Соцмережі
14 Листопада 2022
161

Владислав Рашкован: Поради українцям

Один відомий знайомий іноземець планує прочитати лекцію в Україні. Він мене запитав про то, що би я сказав українським слухачам — держслужбовцям, представникам громадянського суспільства та інтелігенції.

Не знаю, чи він має намір прислухатися до моїх думок, тому надаю їх тут — ось які меседжі я порадив:

1. Роль лідерів важлива, але для забезпечення сталого майбутнього країні потрібні спроможні інституції. Для реконструкції нам також знадобляться інституції — без них буде халепа.

2. Немає можливості побудувати країну з коротким горизонтом мислення. Мрійте про велике та майте довгострокові мрії!

3. Ніколи не будуйте своє майбутнє на основі найкращого сценарію — наполегливо працюйте над базовим сценарієм, будьте готові до найгіршого випадку та будьте щасливі та вдячні, коли вам пощастить із найкращим.

4. В економіці не буває чудес — довгостроковий успіх будь-якої країни є результатом мудрих економічних думок і наполегливої праці людей та установ над їх впровадженням. Довгострокова невдача будь-якої країни є результатом популістичних заходів або неспроможності створити інституційну спроможність для запровадження / імплементації мудрих ідей, думок та планів.

5. Не витрачайте час на винахід жовто-блакитного українського велосипеду: є багато країн, які зіткнулися з 80% схожих проблем (включно з війнами, розрухою та післявоєнною відбудовою) — спробуйте вивчити їх уроки: як кращі практики, так і помилки. Тільки 20% вашого досвіду (включаючи власні помилки) буде новим для світу. Спробуйте каталогізувати цей досвід — на користь іншим країнам, які його засвоять свого часу. Одного разу Україна стане прикладом та/або зразком для інших.

6. Можливість (opportunity) — це те, що Україна має запропонувати своїм громадянам та іноземцям після війни. Якщо є можливість, яку зможуть “помацати”, знайдуться люди і гроші на підтримку реконструкції.

7. Післявоєнна реконструкція полягає не лише у відбудові інфраструктури чи архітектури — потрібно націлитися на модернізацію країни, яка включає зміну суспільного договору, відбудову інституцій та їх спроможності, вирішення питань верховенства права, забезпечення справедливості для найнепривілейованіших верств населення, побудову більш інклюзивного суспільства, розвиток людського капіталу та багато інших речей, які виходять за рамки відновлення фізичної інфраструктури, але які будуть найважливішими для людей після війни.

8. Краще мати державну/урядову машину меншого розміру, зосереджену на основних функціях і яка діє добре, ніж мати величезну урядову машину, яка робить багато речей погано. Величезний державний слон в смартфоні — все одно слон…

9. В економіці не повинно бути ніякого карго-культу — суспільні блага не падають з неба. Будь-які суспільні блага створені та доступні для людей (низькі тарифи на газ, субсидії, дешевий транспорт, державні послуги, світлофори на вулиці тощо) оплачуються з доходів бюджету, в основному через податки. Чим більша економіка — тим більше зібраних податків — тим більше доступних суспільних благ, якщо держава витрачає кошти чесно. Отже, економіка повинна розвиватися (і для цього повинні бути умови), а податки збиратися з справедливим розподілом податкового навантаження серез рінихних груп населення. Зайці — free riders та ті, хто ухиляється від сплати податків, вбивають економіку та довіру до держави. Уряд має докладати зусиль для зміцнення довіри суспільства, а також для розвитку спроможності збирати податки. Громадянське суспільство повинно побудувати систему контролю / оверсайту за витрачанням грошей, які збиратють в формі податків.

10. Політична воля — це міф. Транзитивна горизонтальна довіра та сильні коаліції — це головні чинники, які рухають справу вперед навіть у ситуації війни.

11. Для ліберально-демократичних держав, також післявоєнних, існує вузький коридор між беззаконням та авторитаризмом. Від громадянського суспільства та уряду залежить, як балансувати між ними: слабке громадянське суспільство та сильна державна машина породжують деспотизм; якщо громадянське суспільство занадто сильне, а інституції не працюють, держава не може захистити свій народ, і країна впадає в анархію, в якій зазвичай панують “чорні” (“Там, где торжествует серость к власти всегда приходят черные”);

12. Політична свобода є похідною від соціальної боротьби. В світі немає універсального шаблону для свободи — немає умов, які обов’язково породжують її, і немає історичного розвитку, який неминуче веде до неї. Свобода не створюється і не передається елітами країни, і немає гарантії, що свобода залишиться недоторканою, навіть якщо вона закріплена законом. За свободу потрібно боротися і захищати її. Кожен день. Як на полі бою проти ворогів.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram