Новини
24 Квітня 2019
332

Зубожіння та збитки: Як глобальне потепління може вплинути на економіку

Танення вічної мерзлоти в Арктиці може спричинити збитки від $24,8 трлн до $66,9 трлн

Глобальне потепління збагатило країни з прохолодним кліматом, такі як Норвегія і Швеція, в той же час значно уповільнило економічне зростання в і без того теплих країнах, наприклад в Індії та Нігерії. Про це йдеться в дослідженні вчених зі Стенфордського університету, опублікованому в журналі PNAS.

“Наші результати показують, що більшість найбідніших країн на Землі були б не такими бідними, якби не було глобального потепління. У той же час більшість багатих держав також зобов’язані кліматичним змінам своїм становищем”, – говорить автор дослідження, кліматолог Ной Діффенбау (Noah Diffenbaugh).

Результати дослідження показали, що з 1961 по 2010 роки глобальне потепління зменшило ВВП на душу населення найбідніших країн на 17%-30%. Розрив показників ВВП на душу населення між країнами з найвищим і найнижчим його рівнем зараз приблизно на 25% більше, ніж він був би без зміни клімату. Незважаючи на те що в останні десятиліття економічна нерівність між країнами скоротилася, дослідження показують, що цей розрив зменшувався б ще швидше без глобального потепління.

Робота заснована на попередніх дослідженнях, в яких аналізувалися вимірювання температури за останніх 50 років та ВВП для 165 країн, для оцінки впливу коливань температури на економічне зростання. Аналіз продемонстрував, що зростання протягом більш теплих, ніж зазвичай, років прискорився в холодних країнах і сповільнилося в теплих.

“Історичні дані ясно показують, що сільськогосподарські культури більш продуктивні, коли люди здоровіші, а ми працюємо продуктивніше саме тоді, коли температура не дуже висока і не занадто низька. Це означає, що невелике потепління може допомогти холодним країнам, але буде гірше для регіонів, де і так жарко”, – пояснюють учені.

У своєму дослідженні фахівці об’єднали раніше опубліковані результати з даними більш ніж 20 кліматичних моделей, розроблених дослідницькими центрами по всьому світу. Використовуючи кліматичні моделі для визначення того, наскільки температура кожної країни вже виросла через антропогенноі зміни клімату, дослідники змогли визначити, які були б економічні показники кожної країни, якщо температура залишалася б на колишньому рівні.

Щоб врахувати всі чинники, вчені підрахували понад 20 тисяч версій того, яким був би річний темп економічного зростання кожної країни без глобального потепління.

Хоча вплив температури може здаватися незначним з року в рік, з часом він здатний привести до відчутних змін. Фахівці порівнюють це з банківським вкладом, де невеликі відмінності в процентній ставці приведуть до великих відмінностей в залишку на рахунку протягом 30 або 50 років. Так, після десятиліть невеликих наслідків потепління економіка Індії стала на 31% слабкіше, ніж вона була б під час відсутності глобального потепління.

За підрахунками вчених з Ланкастерського університету, чий звіт опублікований в журналі Nature Communications, до 2300 року танення вічної мерзлоти в Арктиці призведе до економічного збитку в розмірі від $24,8 трлн до $66,9 трлн.

Через глобальне підвищення температури приблизно третина вічної мерзлоти в південних регіонах Сибіру і Аляски зникне до кінця 2100 року. В результаті цього процесу з’явиться велика кількість органіки, яка почне гнити та виділяти метан і вуглекислий газ. Ці процеси лише посилять глобальне потепління.

Дослідники оцінили наслідки танення вічної мерзлоти, адаптуватися до яких людство не зможе, а також витрати на адаптацію до змін клімату. Підрахунки показали, що при підвищенні середньої глобальної температури на 1,5 градуси по Цельсію вище доіндустріальних значень, шкода для світової економіки від танення вічної мерзлоти в Арктиці складе $24,8 трлн.

У разі, якщо температура зросте на 2 градуси, збитки перевищать $33,8 трлн.

Зазначимо, що багато країн світу занепокоєні глобальними змінами клімату та вживають різні заходи для боротьби з ними. Так, наприклад, Норвегія згортає нафтові проекти на Лофотенських островах. Норвежці переглядають ставлення до своєї найбільшої статті експорту та джерела бюджетних доходів на фоні зростаючого хвилювання з приводу зміни клімату, хоча за поточними оцінками, запаси архіпелагу становлять від 1 до 3 млрд барелів.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram