Читання – пасивний спосіб сприйняття інформації, а освіта відбувається через активний
Всі читають книжки. Вважається що всі читають. Це модно. Це корисно. Це для освіти і розвитку. Про це пишуть в соц мережах. Влаштовують флешмоби. Розповідають про великих людей, які читають по 300 книг на рік. Мені читати книжки нудно.
Цей пост для тих, хто книжки не читає. Я один із вас. Я науковець. Я постійно навчаюсь. Я створюю нові наукові статті і освітні курси. Я розвиваю бізнес. Я вважаю освіту найважливішою метою для кожної людини. Але я книжок не читаю і іншим не раджу.
Книжки – це развлєкуха, а не освіта. Сьогодні мені подобається інша развлєкуха – серіали та кіно, подорожі та ресторани. А також танці та клуби. Так, інколи я читаю книжки, але тільки для развлєкухи. Серйозні книжки. Для фану.
Я вважаю займатись освітою через читання книжок – це самообман. Ніхто сьогодні так не вчиться. Читання – це пасивний метод сприйняття інформації. А сьогодні освіта відбувається через активний метод. Через дискусії, дебати, суперечки. Сучасна людина вчиться через практику і творчість. Через знаходження нових рішень для нових викликів, на основі не системних, лоскуткових знань. Ці лоскуткові знання – порада колеги, кейз від бізнес тренера, параграф з Вікіпедії. Ніхто сьогодні не сідає читати книжку, щоб вирішити якусь проблему. Ні, всі використовують сусіда або Гугл.
Навіть коли я пишу наукові статті – я читаю інші наукові статті і то частинами, я дивлюсь презентації колеги, та обговорюю ідеї на ланчі з друзями.
Не змушуйте себе читати книжки, якщо не хочеться. А якщо хочеться – читайте. Але пам’ятайте, що в сучасному світі читання – це розвага, а не освіта.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах