Історія про тих, хто вчасно повірив у першу криптовалюту
Журналістка The New York Times Кашмір Хілл у 2013 році заради експерименту оплатила вечерю в ресторані біткоїнами. Її рахунок тоді склав 10 BTC — приблизно $1 тис. У 2020 році, як відомо, курс біткоїн перевищив $20 тис. за монету.
Власник ресторану давно вийшов на пенсію — сьогодні у нього на рахунку майже півмільйона доларів у біткоїнах.
Так, це прекрасний час для давніх власників валюти, і дуже болісний — для людини, яка одного разу витратила 10,354 біткоїнів (зокрема чайові) на вечерю з незнайомцями.
“У далекому 2013 році за один вечір я витратила біткоїни на суму, сьогодні еквівалентну $200 000 — на роли з креветками для незнайомців. Тоді я була репортером Forbes, писала про технології та приватність”, — згадує Хілл.
Вона звернула увагу на біткоїн як технологію, що дозволяє людям здійснювати транзакції в інтернеті, зберігаючи анонімність — як з готівкою в офлайні. На той час за один біткоїн давали близько $100.
Технарі, підприємці, інвестори та економісти почали активно цікавитися біткоїном, тому вона вирішила спробувати пожити на них тиждень, щоб зрозуміти, чого вони варті в реальному житті.
Тож, як проходив експеримент. Наша героїня купила трохи біткоїнів за ціною $136 за одиницю на Coinbase і стала шукати, де їх можна витратити. Таких місць було небагато — в основному, ніхто не знав, що таке біткоїн.
Сан-Франциско, де вона жила, — була технологічною столицею того часу, тому все-таки пару варіантів знайшлося. Серед них була кондитерська і суші-бар під назвою Sake Zone.
“Життя на біткоїн було непростим. Мені довелося з’їхати з квартири в хакерський готель, в якому ще йшов ремонт. Я схудла на 2,5 кг, тому що у мене був дуже мізерний вибір доступної за біткоїни їжі, а крім того єдиним транспортом, який я могла собі дозволити, був велосипед, який мені здавав знайомий за пів біткоїна, а також прогулянки”, — згадує Кашмір.
Кав’ярню, де б продавали каву за криптовалюту, вона так і не знайшла. Тому, відсвяткувати закінчення “жахливого тижня” вона вирішила в Sake Zone — на все, що залишилося від криптопортфеля.
Було створено запрошення на Reddit для всіх охочих у спільноті біткоїн-ентузіастів. Дівчина думала, що прийде десь 15 осіб, але в підсумку стало близько 60. Серед них були економісти, підприємці, розробники та навіть двоє засновників Burning Man (щорічний арт-фестиваль музики та мистецтв).
Наприкінці вечора Кашмір оплатила біткоїнами рахунок на $957 (з чайовими). “Я відчувала провину, тому що власнику закладу Юнг Чену довелося прийняти від мене замість грошей якісь фантики — на той момент ніхто не знав, чи буде біткоїн взагалі чогось вартий у майбутньому”, — розповідає Хілл.
У грудні нинішнього року Кашмір Хілл зателефонувала Юнг Чену, щоб дізнатися, як йдуть його справи. Виявилося, що вони з дружиною кілька років тому вийшли на пенсію. Почасти це стало можливим завдяки його заробітків у біткоїнах — всього 41 BTC.
У 2017 році, після закриття ресторану, Юнг Чен продав частину своїх біткоїнів за кілька тисяч доларів за штуку. Зараз він про це шкодує.
“Тепер я їх тримаю. Просто зберігаю, як акції, і чекаю, — говорить він. — Біткоїни стали однією з найзначніших інвестиційних активів у моєму портфелі. Це багато. На моєму рахунку на цей час приблизно півмільйона доларів”.
На питання про те чому 7 років тому він повірив у біткоїн, Чен відповів, що у нього на той момент вже був досвід в IT-сфері. Він переїхав до Каліфорнії з Гонконгу у 1984 році, щоб вчитися в Берклі, а його першою роботою було тестування роутерів у телеком-компанії.
“Я трохи розбирався в технологіях. Тому, коли мені розповіли про біткоїн, я подумав, а чому б і ні?”, — пояснив він.
Люди, які познайомили ресторатора з біткоїном — це співробітники некомерційної організації Internet Archive, яка базувалася недалеко через дорогу від закладу. Організація задовго до цього почала приймати пожертвування в біткоїнах і навіть платила ними зарплати деяким співробітникам у ті роки.
Ці співробітники частенько заходили на обід в Sake Zone. Вони намагалися переконати й інших торговців у потенціалі нової криптовалюти, але повірив у неї тільки Чен. Решта не хотіли ризикувати.
В Internet Archive Чену допомогли зареєструвати біткоїн-гаманець і надали йому безкоштовний Wi-Fi, щоб він міг приймати оплати в криптовалюті.
Директор Internet Archive Брюстер Кале мріяв, що одного разу біткоїн стане справжньою віртуальною валютою, і допоможе створити фінансову систему, непідвладну урядам і корпораціям. Але ці мрії не збулися.
“Зараз це просто система для спекуляцій. Просто гемблінг. Такий же, як фондовий ринок”, — нарікає Кале.
Джерело: NYT
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах