Пільги та гранти для бізнесу, збільшення суми допомоги для безробітних
Більшість країн світу впроваджують екстраординарні заходи задля пом’якшення негативних наслідків для національних економік через коронавірус.
Держави G-20, крім рясних заходів ультрам’якої монетарної політики і податкових послаблень, планують спрямувати на підтримку своїх економік близько 5 трлн. доларів. 44% цієї суми припадає на США – Сенат затвердив 26 березня пакет допомоги економіці на суму 2,2 трлн. дол., 27 березня він був затверджений Конгресом і підписаний Президентом Д. трампом. Йдеться про пільгові позики для підприємств та прямі виплати населенню.
Великий бізнес отримає доступ до субсидованих кредитів на суму в 0,5 трлн. доларів і грантів (умовою є мораторій до вересня на звільнення працівників компаніями, які отримують гранти).
Малий і середній бізнес отримає доступ до пільгових кредитів для виплати зарплат, оренди та інших витрат на найближчі два місяці. На ці цілі виділяється 348 млрд. доларів. Крім цього, підприємства малого і середнього бізнесу отримують відстрочку по сплаті податку на фонд оплати праці.
300 млрд. доларів буде виділено на боротьбу з коронавірусом – по 150 млрд. доларів для госпіталів і безпосередньо окремим штатам.
Кожній родині з сумарним річним доходом до 75 тис. доларів виділять допомогу в сумі 1,2 тис. доларів. Сім’ям із загальним річним доходом до 150 тис. доларів допомога становитиме 2,4 тис. доларів. Очевидно виходять з того, що в цих сім’ях більше людей. Передбачена виплата по 500 доларів на дитину.
Передбачається збільшення суми допомоги по безробіттю (підвищать на 600 доларів в тиждень), а також виділення 260 млрд. доларів на додаткові витрати при страхуванні від безробіття. Ці заходи прийняті дуже своєчасно – якщо на третій тиждень березня число початкових заявок від американців, які звернулися за допомогою з безробіття, склало 282 тисяч, то на четвертий тиждень березня ця кількість зросла майже в 12 разів, до 3,3 мільйона (найвищий показник з моменту початку обчислення цього параметра в 1967 році). При таких темпах зростання кількості звернень за допомогою за підсумками березня рівень безробіття в США очевидно буде не менше 10%.
Щоб усвідомити вагомість суми 2,2 трлн. доларів приведу порівняння – витрати держбюджету США в 2020 році заплановані в сумі 4,8 трлн. доларів, ВВП Штатів в 2019 році складало 21,4 трлн. доларів. До речі, в розпал кризи 2008 року на підтримку американських банків було виділено 700 млрд. доларів. Тоді це уявлялося захмарною сумою…
Більш скромні в порівнянні з США, але рекордні для Європи очікуються фіскальні програми для найбільших європейських країн. Йдеться про 0,5 трлн. євро і 0,5 трлн. фунтів стерлінгів для Німеччини і Великобританії відповідно. Що еквівалентно більш ніж 15% ВВП цих країн.
Якщо говорити про Україну, то згадувати озвучені цифри підтримки незручно. Що зрозуміло – недосконала економічна політика впродовж усіх 28,5 років незалежності, корупція, слабкі державні інститути, глибока технологічна відсталість. А ще і знекровлена війною економіка. Україна об’єктивно не володіє великими ресурсами для підтримки народного господарства. Крім того, загравання в реформи без розуміння їх суті та специфіки розвитку України попереднім Урядом ще більше загострили ситуацію.
Якщо подивитися на експертні дискусії, можна побачити дві укрупнені точки зору. Перша – не соромлячись збільшення дефіциту держбюджету, спрямувати на підтримку економіки 10-15-20% ВВП. Друга – заходи підтримки економіки повинні носити точковий характер.
Я схиляюся до селективної підтримки економіки. Критерієм цієї підтримки має стати перспективність галузей і конкретних підприємств в середньостроковій перспективі і в умовах актуальних технологічних тенденцій у світовій економіці. Підтримку потрібно надавати тим галузям, які мають перспективи стати локомотивами майбутнього зростання економіки України за високотехнологічного типу – біотехнології, аерокосмічна галузь, складне машинобудування, прилади для наукових досліджень, складна сучасна медична техніка, верстатобудування. У нас є вибір. Або українська економіка і далі перебуватиме в нинішньому стані глибокої технологічної відсталості, швидкими темпами вичерпуючи ресурс, закладений в радянські часи, втрачаючи деякі досі наявні високотехнологічні виробництва і продовжуючи випускати застарілу низькоякісну продукцію, попит на яку неухильно знижується. Або буде здійснений прорив, здатний змінити нинішній статус сировинної країни на статус держави-виробника високотехнологічної наукоємної продукції. Без зухвалості в перспективному погляді ми остаточно закріпимо за Україною малоприємний статус країни третього світу.
Окремо відзначу – насамперед держава повинна підтримати безліч простих громадян, частина з яких зіткнеться зі зниженням доходів, інша частина і зовсім може втратити роботу. А також сконцентрувати максимально можливі кошти для підтримки медицини. Отже, підтримувати за рахунок наявних скромних ресурсів потрібно людей, котрі по-справжньому цього потребують, та підприємства, які є перспективними в плані відповідності сучасним технологічним тенденціям.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах