Investory News підготували добірку інтерактивних карт і порталів, корисних і для бізнесменів
Global Forest Watch
На карті безліч функцій, які показують втрати лісів за різні роки, приріст лісів, території, що охороняються, біорізноманіття та багато іншого.
Це спільний проект Інституту світових ресурсів і Google. Портал збирає інформацію як із супутників, так і з відкритих джерел. Є інтерактивна карта та інформаційний сайт. На карті дані про втрати й відновлення лісів розбиті по країнах і роках. На порталі багато статей по лісо- та землекористуванню і зміни клімату.
Є мобільний додаток Forest Watcher: для Android і для iOS.
Всесвітній індекс якості повітря
На сайті можна дізнатися, наскільки перевищені показники зважених часток, вуглекислого газу, озону та інших забруднювачів у повітрі.
Сайт в реальному часі збирає дані про якість повітря з більш ніж 100 країн світу. Залежно від міста відрізняються показники, за якими оцінюється стан повітря. Кількість вимірювальних станцій також варіюється від міста до міста.
World Air Quality Index — некомерційний проект, який почав працювати у 2007 році. Зараз карта об’єднує понад 10 тис. станцій моніторингу. Сервіс збирає інформацію як з офіційних джерел, так і від приватних осіб. Ви можете самі встановити у себе вимірювальний прилад і передавати інформацію на сайт.
Карта забруднення океану пластиком
На сайті можна подивитися, де в морях та океанах скупчується найбільше пластика.
Це розробка дизайнерів з Нової Зеландії, які зібрали дані польових досліджень і експедицій. Карта показує приблизну концентрацію пластикового сміття в морях та океанах. Кожна біла точка на карті відповідає приблизно 20 кг плаваючого пластика.
На сайті також можна детально вивчити деякі експедиції: відстежити маршрут і кількість пластикового сміття, яке знайшли в конкретній точці. На карті є розбивка не тільки за кількістю, але й за вагою та розміром частинок: від 0,33 мм до 20 см.
Карта повеней
Тут можна подивитися, які затопить міста, якщо рівень води підніметься на 1 м і більше.
Flood Map — приватна ініціатива програміста Алекса Тінгл, який об’єднав на мапі відкриті дані NASA. Вибираєте рівень води (від 1 до 60 м) — і на карті з’являється прогноз затоплень по всьому світу.
Автор зізнається, що прогнози приблизні, тому що дані неповні, і складно врахувати всі кліматичні чинники. Для нього це в першу чергу шанс привернути увагу людей до проблеми зміни клімату і зростання рівня океану.
Кліматична машина часу
На сайті є можливість у динаміці побачити танення льодів Арктики, підвищення рівня моря, зміни глобальної температури й підвищення концентрації вуглекислого газу.
Це своєрідна машина часу для клімату — візуалізація ключових кліматичних показників, заснованих на даних NASA.
На картах є дані за різні роки, тому легко побачити зміни, перемикаючись між датами. Тут можна отримати візуальну інформацію з глобальної температури за певний рік або порівняти кількість льоду в Арктиці за різні періоди.
Дані щодо кліматичних змін
На порталі розміщені візуальні дані щодо викидів парникових газів, які ранжуються за країнами, галузями й видам парникових газів. Climate Watch знаходиться під управлінням Інституту світових ресурсів. Сайт збирає дані з різних авторитетних відкритих джерел.
Це безкоштовна платформа для політиків, журналістів, бізнесу і всіх, хто цікавиться екологічними проблемами. З сайту можна вільно брати наукові та офіційні дані. Портал спеціально влаштований так, щоб кожен зміг завантажити потрібні йому графіки й таблиці.
Карта екологічного сліду
Тут можна дізнатися, чи є країна екологічним донором або кредитором, і які країни надають найбільше негативного впливу на навколишнє середовище.
Співробітники сайту збирають інформацію з різних підрозділів ООН і розраховують на основі цих даних для кожної країни рівень споживання ресурсів та її біоємкість — наявність продуктивних земель для відтворення ресурсів і поглинання викидів вуглекислого газу. Якщо країна споживає ресурсів більше, ніж природа здатна відновити, то вона вважається екологічним боржником. Екологічні кредитори — ті країни, де відновлення випереджає споживання.
Некомерційний проект виник у 2003 році. Його мета — підвищити обізнаність людей в екологічних проблемах. Творці сервісу закликають відкрито використовувати їх дані, тому з сайту легко завантажити всі графіки. Також на порталі можна підрахувати свій особистий вуглецевий слід.
Карта озонового шару
На сайті можна дізнатися товщину озонового шару над певною територією та динаміку змін.
Дана карта — розробка канадської організації World Ozone Monitoring, яка стежить за зміною озонового шару з 1998 року. Інформація надходить із супутників і з наземних вимірювальних станцій. Дані оновлюються раз на добу. Окремо можна подивитися зміни озонового шару для Арктики.
Товщину озонового шару вимірюють в одиницях Добсона, яка дорівнює 10 мікрометрів. Якщо таких одиниць менш як 220, то можна говорити про озонові діри.
Земля в режимі реального часу
Тут можна дізнатися температуру, концентрацію вуглекислого газу, чадного газу, озону та водяної пари, рівень гравітаційного поля, вологість грунту, рівень і солоність моря.
Безкоштовний додаток для Android і для iOS від NASA. Вся інформація надходить із супутників, про які можна почитати окремо. Також у додатку показані орбіти, по яких рухаються супутники.
Якщо говорити про вітчизняні ресурси, то дані надають як державні установи, так і громадські проекти.
Серед перших, зокрема, Укргідрометцентр Державної служби України з надзвичайних ситуацій та її найбільша організація — київська Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського.
До системи громадського моніторингу якості повітря відносяться, наприклад, SaveEcoBot, який інформує про стан повітря в усіх регіонах України і столичний телеграм-бот “Якість повітря у Києві”.
Екоботи щогодини агрегують інформацію з відкритих джерел. Користувач вибирає локацію та отримує інформацію про стан повітря в обраному районі. Якщо рівень забруднення перевищує норму, бот може автоматично направити повідомлення. Також боти можуть надсилати рекомендації щодо виходу на вулицю і провітрювання приміщень, або інформацію про вплив повітря на здоров’я.
Для вимірювання забруднення екоботи використовують Індекс якості повітря (AQI), який розробило Агентство з охорони навколишнього середовища США (EPA).
Цей індекс враховує вміст озону, твердих частинок, оксиду вуглецю, діоксиду сірки та діоксиду азоту, і ділиться на шість категорій. Якщо індекс має значення в проміжку 0-50, то якість повітря хороше, якщо 51-100 — помірне, якщо 101-150 — повітря шкідливе для чутливих груп, 151-200 — шкідливо для всіх, 201-300 — дуже шкідливо, 301-500 — небезпечно.
Також, 17 вересня цього року ЛУН Місто запустив інтерактивну карту якості повітря у Києві та передмісті — ЛУН Місто Air. Тепер кожен бажаючий може в реальному часі дізнатися, чи достатньо чисте повітря за вікном для прогулянок і чи безпечно провітрювати приміщення.
Встановлено 50 спеціальних станцій, які вимірюють чистоту повітря. Дані з них надходять на сервер, і відразу потрапляють на карту.
Користувачеві досить перейти за посиланням і подивитися на колір відміток: якщо вони зелені — можна не переживати, повітря безпечне; якщо колір зміщується у бік червоного — справи гірші й варто відкласти довгу прогулянку.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах