Соцмережі
30 Березня 2022
222

Сергій Фурса: Газовий блеф чи виважений тиск

Прокачка газу по газопроводу Ямал-Європа впала до нуля.

Чи це значить щось? Чи зупинили росіяни постачання газу після того, як німці відмовились платити рублями?

У Львові і Києві не залишилось снігу. Чи це значить щось? Чи це значить, що глобальне потепління перемогло?

Якщо б снігу не залишилось у лютому, то теоретично це щось би значило. Але якщо ми говоримо про відсутність снігу у квітні, то ніякого сюрпризу тут немає.

До чого тут газ? Просто якщо б ще тиждень тому газопровід працював на повну, то ми б констатували, що росіяни перейшли від блефу до дій. Але правда в тому, що в цьому газопроводі мінімум газу останні десь півроку. Тобто нічого майже не змінилося. Основні маршрути, українська труба і Північний Потік-1 не демонструють змін.

Чи значить це, що росіяни тільки блефують? Що не зупинять постачання газу у Європу? Ще півроку тому можно було б сказати, що точно так. Бо накладати самим на себе ембарго не дуже розумно. “Їм це не вигідно”. Але тоді ми виходили з думки, що Росією править банда на чолі з корумпованим злодієм. А зараз ми усвідомили, що Путін не тільки злодій і корупціонер, але й лідер тоталітарної секти слов’янофілів-мілітаристів. Коротше кажучи, аятола Путін, лідер православного Ірану. Чи може Аятола Путін зупинити газ європейцям? Навіть якщо це економічно не вигідно? А от на це питання вже набагато важче відповісти.

Тим більше до що 24 лютого ми і війська на українському кордоні вважали блефом. Блефом корупціонера. Але виявились неправі ті з нас, хто так думав. І зараз, навіть розуміючи, що Путін залежить від експорту у Європу набагато більше ніж Європа залежить від російського газу, він може піти на це.

Поки що консолідоване рішення ЄС – це тверде «ні» ідеї Путіна розраховуватися у рублях. Так само як і консолідована позиція ЄС, що Росія більше не є надійним постачальником палива. ЄС може відчути себе на місці України у 2006 і 2015 роках. В тому числі тому, що ЄС прийняв політичне рішення відійти від купівлі російських енергоносіїв. І, власне, Путіну вже не важливо, чи вважає ЄС його надійним постачальником чи ні. Тому що все рівно контракти не будуть продовжені. І тому він може піти на ескалацію.

Що далі? Теоретично Путін розраховує, що бізнес лобі може продавити позицію політиків і змусить владу погодитись на виплату рублями. Бізнесу то байдуже чим платити. Плюс, така конфронтація точно має призвести до протиріч у самому ЄС, де в деяких країнах лоббі може бути сильнішим. А послабляти ЄС – це улюблена справа Путіна.

Чи розуміють це у самому ЄС – так. І навряд чи будуть радо підігрувати Путіну.

Навіщо Путіну ті рублі? Знов таки, за логікою йому б долари мати краще. Але то за логікою корумпованого злодія. По-перше, Путін хоче підірвати санкції проти Центрального Банку Росії, а для того хоче, щоб європейці самі були вимушені їх порушити. По-друге, Путін боїться, що ці платежі можуть бути заморожені, повністю чи частково, і тому хоче отримувати у своїй валюті.

Чи вдасться Путіну? Чи зможе від, якщо перейде від блефу до справи. А от тут є сумніви. Все ж таки 24 лютого він недооцінив єдність Заходу, так само як недооцінив стійкість України і силу української армії. То ж аналітик з нього так собі. Фрау Бербок, друга людина у німецькому уряді, нещодавно сказала, що Захід платить ціну за те, що посилив свою залежність від Росії після 2014 році. Навряд чи визнання тієї помилки може призвести до нової помилки у вигляді прогинання перед Путіним.

Що буде, якщо Путін зупинить постачання газу. На початках він зможе заповнювати сховища у самій Росії. Але не довго. Потім доведеться палити газ. Чи “присипляти” свердловини. І це самовбивчо. Але знов таки, аятола Путін може піти на те, щоб палити газ і гріти атмосферу планети, передаючи привіт ще й Греті Тумберг, заради своїх збочених планів. Але чи зможе він цим прогнути Європу? Він же може думати, що якщо НАТО боїться воювати, то вони злякаються і економічної кризи.

Але фішка у тому, що НАТО, країни заходу, не бажають війни бо дуже сильно цінять людське життя. А от газова війна – це не про людські життя. Це про економічне падіння. Про дискомфорт. А тут вже на важелях, де з одного боку ризик війни у майбутнього, цінності, а з іншого – економічні збитки. З одного боку бізнес інтереси окремих лобістів, з іншого боку – колективна позиція Заходу, яку виразив Байден у своїй промові у Варшаві. І політики в Європі вже можуть обрати саме цінності і єдину позицію, що вже було продемонстровано у консолідованих рішеннях G7 і ЄС щодо пропозиції платити рублями.

Тим більше, що розрахунки кажуть, що війна і так принесе в Європу економічні проблеми. І чим довше війна, тим більші економічні проблеми, тим більше біженців, тим більше дискомфорту у самій Європі. І якщо за рахунок само-ембарго можна вдарити по Путіну, то це вже має і економічний сенс. Бо це зменшить час війни, це змусить Росію піти на припинення бойових дій, що дуже корисне для європейської економіки. Довгостроково це вигідно, навіть європейським економікам. Політикам важко наважитись на такі рішення, але якщо це рішення прийняти не ними, то вже набагато легше.

Так, ми не можемо вважати 100% ймовірним сценарій, що у випадку газової кризи політики в Європі не підуть на компроміси з Путіним. Але, схоже, ймовірність цих компромісів не така й велика.

ЕС дуже довго не наважувався ввести ембарго проти Путіна. Бо це боляче для самої Європи. І, схоже, тільки Путін може їм допомогти зробити це.

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram