У пошуках кризи
Начитався на ніч різних постів та вирішив проінспектувати зранку ситуацію на трасі Київ-Бориспіль.
Доповідаю: всі станції, а це понад 10 об’єктів різних брендів, працюють. Половина з них були взагалі без машин, навіть на “Сокарі” було порожньо. Як завжди, більш людно, але без черг, було на ОККО.
“Пишуть, що криза, а у вас повний асортимент на стелі, це як?”, — питаю у дівчини на касі комплексу AMIC. “Та зранку були люди, а зараз, мабуть всі на роботу поїхали. В нас пальне є”, — відповідає вона, пропонуючи прикласти картку до термінала (теж, до речі, ознака покращення).
Так кризи не виглядають.
Щодо ситуації. Дійсно, маємо напругу у сфері постачання, яка спричинена збігом декількох обставин:
1. На 7-10 днів була зупинена навігація у Румунії та Болгарії та у молдавському Джерджулешті через погодні умови — шторм та погана видимість. Це призвело до затримки законтрактованих вантажів. Зараз рух вже пішов.
2. Через блекаут робота митниці відбувається із перебоями. На кордоні стоять тисячі машин з різноманітними вантажами.
3. Споживання в країні дещо зросло, хоча всі мережі налаштували закупівлі з прогнозом на сезонне зниження або принаймні стабільність. Чуєте гуркіт генератора — ото воно. А ще більше ви не чуєте, бо на них почали працювати промислові підприємства, мобільні вежі та купа всього іншого, які жеруть декілька десятків, а іноді й сотні літрів на добу кожен.
4. Друга за величиною мережа АЗС “Укрнафти” (540 АЗС) після “націоналізації” опинилась без постачання пального, яке здійснювала група “Приват”.
Відповідно нацкомпанія почала шукати пальне й спричинила додатковий тиск на ринок, який, звісно, такого клієнта не чекав.
Як бачимо, є деякі нюанси. Але це ринкова ситуація, таке траплялося й раніше в різних варіаціях.
Що робити? Жити нормальним життям, не панікувати. Нагадаю, що ажіотаж зіграв не останню роль у травневій кризі.
У ринку занадто багато стимулів для нарощування постачань й це вже відбувається. Це ж справжня вдача отримати додаткові обсяги реалізації у зазвичай “мертвий” сезон!
Так, є зростання закупівельної, оптової ціни, бо наші закордонні контрагенти тримають руку на пульсі й тут, як то кажуть, джаст бізнес. Через це бачимо невелике зростання роздрібних цін, яке зумовлено також зростанням витрат на використання генераторів. Разом з Миколаєм Топаловим онлайн порахували, що це може становити від 1 грн/л в залежності від інтенсивності використання “гєни” та обсягів продажів. (Водночас смішно читати про збільшення собівартості продажів за рахунок старлінків — не смішить, будь ласка). Для якихось трагічних коливань немає ніяких підстав.
Іронія долі в тому, що на зовнішньому ринку ціна падає, а у нас через труднощі із постачанням — зростає. Сподіваюсь, ми це зменшення відчуємо за тиждень-другий, коли, як очікується, вище перелічені фактори зникнуть.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах