Тим часом світове обмеження експорту сільгосппродукції може найбільше вдарити по найбідніших країнах
Граничний обсяг експорту пшениці встановлено на рівні 20,2 млн т, про це повідомляє прес-служба Української зернової асоціації (УЗА).
В організації зазначають, що у понеділок, 30 березня, президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов підписав додаток до Меморандуму, запропонований Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України про узгодження позицій на ринку зерна на 2019-2020 маркетинговий рік, в якому встановлено відповідні обмеження.
“Цей показник повністю відповідає прогнозу УЗА щодо експорту пшениці з України в поточному маркетинговому році. На сьогодні Україна експортувала майже 18 млн т пшениці, залишилося експортувати у квітні-червні 2020 року відповідно до протоколу 2,2 млн т”, – зазначив Микола Горбачьов.
І додав, що наразі відсутній дефіцит зерна на внутрішньому ринку та немає жодних ризиків продовольчої безпеки України. “Як відомо, виробництво зерна в Україні є профіцитним. Так, лише 1/3 урожаю споживається в середині країни, а решта 2/3 щороку експортується, що є суттєвим джерело надходження валюти в країну та запорукою стабільності економіки”, – зазначив він.
Загалом Україна експортувала близько 50 млн т зерна та олійних, і планує до кінця маркетингового року експортувати ще близько 10 млн т. При цьому виробництво зерна 2019 року склало близько 98 млн т, що є абсолютним рекордом. Із зібраного врожаю пшениці понад 28 млн т цього року, в Україні залишиться щонайменше 8 млн т, що значно перевищує обсяг споживання пшениці в Україні.
Тим часом, як зазначає видання Deutsche Welle, обмеження експорту сільгосппродукції, зокрема накопичення зерна для покриття власних потреб у випадку економічної кризи, може найбільше вдарити по найбідніших країнах. Так, до заходів з обмеження експорту зерна вже вдались основні світові виробники.
Через поширення коронавірусу у світі почав зростати продовольчий націоналізм. У світі понад 2,5 млрд осіб сидять на карантині, а панічні настрої підштовхнули споживчий попит на основні продукти харчування до зростання.
“Уряди багатьох країн-експортерів уже обмежили чи розглядають можливість обмеження експорту продовольства, що відіб’ється у першу чергу на найбідніших країнах світу”, – йдеться у повідомленні. На думку експертів, залежні від імпорту харчів країни охопить хвиля заворушень та політичної нестабільності унаслідок дефіциту продуктів та зростання цін.
За словами Райнер Тіле, наукового співробітника Кільського інституту світової економіки, країни-члени ЄС, а також інші важливі гравці на світових ринках зерна, такі як США, Канада та Австралія, швидше за все, не зупинятимуть свої постачання. “Проте деякі інші країни, такі як Індія, найбільший експортер рису, можуть наслідувати приклад Казахстану та Росії”, – наголосив він.
Наприклад, Сербія, як запобіжний захід, заборонила вивіз соняшникової олії. А В’єтнам тимчасово зупинив дію нових контрактів на експорт рису. “Третій за величиною експортер рису у світі заявив, що з’ясовує, чи достатньо у нього внутрішніх запасів для боротьби з пандемією”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, станом на кінець грудня минулого року, експорт українського зерна перевищив 28 мільйонів тонн.
Загалом, за підсумками 2019 року Україна збільшила експорт соняшникової олії на 4%, до $4,3 млрд і соняшникового шроту на 11%,до $975 млн, ставши найбільшим світовим експортером цієї агропродукції.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах