Інфляційні тенденції (грудень 2023)
За підсумками 2023 року річний рівень інфляції склав 5,1%, що в 5 разів нижче фактичного рівня початку року і в 4 рази нижче прогнозних значень, які очікував Національний банк на початку року. Питання якості прогнозів і їх наслідки для економіки – тема окремої розмови! В останньому місяці 2023 року ціни зросли на +0,7%, так само як і у грудні 2022 року. Базова інфляція в річному вимірі склала 4,9% проти 22,6% на початку року.
Найбільший понижувальний тиск на рівень споживчих цін справили такі категорії товарів та послуг як хлібопродукти, яйця, олія, цукор, одяг та взуття, предмети домашнього вжитку та побутова техніка, послуги зв’язку та відпочинку, житлово-комунальні послуги (крім електроенергії), послуги залізничного транспорту. Ціна на зазначені товари та послуги впали або ж мінімально зросли. Натомість більш ніж на 10% зафіксовано зростання цін таких категорій товарів та послуг як м’ясо та м’ясопродукти, послуги електропостачання, амбулаторні медичні послуги, послуги освіти, послуги проживання та харчування.
Зараз як загальна, так і базова інфляція знаходяться в рамках цільового діапазону НБУ, однак початково входження в цей цільовий діапазон планувалося лише починаючи з 2026 року. На кінець 2023 року НБУ прогнозував інфляцію розміром 21%. Із-за стрімкого зниження інфляції фактичні реальні процентні ставки в економіці стали сильно позитивними (10+% річних).
Умови високих реальних процентних ставок зумовили звуження ринків банківського кредитування економіки та державних облігацій. Все це стримувало відновлення попиту та стримувало ріст цін.
Основним чинником, що зумовив прискорене входження інфляції в цільовий діапазон було скорочення сукупного попиту (на 25% відносно довоєнного рівня). Ключові фактори скорочення попиту — війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили).
Також на зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією за рекордного врожаю. Внаслідок блокування зовнішньоторговельних шляхів експорт агропродукції впав на 7% у річному вимірі.
Вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 роки зберігається на рівні 37-38 грн за $1, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько $75 млрд зовнішньої фінансової допомоги (в т.ч. від МВФ — $7,2 млрд), що дозволило не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви до понад $40 млрд (понад 5 місяців імпорту). Подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.
Стримуючим фактором росту інфляції також є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.
З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досяг 26% ВВП за 2023 рік. Однак, на даний момент вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП. Також “фіскальну інфляцію” стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.
Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах