Місце України у найавторитетніших міжнародних рейтингах у 2018 році не можна назвати оптимістичним, хоча за більшістю індексів спостерігається позитивна динаміка
Найбільшим національним проривом можна назвати інноваційну спрямованість нашої країни. Певним чином покращилися також показники легкості ведення бізнесу, оподаткування, конкурентоспроможності й економічної свободи. Найгіршими в Україні експерти визнають показники щастя та сприйняття корупції.
Індекс інновацій
За значенням Глобального індексу інновацій (The Global Innovation Index) Україна за рік піднялась на 6 сходинок, посівши 43 місце серед 126 країн світу і 30 місце серед європейських країн. З постсоціалістичних країн вищий рейтинг мають лише Естонія, Польща, Латвія та Литва.
За інноваційністю наша країна стала абсолютним лідером серед країн з рівнем доходів нижче середнього, випередивши В’єтнам, Індію, Грузію, Вірменію та Молдову.
Вже кілька років поспіль Україна показує стрімку позитивну динаміку в цьому рейтингу, що пояснюється насамперед високим коефіцієнтом інноваційної ефективності, тобто співвідношенням інноваційного результату до інноваційних ресурсів. Найсильнішими є позиції України в освіті, створенні знань, програм та нових комп’ютерних технологій, участі бізнесу в інноваціях. Найслабшими сторонами є політичне та регулятивне середовище, висока енергоємність та несприятливе бізнес-середовище.
Індекс легкості ведення бізнесу
Покращились позиції України і за Індексом легкості ведення бізнесу (Doing Business) Всесвітнього банку: вона піднялась на 4 сходинки до 76 місця серед 190 країн. У цьому рейтингу країна стабільно зростає починаючи з 2012 року, піднявшись за сім років на 76 сходинок (з 152 до 76 місця).
Проте приводів для оптимізму поки що не так вже й багато. По-перше, у цьому рейтингу Україну випереджають усі європейські країни, крім Мальти та Боснії і Герцеговини. З пострадянських країн позаду України залишились лише Киргизстан та Таджикистан. По-друге, за більшістю індикаторів Doing Business Україна за рік втратила позиції. Піднятися в загальному рейтингу дозволило покращення чотирьох показників з десяти: отримання дозволів на будівництво (країна піднялась з 140 місця до 35), оподаткування (з 84 до 43), підключення до системи енергопостачання (з 130 до 128), та вирішення неплатоспроможності (з 150 до 149) .
Інші шість показників рейтингу погіршились. Найбільший провал спостерігався за показником створення підприємств, де наша держава втратила 32 позиції (з 20 до 52 місця). Знизились також показники захисту міноритарних інвесторів, отримання кредитів, міжнародної торгівлі, реєстрації власності та забезпечення виконання угод. За умови збереження сучасних тенденцій в бізнес-середовищі експерти прогнозують ймовірність загального зниження рейтингу України в наступних роках.
Індекс економічної свободи
За Індексом економічної свободи (Index of Economy Freedom), який розраховується The Heritage Foundation, в 2018 році Україна посіла 150 місце серед 180 країн, піднявшись на 16 позицій порівняно з минулим роком. Україна набрала 51,9 пункти зі 100 можливих, збільшивши показник на 3,8 пункти. Позитивні зміни відбулися у восьми з дванадцяти показників, зокрема в свободі інвестування та монетарній свободі. Три показники України оцінені гірше, ніж минулого року – право власності, свобода торгівлі, цілісність управління. Показник фінансової свободи залишився на незмінному рівні. У звіті наголошується на необхідності розвитку ринків капіталу, приватизації державних підприємств, вдосконаленні законодавчої бази і верховенства права, реформуванні трудового законодавства.
Незважаючи на позитивну динаміку, Україна вже багато років поспіль «пасе задніх» у рейтингу, вперше за останнє десятиріччя вибравшись із категорії «репресивних» економік у категорію «переважно невільних». Україна займає останнє місце серед 44 країн Європи, а її загальний бал нижчий регіональних та світових середніх. З пострадянських країн нижчий бал має лише Узбекистан, що знаходиться на 2 сходинки нижче за Україну.
Індекс глобальної конкурентоспроможності
У рейтингу за Індексом глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index), опублікованому Всесвітнім економічним форумом, Україна посіла 81 місце серед 137 країн світу, покращивши свої позиції на 4 пункти.
У європейському регіоні Україна займає третє місце з кінця, їй поступилися лише Греція та Боснія і Герцеговина. З-поміж пострадянських країн Україна випередила лише Молдову і Киргизстан.
За даними звіту, Україна погіршила свої позиції у 4 з 12 основних показників: ефективність ринку праці (мінус 13 пунктів), інновації (мінус 9 пунктів), інфраструктура (мінус 3 пункти), вища освіта та професійна підготовка (мінус 2 пункти).
Підвищення рейтингу відбулося за рахунок покращення решти позицій індексу: інституції (плюс 11 пунктів), розвиток фінансового ринку (плюс 10 пунктів), відповідність бізнесу сучасним умовам (плюс 8 пунктів), макроекономічне середовище (плюс 7 пунктів), ефективність ринку товарів (плюс 7 пунктів), технологічна готовність (плюс 4 пункти), охорона здоров’я і початкова освіта (плюс 1 пункт). Показник розміру ринку залишився незмінним порівняно з минулим роком.
У звіті фахівці назвали негативні фактори для ведення бізнесу в нашій країні (в порядку зменшення): інфляцію, корупцію, політичну нестабільність, високі ставки податків, складність податкового законодавства, нестабільність урядів, ускладнений доступ до фінансів, державну бюрократію, регулювання валютного ринку, недостатню кваліфікацію та етику робочої сили, недостатню інноваційність, низьку якість охорони здоров’я.
Індекс сприйняття корупції
За результатами 2017 року Україна отримала 30 балів зі 100 за Індексом сприйняття корупції згідно з дослідженням Transparency International і посіла 130 місце серед 180 країн, що на одну сходинку вище минулорічного результату. Це рекордно високий для України бал за всю її історію, тоді як рекордно низький вона мала в 2000 році (15 балів).
Позитивної дитнаміки вдалося досягти завдяки розгортанню слідчої роботи антикорупційних органів (САП / НАБУ), функціонуванню реєстру електронних декларацій, реформи державних закупівель та ринку газу, здійсненню певних заходів з дерегуляції, певному зменшенню корупції в поліції та бізнес-середовищі.
Водночас експерти наголошують на надто повільній динаміці України щодо боротьби з корупцією. Її місце у рейтингу не лише останнє з європейських країн, але й набагато нижче за центрально- та східноєвропейських сусідів. З країн радянського табору нижчий бал мать Росія, Киргизстан, Узбекистан, Туркменістан і Таджикістан.
Фахівці Transparency International пояснюють такий стан низьким рівнем довіри населення до владних органів, зокрема, судів та прокуратури, а також відсутністю рішучих кроків щодо боротьби з корупцією.
Індекс щастя
З чим в Україні насправді погано, то це зі щастям. За Індексом щастя (World Happiness Report) Україна в 2018 році посіла 138 місце з 156 країн. Після нашої країни в рейтингу лише найбідніші країни Середньої Африки, Азії та Близького Сходу, що знаходяться у стані війни або жорстокої диктатури. За 5 років Україна у рейтингу впала з 87 до 138 місця, тобто втратила 51 позицію. Разом з Єменом, Сирією, Малаві та Венесуелою Україна потрапила у топ-5 країн з найстрімкішим спадом Індексу щастя.
Рівень щастя оцінюється за такими групами показників: ВВП, очікувана тривалість життя, соціальна підтримка, особиста свобода вибору, щедрість та сприйняття корупції. Найкраща ситуація в Україні з показниками соціальної підтримки між членами суспільства, а також зі щедрістю. За рівнем доходу та тривалістю життя Україна ледве входить у першу сотню країн. Найгірші показники маємо у групі особистої свободи і сприйняття корупції.
На думку експертів, для відчуття щастя українцям не вистачає елементарних речей: достатку та можливості піклуватися про власне здоров’я, а також впевненості у завтрашньому дні, довіри у суспільстві, гармонійного економічного та соціального розвитку, екологічного благополуччя.
Ми у соцмережах