Соцмережі
7 Червня 2021
251

Сергій Ніколайчук: Аналіз нової Бюджетної декларації

Минулого тижня Кабмін уперше схвалив трирічну Бюджетну декларацію та подав її до розгляду у Верховну Раду.

Бюджетна декларація передбачає досить стрімке зниження дефіциту державного бюджету наступного року — до 188 млрд грн (3,5% ВВП) з 247 млрд грн (5,5% ВВП) цього року та подальше його поступове скорочення до 180 млрд грн (2,7% ВВП) у 2024 р. Крім того, закладається зменшення перерозподілу ВВП через бюджет: так, доходи державного бюджету з 25,5% ВВП у 2020 році планується знизити до 21,6% у 2024.

Затвердження урядом бюджетної декларації є, безсумнівно, важливим кроком для забезпечення фіскальної стійкості в середньостроковій перспективі. Наступним лакмусовим папірцем щодо спроможності влади в цій сфері буде підготовка урядом і схвалення парламентом бюджету на наступний рік, узгодженого з цією декларацією.

При цьому важливою невідомою змінною в цьому процесі є нові податкові ініціативи Кабміну або, наприклад, президентські наміри щодо створення нового університету, які поки що не знайшли свого відображення в бюджетній декларації. Реалізація відповідних ініціатив може суттєво вплинути на окремі параметри бюджетного плану, але ми припускаємо, що закладені в бюджетну декларацію показники дефіциту бюджету будуть дотримуватися.

Одночасно уряд затвердив макроекономічний прогноз на 2022-24 роки, який припускає, що ВВП наступного року збільшиться на 3,8% і зростання прискориться надалі — до 4,7% у 2023 році та 5% у 2024 році. До того ж зростання експорту товарів і послуг прогнозується на рівні 6,5% у 2022 році з подальшим нарощуванням темпів до 7,7% у 2023 та до 7,9% у 2024. Зміна ІСЦ у 2022 році прогнозується трохи вище цільового діапазону НБУ — 6,2%, але в наступні 2 роки буде близькою до 5% інфляційної цілі.

Відповідно закладена в бюджет фіскальна консолідація за прогнозом Кабміну має зумовити зниження показника боргу до 51% ВВП у 2024 році і повернути його до допандемічного рівня кінця 2019 року після планового підвищення цього року до 64% ВВП.

Водночас макроекономічний прогноз, що лежить в основі цього плану, на нашу думку, є помірно оптимістичним. Насамперед це стосується темпів економічного зростання в 2023-24 роках близько 5%, тоді як оцінки на наступний рік (+3,8%) виглядають досить реалістичними. При цьому МВФ на 2023-24 роки закладає уповільнення темпів приросту світового ВВП до 3,4 — 3,5% після 4,4 у 2022. За таких зовнішніх припущень прискорення українського ВВП у 2023-24 роках Мінекономіки пояснює, по-перше, очікуваним посиленням інвестиційного попиту на тлі активізації банківського кредитування та державних програм, а по-друге, пожвавленням експорту через заходи з його просування на зовнішніх ринках і зменшення бар’єрів у торгівлі. На нашу думку, такий сценарій має певну вірогідність до реалізації, однак у бюджетну декларацію доцільніше було б закладати більш консервативні сценарні припущення.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram