1. Ми виграЄмо цю війну. Готовність московитів до компромісів підтверджує, що вони в поганій переговорній позиції. Ми вже не чуємо ультиматумів. Кудись пропали ідеї повалення “влади наркоманів” і “демілітаризація” України.
2. Читаючи коментарі Мединського після перемовин я помітив, як він поспішає. Неодноразово лунали слова про прискорення переговорного процесу. Це значить, московити не вірять у позитивну для себе динаміку розвитку війни і хочуть домовитися, поки мають відносно сильні позиції.
3. Я не схильний вважати результати перемовин зрадою. Переконаний, фінальна конфігурація буде відрізнятися від озвучених позицій.
4. Варто розуміти, що буде поразкою, а що – перемогою. Будь-які додаткові територіальні втрати від лінії зіткнення 24.02.2022 і будь які-додаткові зобов’язання з нашого боку будуть поразкою. Якщо ми знову втратимо якісь території, значить путін виграв. Бо відкусив ще один плацдарм для нового нападу на Україну і ускладнив наш захист у майбутній війні.
Мінімальною перемогою в цій війні буде повернення на лінію зіткнення 24.02.2022 без будь-яких додаткових зобов’язань з боку України.
5. Мені не подобається вузький і однобокий дискурс нашого виходу з війни, як поразка з мінімальними втратами. Я хотів би повернути дискурс до виходу з війни переможцями. Завдячуючи тупості непідготовленого вторгнення московитів ми отримали унікальний шанс перемогти і повернути собі окуповані території, якого, можливо, більше ніколи не буде.
Московити ведуть загарбницьку війну на чужій території, яка супроводжується безпрецедентними санкціями і різким погіршенням добробуту московитів. Проводячи історичні паралелі розвалу російської імперії та Совєтського союзу, можна прогнозувати запас міцності московії для ведення війни в Україні не більшим, як 2 роки. Десь через рік росію спіткають критичні економічні проблеми і ще близько року режим путіна буде здатен петляти від роздратованих погіршенням добробуту московитів. Далі бунти, втеча солдатів з фронту, неможливість ефективно продовжувати війну.
Наш запас міцності більший в рази. Ми захищаємо свою землю, нам нема куди йти. Нас підтримують і будуть підтримувати до кінця союзники. Затяжна війна значно підвищує наші шанси не просто на перемогу, а на вирішення російського питання на багато років вперед.
6. Я б не поспішав виносити питання Криму за дужки, як нереального. Розгром путінської армії в Україні робить можливим повернення не тільки Донбасу, а й Криму. Якщо внаслідок виснажливої війни московія дійде до стану Російської імперії в 1917 або СССР в 1991, їй буде не до Криму. Тому повернення його без ядерної війни цілком реальне.
7. З кожним місяцем війни у нас буде посилюватися дискусія, що нам важливіше: свобода чи мир. І велика спокуса буде вибрати мир. Але, якщо втратимо свободу, миру не буде. Бо раби живуть не в мирі, а в покорі.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах