Адвокат, радник юридичної компанії TOTUM — про дієвий інструмент захисту інтересів бізнес-партнерів
Під час укладення інвестиційних угод та девелоперських проєктів ми дуже часто стикаємося з тим, що багато принципово важливих питань корпоративного управління компаніями залишаються “за кадром”. Зазвичай, вони не включені до статуту та просто погоджені на словах між бізнес-партнерами. Такий стан справ є потенційно небезпечним для розвитку та майбутнього всього підприємства.
На сьогодні в Україні зареєстровано близько 245 тисяч товариств з обмеженою відповідальністю. Але лише одиниці бізнес-партнерів врегулювали свої відносини шляхом укладання корпоративного договору. Чому так відбувається?
Трохи історії
До 2018 року в українському законодавстві такого терміну не існувало. Ще рік тому, укладення корпоративних договорів було “розкішшю” для українського бізнесу. Українські бізнесмени реєстрували свій бізнес на Кіпрі чи у Великобританії задля можливості укладення відомого Shareholder’s Agreement за англійським правом. Зрозуміло, що така опція зазвичай була доступна лише середньому та великому бізнесові. Малий бізнес задовольнявся лише укладенням меморандумів та джентльменських угод, які, на жаль, не мали юридичної сили.
В Україні корпоративний договір став доступним трохи більше як рік тому завдяки прийняттю Закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. В ньому Законодавець передбачив укладення корпоративних договорів за українським законодавством. З’явилась можливість ефективного врегулювання відносин між партнерами незалежно від розміру бізнесу чи сфери в якій вони працюють.
Тому, якщо у вас із партнерами виникають суперечки з приводу ведення бізнесу, якщо ви хотіли б отримати гарантію введення в бізнес свого спадкоємця або якщо ви плануєте залучати інвестиції для розвитку свого бізнесу, вам варто замислитись над застосуванням цього інструменту.
Коли варто укласти корпоративний договір?
Безперечно найкращим моментом для укладання корпоративного договору є старт-бізнес проєкту. У такому разі є можливість домовитись “на березі” про те, як вести бізнес, як ділити прибутки чи можливі збитки.
Однак укласти такий договір можна і навіть потрібно на будь-якому етапі підприємницької діяльності, коли між партнерами наявна згода щодо важливих питань управління бізнесом. Адже коли виникає загроза корпоративного конфлікту, корпоративний договір може стати необхідним інструментом для його запобігання чи вирішення.
Кому потрібен корпоративний договір?
1. Бізнес 50 на 50
Найпоширенішим випадком коли корпоративний договір є не лише бажаним, а й необхідним — це бізнес-проект між партнерами, частки яких становлять по 50 %. У такій ситуації будь-яке непорозуміння між партнерами може призвести до затяжного корпоративного конфлікту. Адже жоден із партнерів не зможе прийняти важливих рішень для забезпечення діяльності товариства, наприклад, зміни директора, який не належним чином виконує свої обов’язки; збільшення розміру статутного капіталу, коли необхідна докапіталізація бізнес-проекту тощо.
У такій ситуації грамотно складений корпоративний договір допоможе вирішити тупикові ситуації або навіть уберегти від їх виникнення. Наприклад, обов’язковою складовою корпоративного договору є розділ про порядок вирішення тупикових ситуацій (“deadlock”). При укладенні корпоративного договору юридичний радник зможе запропонувати цілий арсенал способів їх вирішення, при використанні яких один з учасників буде зобов’язаний придбати, а інший — продати свою частку або учасники зможуть розділити бізнес на заздалегідь погоджених умовах, що задовольнять всіх.
З іншої сторони, положення корпоративного договору можуть бути направлені на стримування сторін від втягнення іншої сторони до конфліктної ситуації, зокрема, в корпоративному договорі можна закріпити обов’язок сторони, яка ініціювала корпоративний конфлікт, продати свою частку з дисконтом.
2. Інвестору
Корпоративний договір може стати хорошим юридичним інструментом для залучення інвестицій. Оскільки корпоративний договір дозволяє закріпити необхідні гарантії для інвестора, чого не можна було повноцінно зробити раніше. Наприклад, заборону на виплату дивідендів шляхом інвестицій чи протягом певного періоду часу, поки бізнес не почне приносити певного рівня доходи; врегулювати умови продажу часток учасниками: встановити мінімальну ціну, за яку частки можуть бути продані чи період часу протягом якого частки не можуть відчужуватися.
3. Мажоритарному учаснику
Хоча здавалось би мажоритарний учасник може вирішувати більшість питань діяльності товариства, однак станом на сьогодні Законом України “Про ТОВ та ТДВ” встановлено певний перелік питань, рішення з яких можуть прийматись лише одноголосно, наприклад, зміна співвідношень часток учасників, грошова оцінка негрошового вкладу учасника, порядок внесення додаткових вкладів тощо. У таких випадках міноритарний учасник зможе реально впливати на діяльність товариства, тому порядок голосування з таких питань повинен першочергово бути врегульованим у корпоративному договорі щодо товариства, де наявний міноритарний та мажоритарний учасник.
З іншого боку, якщо мажоритарний учасник бажає продати бізнес, то часто потенційному покупцю цікавіше придбавати всі 100 % часток. У такому разі відмова міноритарного учасника продати свою частку значно ускладнить продаж бізнесу мажоритарним учасником. Тому домовленість між учасниками про умови продажу часток повинна стати іншим важливим елементом корпоративного договору.
4. Міноритарному учаснику
Найчастіше спірним питанням між міноритарним та мажоритарним учасником є виплата дивідендів. Міноритарний учасник у більшості випадків зацікавлений у виплаті дивідендів, а мажоритарний учасник навпаки коштом дивідендів може планувати докапіталізацію проєкту. Для запобігання корпоративному конфлікту ці питання варто врегулювати у корпоративному договорі.
З іншого боку, при продажу бізнесу, як вказано вище, не лише мажоритарний, а й міноритарний учасник може бути зацікавлений в одночасному продажі власної частки разом з мажоритарним учасником при чому на однакових умовах.
Варто звернути увагу на проблеми, які можуть виникнути у разі не укладення корпоративного договору.
📍У випадку відсутності передбачених механізмів вирішення корпоративних конфліктів, які ми згадували раніше, тривала тупикова ситуація може призвести не тільки до гальмування розвитку бізнесу, а й до банкрутства.
📍 Якщо власники бізнесу наперед не домовляться про ціну та інші умови продажу бізнесу, через суперечки між собою вони можуть втратити вигідного покупця.
📍У разі призначення найманого директора останній може скористатися проблемними обставинами всередині товариства, та використати їх для свого збагачення, а не на користь власникам бізнесу.
Це лише кілька прикладів, хоча на практиці корпоративний договір допомагає вирішити набагато більше проблемних питань ведення бізнесу.
Сьогодні корпоративний договір є єдиним юридичним інструментом, який дає можливість врегулювати більшість важливих питань створення, управління і розпорядженням бізнесом в Україні, який тепер став доступним бізнесу будь-якого масштабу та будь-якої індустрії. Ігнорувати його було б великою помилкою.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах