Російський бізнесмен українського походження, співвласник «Альфа-Банк Україна» та засновник львівського Leopolis Jazz Fest (до 2018 року Альфа Джаз Фест) Михайло Фрідман стане співінвестором будівництва газопроводу «Північний потік-2»
У головному офісі BASF в місті Людвігсхафен, що на південному заході Німеччини, 27 вересня 2018 року було підписано угоду про злиття нафтогазової «дочки» німецького концерну Wintershall з компанією DEA, яка входить до LetterOne російських мільярдерів із «Альфа-Груп». Михайло Фрідман разом із своїми партнерами стали власниками 33% об’єднаної компанії вартістю, за оцінками, 20 млрд євро. За словами виконавчого директора LetterOne лорда Брауна, колишнього голови BP, компанія вийде до вищої ліги нафтовидобутку, вставши до одного ряду з BP, Royal Dutch Shell чи Total. Фрідман стверджує, що він з партнерами створює у Німеччині національного чемпіона нафтогазової галузі. Після отримання усіх дозволів Фрідман стане співінвестором будівництва газопроводу «Північний потік-2». Про це йдеться у матеріалі російського Forbes – «Высшая лига. Фридман и партнеры готовятся войти в мировую нефтяную элиту». Investory News наводить адаптовану версію статті.
Вихід на світову арену для Фрідмана та його партнерів був непростим. У 2013-ому вони продали 25% ТНК-ВР за $14 млрд та зареєстрували холдинг LetterOne, першою успішною угодою якого була купівля нафтогазової DEA у німецького RWE за €5 млрд. Актив купувався на падаючому ринку: у 2014 році ціна на нафту впала з $115 до $55 за барель. Домовленість з RWE про купівлю DEA була досягнута у найдраматичніший момент, у березні 2014 року, коли США та ЄС увели перші санкції проти Росії. Оформити угоду вдалося тільки у 2015 році. Багато хто з експертів були впевнені, що Фрідману та партнерам просто не дадуть купити DEA. Міністерство економіки Німеччини навіть провело перевірку, аби з’ясувати, чи не ставить ця угода під загрозу енергопостачання країни. Але LetterOne свого домоглася. Угода була схвалена на вищому політичному рівні у ФРН, в її просуванні, за даними Forbes, брала участь голова Центральної ради євреїв у Німеччині Шарлотта Кноблох, яка отримала дозвіл від канцлера Ангели Меркель. Цікаво, що одночасно з LetterOne за DEA боролася тоді саме Wintershall, але запропонувала ціну менше. Wintershall програла LetterOne, щоб потім виграти від альянсу з нею ж та разом вийти на новий рівень у бізнесі.
«Ми купували DEA саме у той момент, коли вартість нафти почала падати й компанія перебувала в складній ситуації, – розповідає один із топ-менеджерів LetterOne. – Ми зробили непогану роботу: витратили багато сил та часу, аби привести бізнес у нормальну форму при падаючих цінах. Адже потрібно було скорочувати витрати та людей, тим більше у Німеччині, де профспілки відіграють величезну роль та у держави великі соціальні зобов’язання».
Один з головних гравців вищої нафтової ліги лорд Браун прийшов до LetterOne у 2015 році. В одному з інтерв’ю він нарікав, що на світовому ринку на продаж виставлено багато активів, але хороших практично немає. І якщо щось вартісне продавалося, LetterOne билася за актив до останнього. У 2015-му DЕA купила за $1,6 млрд «дочку» німецької E.On з 43 ліцензіями на видобуток нафти та газу у Північному морі. Лорд Браун назвав ту угоду першим кроком у новій стратегії зростання: «У DEA є доступ до суттєвих фінансових ресурсів, і я очікую, що компанія продовжить інвестувати у норвезький континентальний шельф». У 2017 році DEA у консорціумі з мексиканською держкомпанією Pemex виграла конкурс на розробку ділянки родовища у Мексиці та отримала опціон на викуп половини нафтогазового бізнесу австралійської Karoon у Бразилії.
«Ми не хочемо задовольнятися крихтами зі столу, які залишилися після глобальних мейджорів. Ми хочемо самі обирати те, що нам потрібно», – амбітно заявив лорд Браун, відповідаючи на питання про бізнес LetterOne. Перемовини з BASF про злиття нафтогазових активів вів особисто він; на думку Брауна, у цій галузі домагатися реального успіху здатні тільки великі гравці.
Wintershall – найбільший у Німеччині виробник сирої нафти та постачальник природного газу. Сукупна виручка Wintershall та DEA у 2017 році склала 4,7 млрд євро, EBITDA – 2,9 млрд євро. Дохід від об’єднання бізнесів партнери оцінюють у 200 млн євро на рік. Закрити угоду BASF та LetterOne планують у 2019 році, після отримання дозволів від усіх регуляторів. У середньостроковій перспективі планується вихід на біржу, але за умовами угоди він може відбутися не раніше ніж через три роки після закриття угоди. Фрідман, Хан та Кузьмічов не поспішають на біржу, але західні партнери хочуть швидко капіталізувати компанію. Рік тому, коли було підписано угоду про наміри щодо злиття нафтогазових активів з BASF, Фрідман говорив про цей проект вкрай неохоче. У цьому році він і зовсім відмовився коментувати угоду: ризики за нею ще залишаються.
Злиття Wintershall з DEA може підкоригувати велика політика. Через масштабність бізнесу, який веде Wintershall у Росії разом з російським монополістом «Газпромом», дозвіл на угоду доведеться отримувати як у Росії, так і у Німеччині. Wintershall – давній партнер «Газпрому» та акціонер (з часткою 15,5%) міжнародного консорціуму Nord Stream AG, який був створений для будівництва газопроводу «Північний потік». Крім того, компанія є співінвестором будівництва газопроводу «Північний потік-2». До числа активів Wintershall належать спільні підприємства з «Газпромом», які видобувають газ на Уренгойському та Південно-Руському нафтогазоконденсатному родовищах. Якщо в Росії проблем зі схваленням не очікується, то в Німеччині багато що залежить від передвиборчої кампанії майбутнього канцлера та дій США щодо Росії.
У 2018 році 39 американських сенаторів заявили, що «Північний потік-2» зробить союзників США більш уразливими для впливу та політики примусу з боку Москви. Міністр енергетики США Рік Перрі у вересні не виключав, що США можуть ввести санкції проти цього проекту. Його оператор, компанія Nord Stream 2 AG, належить «Газпрому», а Wintershall надає часткове фінансування проекту в розмірі 10%. Санкції можуть заборонити європейським компаніям інвестувати та надавати послуги з будівництва газопроводу під водою. Однак ризики для Wintershall мінімальні, вважає директор East European Gas Analysis Михайло Корчемкін, в разі введення санкцій компанія припинить фінансування.
У будь-якому випадку санкції та визнання токсичними усіх російських активів й контрактів сильно змінять енергетичний ландшафт, вважає завідувач сектором «Енергетичні ринки» Інституту енергетики та фінансів Микола Іванов: «Буде потрібне перепакування активів, аби використовувати їх із максимальною ефективністю». На його думку, Німеччина відстоїть «Північний потік-2», але загрозу введення нових американських санкцій можна вважати ризиком для нового об’єднаного бізнесу.
Взаємини з «Газпромом» та проект «Північний потік» не належать до бізнесу об’єднаної компанії Wintershall DEA, вважають у LetterOne. На першому етапі пакет акцій BASF у об’єднаній компанії складе 67%. Для включення в угоду вартості бізнесу Wintershall з транспортування газу BASF також отримає привілейовані акції, які будуть конвертовані у звичайні акції не пізніше аніж за три роки. У результаті частка BASF у Wintershall DEA зросте до 72,7%. «Питання, пов’язані з «Північним потоком», винесені за рамки угоди – це не бізнес нафтової компанії, це питання взаємин з «Газпромом», – пояснює топ-менеджер LetterOne. – За три роки буде зрозуміло, чи будуть вводитися санкції проти проекту чи ні».
LetterOne не зупиняється. На початку грудня компанія підписала угоду про купівлю мексиканської компанії Sierra Oil and Gas. За джерелами Bloomberg та Financial Times, сума угоди складе $500 млн. У видобуток нафти на мексиканському шельфі буде інвестовано $2 млрд.
За матеріалами Forbes Russia
Оригінальну версію статті можна прочитати тут
Ми у соцмережах