Колишній головний економіст Міжнародного валютного фонду, професор Школи менеджменту імені Слоуна Массачусетського технологічного інституту та співголова Альянсу політики щодо COVID-19 — про необхідну рішучість і категоричність Європи
Міністр закордонних справ росії сергій лавров нещодавно звинуватив Захід в опосередкованій війні проти України. Це неправильно і вводить в оману. Насправді Захід підтримує обидві сторони конфлікту, і росія, безумовно, є головним бенефіціаром. З початку вторгнення росія отримала від Європи понад €50 млрд ($52,7 млрд), що більш ніж у десять разів перевищує суму, яку Захід надав Україні готівкою та обладнанням.
Жоден європеєць у здоровому глузді не повинен продовжувати фінансувати путінську війну.
Європа веде війну проти самої себе в Україні, і єдиний спосіб покласти їй кінець — негайно припинити весь імпорт нафти з росії щонайменше на 45 днів, а може й довше, і дозволити його відновити лише за правильно збудованої системи санкцій, зокрема жорсткі обмеження. Члени Міжнародного енергетичного агентства мають близько 1,5 млрд барелів запасів палива на випадок надзвичайних ситуацій — більш ніж достатньо для управління переходом.
Основна проблема, звичайно, в тому, що деякі країни Євросоюзу дуже залежали від російських вуглеводнів. Європа купує в середньому близько 2,3 млн барелів нафти на день у росії. Деякі країни ЄС також купують більшу частину свого газу в росії. Відтак, коли 24 лютого росія напала на Україну, деякі країни ЄС сплеснули руками й заявили, що ми нічого не можемо зробити з експортом російських енергоресурсів.
Згідно з даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря, фінської дослідницької групи, російські доходи від експорту викопного палива могли подвоїтися після вторгнення.
Через два місяці в ЄС зростає усвідомлення того, що продовжувати фінансувати військову машину президента росії володимира путіна — це погана економіка і ще гірша політика, і єдиний шлях уперед — це жорсткі санкції щодо нафти й газу. Це усвідомлення прийшло до європейців у кілька етапів.
Відразу після вторгнення деякі країни ЄС, зокрема, різною мірою Фінляндія, Швеція та Данія, вирішили відмовитися від закупівель російської нафти та перейти на альтернативні постачальники. Водночас, компанії цих країн вирішили повністю дистанціюватися від російської морської торгівлі нафтою. Вплив на економічну активність у цих країнах був невеликим, тому що вони ніколи не дозволяли собі надто залежати від постачання енергоресурсів із росії.
Потім, після того, як російські війська були змушені піти з району навколо Києва, стало ясно, що вони чинили жахливі звірства в окупованих ними містах. З самого початку мало бути очевидним, що Європі загрожує велике зло, але після Бучі, цілеспрямованого нападу на людей у Краматорському вокзалі, тривалої безладної бійні мирних жителів у Маріуполі, Харкові, Чернігові та інших містах, не втекти від цієї реальності.
Будь-яке припущення, що крайнє зло можна зупинити без будь-яких витрат, завжди й скрізь є ілюзією. Розуміння цього моменту похвально змінило ставлення у Німеччині та інших країнах. Ембарго ЄС на нафту видається неминучим. Але Європа не має зупинятися на досягнутому.
путін хоче повернути Європу до жорстокої геополітики, яка визначала її до 1945 року, і він може фінансувати свій регресивний проєкт, тільки продаючи викопне паливо тим країнам, на які націлена його стратегія. Зупинити його може ЄС, відмовившись купувати нафту негайно, згодом скасувавши закупівлі газу та заборонивши європейським судам перевозити російську нафту, зокрема наклавши санкції на страхування та всі відповідні фінансові послуги (як пропонували останніми днями Мартін Сандбу та Джилліан Тетта з Financial Times).
Європейські фірми вже зазнали серйозної шкоди своєї репутації через продовження співпраці з російською нафтою, частково тому, що всі танкери перебувають під таким пильним наглядом. Shell і BP недавно дали зрозуміти, що більше не купуватимуть російську нафту, хоч би як вона добре не маскувалася. Фірми, які торгують нафтою, що зіграли важливу роль у підтримці росії, також заявляють, що вибули з гри.
Минулого тижня росія почала вводити самосанкції, перекриваючи газ Польщі та Болгарії нібито тому, що ці “недружні” країни не платитимуть росії в рублях. Але сама вимога виплати в рублях — це спроба путіна порушити договір, який намагається зміцнити курс рубля.
Справжня проблема зараз у тому, що Європа робитиме далі. Невже континент знову опиниться в заручниках у людини, яка готова вбити тисячі, а може, й мільйони? Чи він зробить усе можливе, щоб зберегти цивілізовану стриманість, економічне процвітання та прихильність до верховенства закону, які лежать в основі майже восьми десятиліть світу?
Останні кілька днів деякі європейські компанії заявили, що можуть бути готові платити за російський газ у рублях, хоча Європейська комісія вважає це незаконним. Між Єврокомісією та компаніями, а можливо, і між країнами насувається велике політичне протистояння щодо того, скільки часу потрібно, щоб відмовитись від російського газу. Але жоден європеєць у здоровому глузді не повинен хотіти продовжувати фінансувати війну путіна проти України. Добре це чи погано, але майбутнє Європи вже є.
Джерело: Poject Syndicate
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах