Думки
7 Лютого 2019
1 399

Уляна Кулікова: Тренди в освітньому бізнесі: було-було-було і пройшло

Керівник освітньої платформи Profi Space – про те, як еволюціонував тренінговий ринок України та на які несподіванки очікувати у 2019-му році

Спочатку було слово. І слово це було: “купи”! Не всім вже так легко згадати, але в кінці 90-х основні й найпопулярніші навчальні програми були присвячені продажам. І це не дивно. Економіка будь-якої молодої країни, що розвивається, починається з примітивних (а потім не дуже) відносин купи-продай. Я тобі макарони — ти мені лак для волосся, а разом ми стоїмо на одному стихійному ринку під якимось вокзалом. Так і відбувається формування cash flow.

До нас увірвався він — Західний Світ. І подарував багато небачених досі речей, зокрема — тренінги, варіації приватної освіти.

Нам запропонували: даймо гарні назви, проаналізуємо успішні прийоми, спробуємо навчитися чомусь новому і перейдемо на наступний рівень. Найпримітивніші й смішні ігри а-ля “продай мені ручку” сприймалися в той період на ура! Та й зрозуміло: ВНЗ на той момент нескінченно відстали у своїх дисциплінах, методах і форматах викладання від реального життя.

Наприкінці 90-х завдяки тренінгам в ужиток щільно увійшли модні слова: спін продажі, рапорт зі співрозмовником, маніпуляції. Навчальні програми зводилися до ідей: більше втюхати, красивіше подати.

Життя не стояло на місці, і на початку 2000-х прийшов час тайм-менеджменту. У нового, несподівано швидко сформованого класу “менеджерів” з’явилось важливе питання: а скільки коштує година робочого часу? З іншого боку барикади, тобто у роботодавців, виникло поняття ефективності співробітників. І це не дивно. Бізнес розвивався, і його почав хвилювати не тільки процес, а й результат.

Саме в цей період на ринку з’явилася маса тренінгових агентств, успішних і не дуже, які видавали товсті буклети зі смішними картинками до своїх програм. Компанії платили чималі гроші, щоб дорослі тітки і дядьки приходили пити каву, водити хороводи і трохи вчитися управляти собою і своїм часом. З’явилися нові слова: карта робочого дня, завдання, поставлені за принципами SMART або ВОДКА.

Але це все було непогано. Це було навіть прогресивно для нашого світу, що тільки-но встиг отямитися від пострадянського минулого. А потім понеслося. Західні лектори та їхні тези проникали в наш розум все глибше. Ми прочитали про “бізнес в стилі фанк” в книзі, що написали два скандинави (Кьелл Нордстрем та Йонас Ріддерстрале) в далекому 1998 році, але яка стала актуальною для нас через десять років, і, виявилося, що головне — не великі капітали, а люди і їхні ідеї.

Тоді на ринок приватної сфери освітніх послуг вийшли програми з мотивацією кадрів, творчими брейнштормами, івент-технологіями. У компаніях запустилися процеси, що відповідають за розвиток персоналу, і ось ми, здавалося б, почали впевнено рухатися вгору по піраміді Маслоу.

Початок 2010-х приніс повну різноманітність і розквіт ринку тренінгів і навчання, правда недовгий. Ціни були максимально завищені, але компанії охоче продовжували розлучатися з бюджетами. Персонал старанно вивчав і креативне мислення, і старі продажі, і їхнє нове трактування, і маркетинг по Котлеру і по Ліндстрому. А імениті гуру все частіше стали заглядати до нас, і ми продовжували охоче поглинати прогресивні ідеї.

Політичні події неминуче спричинили кризові економічні явища. Багато роздутих агенцій “лопнули”, бюджети компаній на навчання різко скоротилися, мотивація поповзла вниз по піраміді. І тут розкрили свої крила невеликі школи, які не мали великого штату співробітників, офісів в центрі столиці, але пропонували недорогі, зручні й короткі програми. З’явилося поняття “відкритих тренінгів”, на які міг прийти будь-хто охочий, заплативши за своє навчання.

Прийшов час стартап-бізнесу, або малого підприємництва, як його було б коректніше назвати. В абсолютно різних сферах: від ІТ до крафтових виробництв кетчупів і пошиття одягу.

Найпопулярнішими програмами були, що цілком закономірно, тренінги для так званих нових хіпстерів-бізнесменів, які в своє чергу стали новим, несподівано швидко сформованим класом. В шану увійшли тренінги з бізнес-планування, побудови компанії з нуля, лекції з пошуку нових ідей для заняття вільних ніш. І, як це не дивно, але неймовірною популярністю почали користуватися будь-які програми з комунікацій: стратегії переговорів, переговори win-win, т.п.

Ми потроху перебиралися з темних перспектив в більш райдужні. Декілька років тому до нас прийшло модне “-нейро”, і однієї цієї приставки було достатньо, щоб зібрати повний зал слухачів. Як в минулі часи приставки -євро, -еко, -біо надавали магічний ефект і збільшували попит і вартість, так і сучасний світ несподівано захотів товаришувати зі своїми нейронами. І, звичайно, емоційний інтелект. Як завжди, із запізненням в 10 років (адже книга Гоулмана про EQ вийшла у 2004 році), підірвавши весь освітній ринок.

Хвиля стартап-бізнесу продовжувала нести тренінги у свою сторону — все, що допомагало продавати, рекламувати, займати свій сегмент ринку, було у високому попиті. Звичайно, все це повинно було мати характер нейро, а всі маніпуляції зрушили від красивих етикеток до яскравих емоцій. Продажі, маркетинг — все стало максимально кастомізовано, тобто звернене до покупця передом, а не іншим місцем.

З’явилося слово “бренд”, не як щось страшне, а як зрозуміле явище підвищеної впізнаваності у своєму сегменті аудиторії. Бренд-татусі й бренд-мами почали своє тріумфальне завоювання ринку освіти.

Розвиток соцмереж і той факт, що вже не залишилося людей без смартфонів і встановлених на них Фейсбуку й Інстаграма, вплинули на те, що в топі опинились лекції та воркшопи з діджитал-технологій та комунікацій.

І знову попит на освітні послуги почав формувати новий клас — блогерів. Так звані громадські influencer, що мають у своїх рядах десятки тисяч фоловерів, і що володіють владою дужче політиків. Маса дівчат і хлопчаків понеслися з запитами до приватних бізнес-шкіл: як правильно писати і як правильно візуалізувати. З’явилися численні курси письменницької майстерності (від написання поста до видання свого роману) і фотографії з допомогою смартфонів.

Після досить сильної напруги прийшла ідея розслаблення: slow life, slow travel, work-life balance. Всі раптом схаменулися і зрозуміли, що стан людини або бізнесу може бути ресурсним і не ресурсним – з вичерпаним лімітом. Люди почали цікавитися своїм здоров’ям, з’явилося модне слово “біохакінг”.

Що ж відбувається зараз? Темп життя незмінно зростає. Гігабайти інформації переходять в терабайти, вже близько той час, що і в петабайт. Тому останній рік на ринку почали превалювати програми, що обіцяють всім нам швидке навчання чому завгодно: іноземних мов, читання, модному програмуванню.

Є ще одна тенденція ринку освітніх послуг, що дуже радує. Люди почали цікавитися чимось не матеріальним, тим, що не приносить швидкого прибутку, точніше – взагалі ніякого прибутку не приносить. Що не можна взяти й відразу застосувати собі на благо, але що дійсно і по-справжньому розвиває й емоційний інтелект, і допомагає будувати коректні комунікації, і знаходити той самий баланс. Люди почали цікавитися мистецтвом.

Що принесе нам новий 2019 рік освітнього життя? Продовження тенденцій останніх років і дуже високу конкуренцію. Оскільки однією з найпопулярніших освітніх програм на сьогодні є та, яка вчить як продати свою експертизу (навіть саму незначну), яку завгодно, в чому завгодно, онлайн або офлайн-форматі. Ось і вийшли на ринок всі, хто зміг, і хто не дуже може теж вийшли.

Тому будьте обережні при виборі тренінгів і тренерів, завжди цікавтесь не тільки контентом, але й особистістю і досвідом викладача.

Який ми можемо зробити висновок з усього вище написаного? Сфера приватної освіти розвивається, завжди відповідає всім тенденціям суспільства і соціуму. Часто дає те, що дійсно необхідно — і це чудово. Самоосвіта і прогрес — ті складові, які повинні бути в житті людини завжди, безперервним потоком.

Бажаю вам ніколи не зупинятися у своєму розвитку!

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram