Бiзнес
13 Жовтня 2020
286

Змінити хід торгів: Як лауреати Нобелівської премії з економіки удосконалили теорію аукціонів

Новий формат принесе користь продавцям, покупцям і платникам податків по всьому світу

Цього року премію Банку Швеції у пам’ять Альфреда Нобеля, яку також неофіційно називають Нобелівською премією з економіки, отримали американці Пол Мілгром і Роберт Вілсон за “удосконалення теорії аукціонів і винахід нових форматів аукціонів”, про це Нобелівський комітет оголосив у понеділок, 12 жовтня. Зроблені відкриття принесли користь продавцям, покупця і платникам податків в усьому світі.

Аукціони – це не тільки продаж елітного мистецтва, про який усі звикли чути найчастіше. Насправді все набагато складніше, тому результати праці вчених важливі для платників податків та громадян, пояснюють у Нобелівському комітеті.

Загалом аукціони впливають на кожну особистість на всіх рівнях. Компанії, які займаються, наприклад, вивозом домашнього сміття, виграють державні закупівлі, пропонуючи найнижчу ціну. Гнучкі ціни на електроенергію, які визначаються у щоденному режимі на регіональних аукціонах електроенергії, впливають на вартість опалення у будинках. Покриття мобільного телефонного зв’язку залежить від того, які радіочастоти оператори зв’язку придбали на аукціонах з продажу діапазонів частот. Усі країни наразі залучають позики, продаючи державні облігації на аукціонах. Метою аукціону Європейського союзу за квотами на атмосферні викиди є пом’якшення наслідків глобального потепління.

Таким чином, аукціони стають все більш поширеними, а їх складність зростає. І саме у цій сфері лауреати 2020 року зробили основний внесок. Вони не тільки роз’яснили, як працюють аукціони та чому учасники торгів поводяться певним чином, але й використовували свої теоретичні відкриття для винаходу зовсім нових форматів аукціонів для продажу товарів і послуг, які широко поширилися по всьому світу. 

Про вчених

Пол Мілгром народився у 1948 році, отримав ступінь доктора наук (PhD) у Стенфордському університеті й наразі є професором гуманітарних і природничих наук факультету економіки в Стенфорді. Учений займався більш загальною теорією аукціонів, яка враховує як загальну цінність, так і приватні цінності.

Проаналізувавши стратегії торгів на декількох популярних аукціонних форматах, прийшов до висновку – продавець отримає більший дохід, якщо учасники торгів знають, у скільки об’єкт торгів оцінили інші.

Роберт Вілсон народився у 1937 році, випускник Гарвардського університету та почесний професор менеджменту у Стенфордській школі бізнесу. Він розвинув теорію, що аукціон на якому продається благо має однакову цінність для всіх учасників.

У своїх трьох роботах 1960-х і 1970-х років описав оптимальну стратегію призначення ставок для аукціону першої ціни, коли справжня вартість невідома – учасники пропонуватимуть ціну нижче своєї найкращої оцінки, щоб уникнути поганої угоди й, таким чином, страждатимуть від “прокляття переможця”.

Найкращі аукціони на практиці

Окрім фундаментальної теорії аукціонів, Мілгром і Вілсон винайшли нові та більш досконалі формати для складних ситуацій. Найвідоміший внесок – розроблена ними схема аукціону, коли влада США вперше продавала радіочастоти, які дозволяли здійснювати бездротовий зв’язок, мобільним операторам.

Насправді ж дзвінки мобільними телефонами, інтернет-платежі або відеоконференції – це обмежені ресурси, які мають велику цінність для споживачів, бізнесу та суспільства. Ними володіє держава, але приватні суб’єкти часто можуть використовувати їх більш ефективно. Тому владі й довелося якимось чином надати цим суб’єктам доступ до смуг частот.

Спочатку для цього використовувався так званий “конкурс краси”, коли компанії надавали аргументи, чому саме вони повинні отримати ліцензію. Тобто, телеком і медіакомпанії витрачали на лобіювання величезні гроші. Однак дохід від цього процесу був обмежений.

У 1990-х роках, з розширенням ринку мобільної телефонії, Федеральна комісія зі зв’язку (FCC), усвідомила, що “конкурси краси” більше не прийнятні. Число мобільних компаній швидко зростало, й FCC практично потонула у заявках на доступ операторів до радіочастот.

Під тиском FCC Конгрес США дозволив надавати частотні діапазони за допомогою лотереї – випадковим поділом ліцензій, що принесло уряду лише обмежений дохід. До того ж викликало незадоволення й зі сторони операторів мобільного зв’язку. Бо, як правило, лотереї проводилися на місцевому рівні, тому національні оператори зазвичай отримували неоднорідні мережі з різними частотними діапазонами у різних регіонах.

У результаті вони спробували торгувати частотами між собою, а це призвело до появи великого вторинного ринку ліцензій. Тим часом через чим раз більший державний борг США подальше поширення ліцензій майже безкоштовно ставало все складнішим з політичної точки зору. Ринкова вартість ліцензій становила багато мільярдів доларів – це були гроші, які опинилися у руках спекулянтів частотами, а не в Казначействі США (втрата доходів, яка у кінцевому результаті лягла на платників податків).

Нарешті, у 1993 році було вирішено, що смуги частот розподілятимуться за допомогою аукціонів.

Нові формати 

Фото: ucap.io

На цьому моменті виникла необхідність у розробці такого формату аукціону, який забезпечував би ефективний розподіл радіочастотних діапазонів і водночас приносив найбільшу вигоду платникам податків. До того ж виникла й проблема – оскільки діапазон частот має ознаки як приватної, так і загальноприйнятої цінності. Крім того, значення конкретної смуги частот у конкретному регіоні залежить від інших смуг частот, що належать конкретному оператору.

Таким чином, перший аукціон у США повинен був виділити всі географічні області радіочастотного спектра за один раз. Організаторам також довелося керувати великою кількістю учасників торгів.

Для розв’язання проблеми, Мілгром і Вілсон – частково у співпраці з Прєстоном Макафі (американським економістом) – винайшли абсолютно новий формат аукціону з одночасною кількістю раундів (SMRA), коли пропонуються всі об’єкти (у цьому випадку – діапазони радіочастот у різних географічних регіонах) одночасно.

Розпочавши з низьких цін і дозволивши повторні ставки, аукціон зменшує проблеми, викликані невизначеністю і прокляттям переможця. Коли FCC вперше використовувала SMRA у липні 1994 року, вона продала 10 ліцензій у 47 раундах торгів на загальну суму $617 млн. А раніше ці об’єкти американський уряд роздавав практично безкоштовно.

У результаті перший аукціон частот з використанням SMRA досяг величезного успіху. Багато країн (у тому числі й Фінляндія, Індія, Канада, Норвегія, Польща, Іспанія, Великобританія, Швеція та Німеччина) прийняли такий самий формат для своїх аукціонів частот. Одні тільки аукціони FCC, що використовують цей формат, принесли понад $120 млрд прибутку за двадцять років (1994-2014 рр.), а в глобальному масштабі цей механізм приніс понад $200 млрд від торгівлі частотами.

Формат SMRA також використовувався в інших контекстах, таких як продаж електроенергії та природного газу. Згодом теоретики аукціонів, у співпраці з комп’ютерними вченими, математиками й біхевіористами, вдосконалили нові формати аукціонів й адаптували їх для зменшення можливостей маніпулювання й координації дій між учасниками торгів.

Крім того, Мілгром є одним з творців модифікованого аукціону, у ході якого оператори можуть робити ставки на пакети частот, а не на окремі ліцензії. Цей тип вимагає значних обчислювальних потужностей, оскільки кількість можливих пакетів швидко зростає разом з кількістю частот для продажу.

Мілгром також є провідним розробником нового аукціонного формату з двома раундами, коли у першому турі купуються радіочастоти у чинних володарів ліцензії, а у другому – продаються іншим учасникам для більш ефективного керування ті частоти, що звільнилися. 

Фундаментальні дослідження – нові винаходи 

Фото: Financial Times

Пол Мілгром і Роберт Вілсон у першу чергу мали на меті використати та розвинути теорію ігор, щоб проаналізувати, як різні учасники поводяться стратегічно, коли кожен з них має доступ до різної інформації.

Аукціони з чіткими правилами, які регулюють цю стратегічну поведінку, стали природною ареною для досліджень. А ще набули практичного значення, і з середини 1990-х років їх почали все частіше використовувати для розподілу складних державних активів, таких як смуги частот, електрику та природні ресурси.

Фундаментальні висновки з теорії аукціонів заклали основу для створення нових форматів аукціонів, які подолали ці нові проблеми. Загалом нові формати аукціонів – прекрасний приклад того, як фундаментальні дослідження можуть згодом генерувати винаходи, що дають користь суспільству.

А ще незвичайна особливість полягає у тому, що теорію та практичне використання розробили одні й ті самі особистості. Таким чином, новаторське дослідження аукціонів, проведене лауреатами, принесло велику користь покупцям, продавцям і суспільству в цілому.

За матеріалами Нобелівського комітету

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram