Думки
24 Червня 2019
251

Володимир Пищида: Спад інвестиційних надходжень в Україну або паніка на пустому місці

Адвокат, юрист судового блоку компанії Investment Service Ukraine — про інвестклімат, шанси України та велосипед, який не треба видумувати

Відсутність стабільності в інвестиційному кліматі нашої держави, як і будь-якої іншої у світі, не є новиною. Вплив лише одного з факторів, що є вагомими в інвестиційній діяльності, є достатнім для нівелювання економічних прогнозів.

Державна служба статистики опублікувала статистичну інформацію щодо обсягу інвестицій за перший квартал 2019 року, чим поповнила колекцію сумних новин вітчизняних засобів масової інформації. Обсяг інвестування у порівнянні з минулим роком, більш м’яким словом за “мізерний” назвати, а ні совість, а ні цифри, які є у відкритому доступі, не дозволяють.

Однак, якомога далі від істерії та ближче до суті. В опублікованій Держстатом інформації мова йде про прямі інвестиції, суть яких полягає у вкладенні інвестором коштів у підприємство в обмін на отримання долі в статутному капіталі. Показники мають такий вигляд: $1,15 млрд на початку 2018 року та $45,5 млн у 2019 році. Так, ситуація не найкраща, однак “статистика невблаганно свідчить: з незрозумілих причин смертність в армії досить сильно зростає саме у воєнний час” (с).

Тож, як можна сподіватися на зростання обсягу іноземних інвестицій за обставин, коли на початок 2019 року були заплановані президентські, а на кінець — парламентські вибори? Не дивно, що інвестори у такий період не стоять у черзі зі шкіряними кейсами до каси з написом “Україна”, а спостерігають за тим, що відбувається, з попкорном в руках, очікуючи на happy, чи не дуже, end.

Іншими словами, ситуація з обсягом інвестицій є абсолютно нормальним явищем, оскільки поряд з економічним, соціальним та адміністративним факторами вирішальним для інвестора є політичний. І це стосується не лише України, але й інших країн, що розвиваються, оскільки зміна політичних сил в країні нерідко означає зміну правил макрофінансової гри.

А тепер про наслідки. Який з показників розвитку економіки є одним із найважливіших? Правильно, валовий внутрішній продукт. Саме він і є найбільш уразливим до зниження інтересу інвесторів до України, оскільки іноземні інвестиції за період з 2015 року по 2018 рік склали 2,7% від ВВП.

Однак, досить песимізму. Для балансу морального стану країни згадаймо про існування темного боку прямих інвестицій — відтік валюти закордон від дочірніх філій на території України до країни реєстрації нерезидента.

І щоб око припинило сіпатись від провалу інвестиційної політики, згадаймо про те, що значний вплив на статистику об’єму інвестицій мають офшори. Наприклад, Кіпр, який займає третє місце серед обсягу прямих інвестицій в нашу державу – $54,6 млн. А капітал, при цьому, має, як правило, українське походження. Тож, з огляду на актуальні тенденції у вітчизняній політиці, а також традиційний сумбур, пов’язаний з нею, є підстави сприймати негативну статистику як тимчасову.

Однак, не зайвим буде звернути увагу на звіт Doing business-2019, у якому Світовий банк демонструє рейтинг країн за простотою ведення бізнесу в 190 країнах світу. Україна в цьому рейтингу посіла 71 місце, що на п’ять позицій вище за минулий рік. І хоча, з огляду на кількість країн зі списку, 71 позиція здається досить непоганою, у північного сусіда – 37 місце. І мова зараз не про РФ, а про Білорусь. У Росії – 31-ше.

З огляду на це, досить комічною є ситуація в цілому: напружені відносини між ЄС та РБ, міжнародні санкції та РФ, економічна частина асоціації з ЄС та Україна.

Про що це свідчить? Про відсутність достатньої уваги до інституту інвестування та інертне ставлення до стороннього досвіду. Механізм залучення іноземних інвестицій вже досить давно розроблений іншими — не треба вигадувати велосипед, залишається лише навчитись кермувати.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram