Країна
29 Січня 2019
2 090

Україну накачають американським газом

У 2019 році Київ почне поставки американського скрапленого природного газу через польську державну нафтогазову компанію PGNiG

Фото: Depositphotos

У листопаді міністра енергетики США Ріка Перрі у Києву зустрічали по особливому тепло. Настільки високий та урочистий прийом був зобов’язаний важливому меседжу, який він привіз до України. Петро Порошенко отримає політичну підтримку з боку Адміністрації президента США Дональда Трампа у виборах президента в березні 2019 року. В обмін на політичну лояльність американська сторона хоче збільшення закупівель Україною пенсильванського вугілля та ядерного палива, а також розширити товарну номенклатуру за рахунок імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

У своєму виступі перед українським бізнесом у Дипломатичній академії Перрі не приховував – Сполучені Штати планують зробити максимально простими для американських компаній поставки СПГ до Центральної та Східної Європи. Цей крок повинен стати «політичним інструментом», що дозволить знизити залежність деяких країн від Росії. «Останніми роками Україна та більшість країн Східної Європи залежали від РФ у питанні енергоресурсів. Зараз це змінюється, – заявив Рік Перрі. – США можуть продемонструвати свою доброзичливість, експортуючи енергію та допомагаючи країнам, які не мають достатньої кількості власних ресурсів, стати більш самостійними та менш залежними».

Пояс свободы Трампа

Візит міністра енергетики США до України спочатку був запланований на 29 серпня, але через ліквідацію наслідків урагану Харві у штаті Техас, його перенесли на листопад. Неофіційно співрозмовник з оточення Петра Порошенка на Банковій зізнався Investory News, що затримка сталася через тривале очікування отримання згоди Петра Порошенка з газового питання. Це було принципово для США у створенні «пояса свободи Трампа», який офіційно називають Партнерством з співробітництва у сфері трансатлантичної енергетики. У вересні цей проект був представлений у Бухаресті на саміті «Ініціативи трьох морів». Дональд Трамп давно бачить стратегію США у Європі через створення енергетичної альтернативи російським проектам (перш за все проекту «Північний потік-2»), розвиток енергетичної інфраструктури, терміналів СПГ та газопроводів.

У США вже досить довгий час вважають, що проект «Північний потік-2» порушує енергетичну безпеку у Європі. Трамп неодноразово критикував Ангелу Меркель та закликав Берлін купувати американський газ. Але поки Німеччина вибудовує самостійну газову політику з РФ, США вирішили більше не чекати і в 2019-му стати повноцінним експортером газу до Європи, кинувши виклик домінуючому положенню Росії. І важливим тактичним елементом такої стратегії стало об’єднання країн у «пояс свободи».

Останній вже включає Італію, Хорватію та Румунію, де є кілька сховищ для скрапленого природного газу; країни Прибалтики, чиї настрої до російського газового проекту носять негативний характер і мають судно-термінал Independence у литовській Клайпеді; Угорщину, Австрію та Польщу. Україна, за задумом Вашингтону, в «поясі свободи Трампа» повинна була зайняти стратегічне місце. Але до листопаду вона залишалася під питанням через політичну невизначеність Адміністрації Трампа щодо підтримки кандидата у президенти. До того ж в Україні відсутня інфраструктура газового ринку потрібна американцям.

Фото: Depositphotos

Українське рішення винайшли через Польщу. Через LNG-термінал у Свіноуйсьце неподалік Щецину, де Вашингтон активно нарощує обсяги американського газу, довівши його можливості до проектної потужності – 5 мільярдів кубометрів природного газу на рік (з 1 січня 2018 року польська державна нафтогазова компанія PGNiG почала резервувати за собою 100% потужностей терміналу – Ред.). До того ж в PGNiG наголошують, що компанія зацікавлена у збільшенні потужностей терміналу до 7,5 мільярдів кубометрів. Для цього потрібно побудувати ще один резервуар та три випарника. І все завдяки трьом останнім контрактами.

Влітку було підписано угоду з Cheniere Marketing International LLP. У жовтні PGNiG підписала два довгострокових контракта з американськими компаніями – Venture Global Calcasieu Pass та Venture Global Plaquemines LNG на поставки скрапленого газу. Підписання жовтневих контрактів відбулося за участю президента Польщі Анджея Дуди та міністра енергетики США Ріка Перрі буквально за кілька днів до його візиту до України. За словами голови PGNiG Петра Возняка, у рамках 20-річних договорів тільки з трьома компаніями, Польща щорічно купуватиме більше п’яти мільярдів кубометрів природного газу (країна споживає близько 16 мільярдів кубометрів на рік). Поставки будуть здійснюватися за формулою free-on-board. Це означає, що польська компанія стає власником сировини вже при відправці, і сама буде вказувати місце призначення. Але важливіше інше – до договору (за рекомендацією Ріка Перрі та напередодні приїзду останнього до Києва) був внесений пункт, згідно з яким, поставки газу можуть бути предметом подальшого перепродажу компанією PGNiG до України.

До того ж маршрут до України вже був апробований наприкінці 2017 року компанією «ЕРУ Трейдинг» (дочірня структура Групи «Енергетичні ресурси України» Андрія Фаворова, Дейла Перрі та Ярослава Мудрого). Саме ця компанія вперше імпортувала до України та розмістила на зберігання до ПСГ природний газ, який раніше прибув морським шляхом з США до терміналу у Свіноуйсьце й був транспортований по трубопроводу через польсько-український інтерконнектор. За збігом обставин, за три тижні після візиту Ріка Перрі до Києва, 27 листопада 2018-го НАК «Нафтогаз України» оголосила про призначення пана Фаворова керівником напрямку з інтегрованого газового бізнесу в державному монополістові.

Андрій Фаворов, керівник напрямку з інтегрованого газового бізнесу “Нафтогаз Україна”

«Мій досвід та життєві орієнтири зможуть підсилити команду НАКу, продовжити інтеграцію газового ринку України з європейським, забезпечити надходження необхідного ресурсу та створити нові можливості для місцевого видобутку», – йшлося у офіційній заяві «Енергетичних ресурсів України». Голова правління НАК Андрій Коболєв пізніше уточнив, що в “Нафтогазі” пан Фаворов буде займатися питаннями видобутку газу, оптової торгівлі та роздрібного продажу газу.

Ціна питання

Вартість американських контрактів з PGNiG не розголошується через традиційну секретність таких енергетичних угод. В Україні також не озвучують можливу вартість таких поставок. Але на прес-конференції після підписання жовтневих контрактів Петро Возняк зізнався, що ціна на американський газ буде на 20-30% нижче, аніж Польща платить «Газпрому». Возняк не приховує, що «угода також забезпечить безпечну мережу для захисту України від несподіваних зупинок у постачанні російського газу». До того ж найближчим часом PGNiG планує підписати ще дві угоди на постачання газу з США. Але наскільки економічно цікавими можуть бути поставки американського газу до України?

У США ціна на газ розраховується у британських термічних одиницях (MMBtu), у Європі – у МВт/год, а у Україні використовується ціна за тисячу кубічних метрів. Через цей різнобій для пересічених громадян не завжди зрозуміло, яка різниця між вартістю газу у Європі чи США.

Для прикладу, на 30 листопада вартість контракту на природний газ на терміналі Henry Hub у Луїзіані становила $4,28 за 1 млн британських термальних одиниць (BTU), при середньорічній спотовій вартості – $3,05. Як випливає з доповіді управління Short-Term Energy Outlook, на 2019 рік прогноз становить $2,92 за 1 млн BTU. Якщо узяти прогнозну вартість та перевести її у вітчизняну «систему координат», то потрібно помножити на коефіцієнт у межах 35,11-35,99. Коефіцієнти можуть дещо відрізнятися для газу, що поставляється різними компаніями. Це пов’язано з фізико-хімічними властивостями газу, а також із різними температурними стандартами при підрахунку. У результаті, ціна природного газу у США складе $102,52-150,09 за 1 тис. куб. м. До цієї ціни додається плата за конденсацію у порту відправлення – у середньому близько $3,5 за 1 млн BTU. Плюс американські компанії закладають до формули ціноутворення додаткові 15% понад котирувань Henry Hub. Таким чином, Польща, відповідно до контрактів, стає власником сировини за ціною $225-231 за 1 тис. куб. м.

Втім, співробітник Cheniere, який побажав залишитися неназваним, розповів Investory News, що контракти з європейцями можуть не включати збір за конденсацію або формулу, індексовану на американську фондову біржу. Тому польські контракти могли бути позбавлені їх, як це відбувається на позабіржовому ринку, коли компанія хоче обмежити збитки чи постачати на ринок додаткові обсяги.

«Американські компанії з багатьма контрактами купівлі-продажу у своєму портфелі можуть використовувати різні формули ціни з урахуванням різних ринків. Тому, щоб уникнути політичних звинувачень, цінова база може бути змінена з американського майданчику Henry Hub на нідерландську TTF (Transfer Transfer Facility). У результаті, в контракті замість американської може фігурувати голландська цінова база», – розповідає співробітник Cheniere.

У такому варіанті, якщо брати вартість на вищезгадане 30 листопада, ціна газу у Європі була 24,69 євро за МВт/год. Для визначення вартості у кубометрах необхідно помножити вищевказану ціну на коефіцієнт 10,29 та скорегувати ціну на курс євро до долара. Відповідно, отримуємо ціну на газ у Європі – $287 за куб. м плюс транспортні витрати. У разі американського маршруту до ціни не включені страховка вантажу, транспортування, оренда танкера-газовозу та регазифікація газу, які буде нести покупець.

Фото: Depositphotos

Наскільки ж цікавим може бути постачання американського газу до України та скільки може коштувати американський газ в Україні з урахуванням транспортних витрат? Трейдери, опитані Investory News, вказують на те, що індикативної ціною на американський газ в Україні можуть бути контракти, які «Укртрансгаз» підписав наприкінці вересня 2018-го з «ЕРУ Трейдинг» на постачання 350,9 млн куб. м природного газу для виробничо-технологічних потреб та балансування за 2,94 млрд грн. Причому як повідомляли у Групі компаній «Енергетичні ресурси України» постачання буде здійснювати польська PGNiG і це буде американський газ. Таким чином, виходячи з тендерної документації «Укртрансгазу», ЕРУ поставить американський газ за ціною 8378 грн ($300) за 1 тис. куб. метрів. Що дешевше, ніж українці, згідно з постановою Кабінету міністрів №867, платять за газ з 1 листопада 2018 року – 8548,92 грн за 1 тис. куб. метрів.

У той же час, якщо брати до розрахунку середню вартість імпортного природного газу, що склалася в процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України знову також у період з 1 по 30 листопада (за даними Державної фіскальної служби) становила 9471,93 гривні, або $339,21 за тис. кубометрів.

Економічний маневр

Для США вихід на український газовий ринок обумовлений не тільки геополітикою, а й економічними факторами. З точки зору обсягів американський скраплений природний газ вже є основним претендентом на заміщення російського газу в Європі. До 2020 року в США будуть функціонувати 6 заводів СПГ проектною потужністю 67 млн тонн. У результаті країна очолить світовий приріст потужностей зі зрідження газу в 2017-2020 роках (+54 млн тонн). Як випливає зі звіту EIA, сукупний обсяг газу, який піде на скраплення, підніметься з 36 млрд кубометрів до 98,9 млрд кубометрів на рік. Тоді як експортні потужності досягнуть 70 млн тонн СПГ на рік.


•••

Річна технічна потужність газотранспортного маршруту «Польща-Україна» у точці Германовичі дозволить імпортувати американський газ з Польщі об’ємом до 2 млрд куб. м на рік

•••


Навіть зниження цін на нафту у другому півріччі 2018 року поки не привело до зменшення обсягів видобутку газу в США, які знаходяться на рекордних рівнях. На середину листопада, згідно зі звітом компанії Baker Hughes, у США функціонувало 195 газових вишок.

При цьому газовий ринок у США, на відміну від українського, не централізований. Окрім глобальних корпорацій масштабів Shevron, на ньому діє велика кількість незалежних постачальників, що підтримує та підсилює профіцит блакитного палива у Сполучених штатах. За підсумками 2018 року загальний нетто експорт природного газу США склав у середньому 2,3 млрд куб. футів (64 млн кубометрів) на добу, а у 2019 році він прогнозується на рівні 4,6 млрд куб. футів (128 млн кубометрів) на добу. Але якщо на європейському ринку ціни на газ прив’язані до барелів нафти, то у США вони формуються ринком. Це означає, що перевиробництво газу призводить до падіння ринкових цін, й чим вище пропозиція, тим нижче ціни. Тому зараз для внутрішнього газового ринку США не найкращі часи – за великим рахунком виробники працюють на межі рентабельності. Дональд Трамп, у свою чергу, лобіює на геополітичній арені інтереси американських видобувних компаній, яким рано чи пізно доведеться виходити на європейський ринок та конкурувати з «Газпромом», який забезпечує близько 47% пропозиції всього споживаного країнами Старого світу газу.

Україна – один з найбільших покупців газу в Європі, який давно перебуває у фокусі як РФ, так і США. Незважаючи на диверсифікацію постачання природного газу, поява американського скрапленого природного газу в Україні, мало корелює з державною програмою енергобезпеки прем’єра Володимира Гройсмана та збільшення внутрішнього видобутку природного газу. Ми знову повертаємося до імпортозалежності від енергоресурсів, змінюючи одну прописку газу на іншу. Але «Газпром» навряд чи дозволить домінувати будь-кому на українському ринку та максимально використовуватиме президентські вибори в Україні. У той же час, єдиним обмежувачем обсягів купівлі американського скрапленого газу буде пропускна здатність польсько-українського сечіння газотранспортної системи. Річна технічна потужність газотранспортного маршруту «Польща-Україна» у точці Германовичі дозволить імпортувати американський газ з Польщі об’ємом до 2 млрд куб. м на рік.

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram