все перелічене вище, особливо в частині рівня оплати праці, який існує, а також за рівнем оплати праці, який пропонується дає підстави вважати, що підвищення мінімальної зарплатні до 5 000 гривень, лише наздоганяє те, що фактично вже склалось на ринку легальних трудових відносин, а не встановлює якісь нові межі «більшого» податкового тиску, особливо для фізичних осіб підприємців, які мінімальну зарплату розглядають саме як базу для нарахування зобов’язань зі сплати єдиного податку та ЄСВ, щодо останнього показник МЗП замінює для них дохід від підприємництва, як базу нарахування, але все законно.
Не є зарплата в 5000 грн ні зрадою, ні перемогою, так само як і її підвищення до 7 000 грн, оскільки значення вона матиме, як джерело доходів лише для 2,3% найманих працівників бюджетної сфери, які її отримують, а також 6,2 % найманих працівників у приватній сфері.
Для решти ж, це лише відкоригована база оподаткування, яку вони самі не схильні переглядати під впливом зростання доходу, адже навіщо платити більше, коли можна робити це з мінімальної межі, якою є МЗП.Тому коригувати просить Держава, і ключове — просить. Вирішення еволюційної проблеми мисленнєвого характеру це завдання поколінь в освіті, інформаційній роботі, формуванні ідеології, національної ідеї та цілі, без цього, ми просот племя ситуативних людей на певній території, яке руйнує під нуль, однак не будує чогось іншого.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах