Засновниця та СЕО компанії RITO – про фантастичні якості трикотажу, різницю між стилем та модою і власні мрії
#1. Чи є у вас девіз в роботі і в житті?
Завжди говори “Так”. Це один з найважливіших моїх життєвих принципів. Кожен крок має свій наслідок. Я вважаю, що краще зробити і, можливо, шкодувати, ніж не зробити та жаліти про це все своє життя. Намагаюсь знайти в усьому краплю позитиву – і це ще один мій девіз.
#2. У чому різниця між стилем і модою?
Я чітко розділяю ці поняття. Стиль – це те, чим ми займаємося. У нас така місія в компанії – створювати трикотаж, який довго радує. Одяг – це радість та емоції. Він давно вже перестав нести виключно утилітарну функцію. Мода – швидкоплинна. Вона постійно змінюється, і в цьому її принадність. Складно часом за нею встигати. У свою чергу, стиль – це сталість, це кореляція між тим, що модно, і тим, “як я виглядаю у модній речі” (наскільки мені зручно, комфортно чи до лиця).
#3. Наскільки популярним трикотаж є в Україні?
Трикотаж у підсвідомості вітчизняного споживача ще донедавна був лише частиною теплого одягу. RITO в цьому сенсі ламає цей стереотип. Коли наш трикотаж став з’являтися на подіумах й виглядав абсолютно fashion, багато людей по-новому поглянули на цей унікальний матеріал, а також оцінили співвідношення ціни та якості. За 28 років ми змогли показати, що трикотаж не просто зручний, а й комфортний, практичний, багатогранний, красивий, довговічний, і, найголовніше, – він може бути стильним.
До речі, багато жінок помилково вважають, що трикотаж повнить або псує фігуру. Я відкрию маленький і дуже простий секрет: вдягайте свій розмір.
Трикотаж – це незамінна річ у гардеробі, яка влітку освіжає, а взимку зігріває, до того ж він практично не мнеться. У моєму гардеробі 90% трикотажних речей. Ношу для задоволення і водночас, так би мовити, тестую якість для подальшого удосконалення.
#4. Пам’ятаєте свій перший успіх? Як це було?
За час існування компанії я постійно отримую масу задоволення від кожного дня, від кожної створеної моделі і при цьому наповнююсь енергією творчості. Тому, перший успіх – це перша наша річ, яку одягла жінка й у неї світилися очі від щастя. Хоча, кожен день для мене – успіх, коли ти розвиваєшся, щось нове вигадав чи створив і при цьому безмежно щасливий.
#5. Чого б ви ніколи в житті не робили?
Я – дуже позитивна й оптимістична людина. Ніколи не змогла б займатися тим, що мене б не зацікавило і від чого не отримувала б драйв.
#6. Якби ви мали зайві кошти, в який би бізнес інвестували?
В освіту. Адже усі зміни починаються “з голови”. Тому і ми в компанії приділяємо велику увагу “нематеріальним” зв’язкам з нашими шанувальниками. В нас є RITO клуб, де ми демонструємо наші колекції, куди запрошуємо відомих людей, які діляться своїми історіями, успіхами, порадами тощо. На такі зустрічі були запрошені актори, музиканти, режисери, журналісти, вчені – люди з багатим внутрішнім світом, з багатим досвідом і знаннями. Якщо ми можемо дати людині нові знання, ідею, корисну інформацію, запросити розумних, цікавих і значущих співрозмовників на зустріч, то чому б і не замислитись про освіту. Тобто освіту як кругозір, естетику, нововведення тощо.
У нас також є свій проект #RITOpeople, герої якого – визначні люди для України, які, втім, не “миготять” на екранах телебачення. Ось, наприклад, засновник руху “Україна без сміття” Євгенія Аратовська, чотириразова чемпіонка світу зі спортивних танців на візках Олена Чинка та інші не менш цікаві особистості.
#7. Чи доводилось у професійній діяльності поступатись власними принципами?
Ні, не доводилось. Бізнес-принципи – це продовження твоїх людських принципів. Але бізнес дуже впливає на людину, так би мовити, шліфує її. Часом ми стаємо толерантнішими, гнучкішими, більше схильними до компромісів. Був випадок, коли довелося дуже щиро просити пробачення у людини. Тож емоції керівник має тримати в розумних межах. Взагалі, для мене кожен мій співробітник – унікальний і найкращий. Він – зона моєї відповідальності.
#8. Яка книжка/фільм останнім часом прочитана/побачений вас вразили?
Кожна книжка та класний фільм змінюють людину. Останнє, що подивилася, – британський телесеріал-антологія “Чорне дзеркало” (реж. Карл Тіббетс, Оуен Харріс й ін.) про вплив інформаційних технологій на людські відносини. Він мене певним чином вразив. А ще британський фантастичний драматичний серіал з елементами гумору “Роки” (реж. Саймон Селлан Джоунс, Ліза Мулкахі).
Якщо говорити про книжку, то нещодавно прочитала “Справа не в каві. Корпоративна культура Starbucks” Говарда Бехара. Ще раніше познайомилась з чудовими книжками “Краща версія себе. Правила набуття щастя і сенсу на роботі і в житті” Маршалла Голдсміта та “Доставляючи щастя. Від нуля до мільярда” Тоні Шия про свій шлях підприємця та про те, як створювалася компанія Zappos.com, CEO якої він є.
#9. Якби ви були чарівницею, якими надприродними можливостями ви б наділили себе?
Переноситися, як у порталі, з країни в країну. Притому після прибуття в нову країну мати можливість говорити мовою місцевих жителів. Непогано б мати такі казкові можливості. А ще хотіла б мати можливість лікувати людей від усіх хвороб.
#10. Про що мрієте?
Я мрію, що пройдуть роки, десятиліття, все навколо змінюватиметься, чогось не стане, а RITO буде ще дуже довго.
Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах