Наталія Микольська: Провальна програма Уряду

– робота з стейкхолдерами:
1) перша програма була рефератом і була просто «вкинути» до Верховної Ради без належного пропрацювання з депутатами (а у нас все ж парламентсько-президентська республіка). Синдром «проваленого реферату».
2) міністри, на жаль, системно не працюють з профільними комітетами – депутати не розуміють і не знають, що робить уряд,
3) специфіка стейкхолдерів – частина депутатів, на жаль, в цьому скликанні не здатні сформулювати свої пропозиції чи побажання;
4) Президент – ?

– «зашкварні» рішення чи спроби їх провести окремими міністрами чи через Уряд. Наприклад, мита на поліпропілен та квоти на добрива від Мінекономіки. Ці рішення не лише збурили бізнес, але викликали протидію з боку народних депутатів.

– комунікація з суспільством – програма не була належним чином прокомунікована ні бізнесу, ні think-tanks, ні на загал. Деякі бізнес-асоціації були залучені до підготовки певних частин, але загалом програма була недокомунікована. Знов наступаємо на ті ж самі граблі.

Основна відповідальність за це провал на Уряді Шмигаля. Звичайно це не знімає відповідальність з Верховної Ради, яка затверджувала його кандидатуру і кандидатуру Міністрів.

І історії про те, що це помста за програму МВФ, чи це все через те, що немає національної економічної стратегії, чи це не довіра до Президента в Верховній Раді – як на мене не мають підґрунтя.

Які висновки?
– Програма Уряду – це не формальність, а важливий установчий документ, який має готуватись з залученням Прем’єра і Міністрів. Цей документ не може готуватись зовнішніми радниками.
– Робота системна Міністрів з Верховною Радою – must і вона не лише про задоволення певних «побажань», а про залучення
– Комунікація, комунікація і комунікація.
– Менше зашкварних рішень – простіше переконувати депутатів.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram