Соцмережі
18 Грудня 2019
220

Тарас Козак: Аналіз фінансової системи України

Про гроші, “мертву” і “живу” воду

В дитячих казках є глибока народна мудрість, яку ми пізнаємо все життя. Пам’ятаєте ті улюблені казки, де головного героя можна було воскресити за допомогою «мертвої» і «живої» води? Щоб оживити порубаного Івана-царевича, спочатку треба було побризкати його «мертвою» водою, а потім, для зцілення, полити «живою» водою.

Прекрасні аналогії бачимо в модернізації фінансового сектору України.

Як і після кризи 2008-09 років, в 2014-16 роках банківська система України була важко хворою. В першому випадку Нацбанк з Урядом лікували банки лише живою водою. Щедро роздавали «рефінанс», накачували капітал за рахунок грошей платників податків, закривали очі на дерибан банків, розкрадання коштів клієнтів та схематоз тощо. Банківська система ззовні виглядала як жива навіть для деяких аналітиків, хоч була кволою та наскрізь прогнилою.

Слабкість далася взнаки після російської агресії в Криму та на Донбасі. Серйозні потрясіння поставили банківську систему на межу виживання. Весною 2014 року Нацбанк спробував знову заливати банки «оживляючим» рефінансом. Але нова команда на чолі з Гонтаревою відмовилася від чергового наступання на граблі. Було вирішено спочатку використати «мертву» воду – щоб відмерли всі нежиттєздатні банки. Як хірург, який ніби-то безжалісно відрізає гангрену, а насправді дає шанс вижити всьому організму. Після «зачистки» банківських завалів NPL, докапіталізації та запровадження прозорості володіння банками, система стала здоровою. І почала зростати під чуйним, але суворим наглядом НБУ.

Мене дивують деякі аналітики, які показують зменшення показника відношення кредитів до ВВП, не враховуючи якість минулих кредитів. Бо нерідко то навіть і не кредити були, а просто схематоз із викраденням коштів вкладників. Той випадок, коли краще менше, та краще. Тому маємо найнадійнішу банківську систему з часів Незалежності. Вона зростатиме без втрати твердості та надійності. Банківський регулятор опікується зростанням, поливаючи сектор живою водою.

Трохи по-іншому вела себе після Революції Гідності нова команда НКЦПФР. В 2014 році український фондовий ринок також був хворим. Теж схематоз, «сміттєві» цінні папери, сотні незрозумілих професійних учасників ринку. «Мертва» вода регулювання була необхідною, і ринок був щедро нею политий. Зникли мутні емісії цінних паперів у обсягах, порівняних з розміром ВВП. Очистилися від «сміття» баланси банків, страховиків, фондів. Ринок став значно меншим, проте здоровішим.

А дальше щось пішло не так. Замість «живої» води підтримки інвесторів ми побачили пофігістське ставлення держави до фондового ринку. Як на рівні Президента, Кабміну та Верховної Ради, так і в НКЦПФР. На інтереси інвесторів просто начхали. Необхідні закони здебільшого не ухвалювалися. А в ухвалених були такі дірки, що термін «захист інвесторів» в українських умовах викликає нервовий смішок. Це десятки «сквіз-аутів», в яких інвестори отримати дулю з маком, це несправедливість при блокуванні обігу акцій деяких емітентів, це невиплати дивідендів найбільш незахищеним акціонерам при виплаті мажоритаріям. Держава в цілому і Комісія зокрема не вважали за необхідне втручатися.

У ці дні готується нова Стратегія розвитку фінансового сектору – 2025. На жаль, там майже немає «живої» води.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

 

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram