Серед продуктів харчування найбільше подорожчали фрукти, у комунальних послугах лідерство за опаленням
Держстат оприлюднив дані про інфляцію в 2019 році. Споживчі ціни зросли за рік на 4,1%. Нацбанк формально досяг мети щодо інфляції, зафіксованої в «Основах грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу» – 5%±1 в.П.
Примітно, що продукти харчування подорожчали в минулому році,за оцінками Дерржстату, на 4,8%, тобто, зростання цін на продукти було вище за споживчу інфляцію. Найбільш сильно подорожчали фрукти – на 18,8%, хліб – на 9,7%, масло – на 7,8%, сир – на 7,7%, молоко – на 7,4%. Алкогольні і тютюнові вироби за 2019 рік подорожчали на 13%.
Що стосується адміністративно встановлюваних цін. Гаряча вода та опалення подорожчали на 14,4%, послуги водопостачання – на 12,7%, водовідведення – на 12,2%. Але, завдяки зниженню тарифів на газ на 28,7% в цілому житлово-комунальні послуги подешевшали на 1,9%.
Споживча інфляція в 2019 році була на найнижчому рівні з 2013 року.
Яким чинном вдалося домогтися низької інфляції? Вплинула сприятлива кон’юнктура на світових ринках основних товарів, що імпортуються – нафти і газу. Внесла свій внесок ревальвація гривні (правда, в падіння промвиробництва і зростання зовнішньої торгівлі вона теж внесла свій вклад – виключно негативний). Але головне, що забезпечило низьку споживчу інфляцію – невиправдано жорстка монетарна політика Правління НБУ: зниження облікової ставки почалося надто пізно, розмір зниження ставки був суто символічним (аж до грудневого зниження на 2 В.п.). В даний момент облікова ставка НБУ в 3,3 рази перевищує рівень споживчої інфляції!
У низькій інфляції минулого року є зворотна сторона. Негативна. Яка, на мій погляд, значно переважає позитив від низької інфляції. Судіть самі:
– шість місяців поспіль (з травня по листопад) падає промислове виробництво (за грудень даних поки немає), причому в листопаді минулого року промвиробництво впало на 7,5% до листопада 2018 року і на 4,6% до жовтня 2019 року.
-ціни виробників за 11 місяців минулого року знизились на 4%, в т.ч. у добувній промисловості – на 19,8%, у переробній промисловості – на 4,9%. Промислова дефляція може стати тригером подальшого падіння промвиробництва.
– знижується відношення кредитів реальному сектору економіки до ВВП, воно ставить 21% (у 2018 році – 24%).
– дефіцит зовнішньої торгівля за 10 місяців 2019 року склав 9,95 млрд. Дол.
Безробіття в листопаді зросло на 11,4% в порівнянні з жовтняем.
Високі ставки за банківськими кредитами, обумовлені неадекватно завищеною обліковою ставкою НБУ, значно ускладнюють кредитування реального сектора економіки та підприємств-експортерів, зокрема. Виробники змушені скорочувати виробництво і звільняти працівників. Ще одним негативним ефектом є відволікання десятків мільярдів гривень в депозитні сертифікати НБУ, висока прибутковість по яких обумовлена рівнем облікової ставки.
Невиправдано висока облікова ставка також була визначальною для неконтрольованого притоку спекулятивного іноземного капіталу в ОВДП (за минулий рік вкладення спекулянтів-нерезидентів в ОВДП зросли в 18,5 рази), що створює серйозні потенційні загрози для стабільності фінансової системи в разі різкого відтоку спекулятивного капіталу в найближчі 1-2 роки. Для українських банків вкладення в ОВДП, в т.ч. через високу прибутковість, витіснили кредитування.
Механістично-формальне виконання в 2019 році мети щодо інфляції (без оцінки впливу на народне господарство в цілому) створило серйозні проблеми економіки і заклало небезпечні міни уповільненої дії для її функціонування в найближчі кілька років.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах