Про зв’язок між незалежністю центробанку та рівнем інфляції
Економічна стабільність та економічне зростання – не тотожні.
Є чимало досліджень, присвячених взаємозв’язку незалежності Центробанку з інфляцією, ця тема часто піднімається у вітчизняних ЗМІ. Проте, рідким гостем наших ЗМІ є питання зв’язку незалежності ЦБ та економічного зростання.
З урахування того, що невисокі темпи економічної динаміки України хвилюють усіх нас дедалі сильніше, пропоную розглянути цей взаємозв’язок.
Авторитетні міжнародні дослідники цього питання погоджуються, що існує кореляція між цими двома показниками, проте їх висновки відрізняються щодо її знаку – чи залежність є прямою, чи оберненою. Багато залежить від того, стосовно яких країн досліджується проблема.
Дослідження, яке було проведене інститутом «Діалог цивілізацій» щодо взаємозв’язку між незалежністю ЦБ та економічним зростанням використовувало дані 31 розвинених країн та країн, що розвиваються у період 1970-2015 роки. Результат показав, що існує негативний зв’язок між двома змінними. Це пояснюється двома механізмами.
Перший полягає в монетарній дисципліні: у країнах з ВВП на душу населення нижче середнього по цим 31 країнам значення завжди існує небезпека, що Центральний банк збільшуватиме грошову масу під тиском уряду або лобістів певних зацікавлених груп. А більша незалежність Центрального банку – це механізм блокування для подібного типу політики.
Другий механізм пов’язаний з жорстким контролем цін та інфляції, бо м’яка монетарна політика в цьому випадку може зменшити негативний вплив цінових коливань на темпи зростання економіки. Що у свою чергу забезпечить приведення фактичного рівня ВВП до потенційного. Але якщо Центральний банк є абсолютно незалежним, то він, як правило, не дбає про рівень ВВП, а звертає увагу лише на зниження інфляції та стабілізацію валютного курсу. Це негативно впливає на зростання економіки.
В свою чергу, А.Цукерман з університету Тель-Авіва, П.Калайцідакіс з Колумбійського університету, Л.Саммерс з Гарвардського університету та С.Веб зі Світового банку у роботі «Незалежність Центрального банку – зростання, інвестиції та реальні ставки» встановили, що у розвинених економіках зростання ВВП не пов’язано зі ступенем незалежності ЦБ. Стосовно країн, що розвиваються вони вважають, що низький рівень незалежності ЦБ від політичної влади негативно впливає на зростання економіки.
З цього можна зробити висновок, що підвищення ступеня незалежності позитивно впливає на економіку через більшу передбачуваність його дій. Це означає, що незалежний Центральний банк є вільним від політичного тиску, а, отже, може вести себе більш передбачувано, у такий спосіб сприяючи економічній стабільності. Проте, економічна стабільність та економічне зростання – не тотожні.
Загалом незалежність ЦБ виявилась дієвим методом у питаннях боротьби з інфляцією (проведені дослідження підтверджують, що існує зв’язок між високим ступенем незалежності ЦБ та більш низьким рівнем інфляції). Втім, чи матиме вона позитивний вплив на економічне зростання? Та чи варто центральному банку приділяти більше уваги саме цьому показнику?
Ці питання залишаються відкритими. Останнім часом, ті, хто визначають монетарну політику зазнають все більшого тиску щодо необхідності підвищення уваги до економічного зростання. Найбільш яскравий приклад – вплив Президента США Д.Трампа на ФРС, який був вимушений прислухатися до Трампа та припинити збільшення облікової ставки для того, щоб продовжити економічне зростання.
Всі ми бачимо, що й Нацбанк України відчуває подібний тиск самим безпосереднім чином – з боку парламентарів, експертів, ЗМІ. Але ж тиск, може йти й від, наприклад, політиків, що переслідують власні інтереси або ж від лобістських груп. Це не підвищує незалежність НБУ й не сприяє росту довіри до нього. Іншим джерелом тиску може бути уряд, що може проводити політику, яка призводитиме до короткострокового економічного зростання, проте, створюватиме інфляційні ризики в довгостроковій перспективі.
З огляду на стан розвитку економіки України цікаво більш детально розглянути – як у країнах, що розвиваються, незалежність ЦБ впливає на економічне зростання. У таких країнах використання монетарної політики для стимулювання економічного зростання є менш дієвим. Це відбувається через вплив зовнішніх шоків на економічні показники – наприклад, через імпортовану інфляції (для України – ціни на енергоносії), або залежність від цін на основні експортні товари (для України – агро- та металопродукція).
Інше важливе питання полягає у взаємозв’язку між інфляцією та економічним зростанням як цілями НБУ. Якщо більш незалежний Центробанк здатний позитивно впливати на зниження інфляції, то чи не відбувається це за рахунок зниження ВВП? Наприклад, якщо ЦБ здійснює таргетування інфляції без урахування бізнес-циклів, це може завдати шкоди економічному зростанню. На жаль, схоже, що саме так відбувається в Україні, де Нацбанк не намагається застосовувати ні заходи контр-циклічної, ні заходи про-циклічної політики. Але чи заслуговує Нацбанк на звинувачення в цьому?
Наразі ми маємо ситуацію, коли першочерговою ціллю НБУ визначає цінову стабільність через зниження темпів інфляції. Це витікає з Конституції, де головною метою діяльності Нацбанка визначено забезпечення стабільності грошової одинці. Трактується це, як стабільність внутрішньої купівельної спроможності гривні. В ранжуванні цілей на другому місті – підтримка фінансової стабільності. Економічному зростанню відводиться лише третє місце. Причому, оговорюється, що йому сприяти НБУ може тільки в разі, якщо це не протирічить двом першим цілям. Отже, незважаючи на чисельні заклики щодо важливості більш активного сприяння економічному зростанню виходить, зростання економіки є свого роду інструментом для досягнення першочергової цілі. Причому, навіть таким собі контр-інструментом – знижувати в Україні інфляцію вдається стримуючи потенціал зростання економіки, а подекуди й пригнічуючи його. То, можливо не варто за таких умов покладати занадто високу відповідальність за низькі темпи зростання ВВП саме на НБУ, який за існуючого рівня незалежності намагається виконувати свою першу конституційну ціль?
Для вирішення питання щодо економічного зростання існують пропозиції щодо впровадження додаткових цілей у політику ЦБ (окрім таргетування інфляції у випадку України). Такою додатковою ціллю може стати підтримка економічного зростання. Адже, на даний момент проблема економічного зростання турбує НБУ переважно у розрізі впливу на інфляцію.
В умовах перехідної економіки, в яких перебуває Україна, дія монетарної влади, що міститься суто в забезпеченні високої вартості грошей, може забезпечити суттєве зниження інфляції. Власне, це спостерігається зараз. Однак, це не сприяє пришвидшенню зростанню економіки, яка потребує кредитування й фінансування проектів в реальному секторі економіки.
Що важливіше — боротьба з інфляцією чи економічне зростання? Здається, проблеми рівноцінні за значущістю. Тому необхідні розумні компроміси, які виключають прагнення до виконання лише одного завдання ціною ускладнень при досягненні іншого. Проте, для того чи іншого періоду часу, для того чи іншого стану економіки, для тих чи інших завдань, що стоять перед суспільством, доцільно періодично переглядати ранжування пріоритетів. До речі, Центробанки деяких розвинених країн мають розширені мандати, що зобов’язує їх більш активно реагувати на відхилення від встановлених значень обсягів виробництва і рівня зайнятості. Й саме розширення мандатів дає можливість вдало переслідувати декілька цілей, не впливаючи негативно на незалежність Центробанків.
Однозначно можна стверджувати, що будь-які зміни в ступені незалежності ЦБ впливають на процес економічного зростання. Втім, навіть, якщо припустити досягнення найвищого ступеня незалежності НБУ, та навіть змінити його мандат, посиливши акцент на економічне зростання, то беручи до уваги сировинний характер економіки України, навряд чи відповідь на питання, як прискорити темпи зростання економіки, лежить у монетарній чи фіскальній політиці. Локомотив економічного зростання України буде їхати справді швидко, тільки якщо він буде переставлений з рейок еспортно-сировинної моделі на рейки високотехнологічного розвитку.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах