Герої
27 Травня 2019
594

Райвіс Вецкаганс: За минулі два роки ми інвестували в стратегічні об’єкти портової інфраструктури понад $100 млн

Голова Адміністрації морських портів України — про інвестпроекти в портовій галузі, інтерес інвесторів і плани на 2019

У 2017 році Адміністрацію морських портів України очолив новий менеджер з вагомим досвідом роботи у транспортній сфері. Латиш Райвіс Вецкаганс отримав від міністра транспорту Володимира Омеляна повний карт-бланш. Як тоді сказав пан Омелян: “Я наполягаю на тому, що АМПУ повинна бути реформована і перетворена в прозоре та ефективне підприємство, яке працює на державу і відстоює державний, а не приватний інтерес. У цьому розрізі Райвіс Вецкаганс має повну свободу дій”. Що ж змінилося у портовій галузі за цей час, чим вона живе сьогодні та на що розраховує на найближчі роки — в інтерв’ю з головою АМПУ.

Якими були для АМПУ останні 1,5 роки?
Перше, і напевне, найвизначніше, це те, що ми успішно пройшли аудит Міжнародної морської організації. Це говорить про те, що якість роботи нашої галузі знаходиться на міжнародному рівні.

Наступне, що для мене особисто є важливим, це рух у бік Євросоюзу як інтегрованої пов’язаної з нашою державою транспортної системи — 8 українських портів було включено в транспортну систему TNT. Враховуючи той фактор, що вже декілька років у напрямку Сходу ми не розвиваємо транспортну інфраструктуру і потоки, то це дуже важливо для нас.

З державних досягнень, це, звичайно, зниження портових зборів на 20% ще у 2017 році.

Також вже певний час ми активно займаємось питанням концесії портів.

Ну, і те, що ми активно включились в процес корпоратизації Адміністрації. Тож, саме цим ми і “жили” протягом останніх півтора роки.

Зараз ми продовжуємо розвивати нашу інфраструктуру та інфраструктуру, пов’язану з приватним бізнесом у портах. У минулому році в портах почали роботу три нові зернові термінали: проект MV Cargo спільно з компанією Cargill, який ми реалізували в державно-приватному партнерстві в порту “Південний”, литовсько-український проект “Єврозовнішторг” в порту “Ольвія”, і “Агрія” у порту Бердянськ.

І в цілому, не дивлячись на те, що за останні роки через геополітичні питання ми дуже втратили в транзиті та вимушені були переорієнтувати вантажопотоки, наші порти вже третій рік поспіль показують позитивну динаміку. В минулому році у нас було збільшення на 2,6 млн т у порівнянні з 2017-м, у цьому році зріст вантажопотоку складає 11-12%, у першу чергу за рахунок експорту зерна та руди. Приріст контейнерів у нинішньому році продовжується і складає 18-20%. Цьому є два пояснення: ріст купівельної спроможності та збільшення експортних вантажів, зокрема й контейнерами.

Які інвестиції були зроблені за останній час?
За минулі два роки ми інвестували в стратегічні об’єкти портової інфраструктури понад $100 млн. Основні напрямки, які реалізуємо, — це капітальні й експлуатаційне днопоглиблення, реконструкція та будівництво причалів, що відповідає Стратегії розвитку портів до 2038 року.
У нинішньому році один із сегментів, який ми теж посилюємо — це відновлення днопоглиблювального флоту з метою підтримки внутрішніх водних шляхів.

За останні роки ми підписали меморандумів про розвиток спільних проектів у портах на суму 30 млрд грн

У 2018 році ви заклали в план майже 4,3 млрд грн капітальних інвестицій. Скільки витратили? І які плани на 2019-й?
Після аналізу певних проектів, ми знизили цю суму. З одного боку, не було таких потреб у бізнесу, з іншої — деякі проекти затягнулися з технічних причин.

За останні два роки ми підписали меморандумів про розвиток спільних проектів у портах на суму 30 млрд грн. Спільно з бізнесом і його бізнес-планами, які відповідають Стратегії розвитку портів, ми рухаємося в сторону їх реалізації.

З 2018-го ми реалізуємо 8 великих інвестпроектів від Маріуполя до Рені. Вони не завершуються в один рік. На кожну гривню, яку ми інвестуємо в інфраструктурні проекти, бізнес додає щонайменше ще 3-5 грн.

Розкажіть про ключові інвестпроекти 2019-го року.
На сьогодні в Україні діє 116 портових операторів, 13 з яких — це державні стивідорні компанії, які реалізують свою господарську діяльність в різних портах. Решта — це приватні оператори.

Наша задача — реалізувати з кожним із цих операторів проекти з розвитку портової інфраструктури таким чином, щоб вони могли збільшити перевалку вантажів.

Серед так званих “перехідних проектів” (багаторічних), які ми нарешті закінчуємо зі свого боку у цьому році, це проект в Одесі, який реалізовується спільно з “Бруклін Київ” і “Луї Дрейфус”. Також співпрацюємо з компаніями “Кернел” та “Рісоіл”, які активно розвивають свої потужності в порту Чорноморськ, де наша частина роботи — це допоглиблення до 16 м. Я вже згадував про проект MV Cargo у порту “Південний”, де наша частина — допоглиблювальні роботи. У поточному році ми завершимо днопоглиблення до 20 метрів на ділянці, де працює державна стивідорна компанія. У Миколаївському порту будуємо причал №8 під збільшення перевалки аграрних вантажів українськими інвесторами. Розвиваємо новий аграрний кластер у Маріупольському порту разом с держстивідором. Загальна вартість цих проектів за весь строк їх реалізації складає близько 16 млрд грн.

Серед значущих проектів, які нам вдалося запустити останнім часом, це — проект на $50 млн з китайською компанією COFCO про розширення її терміналу у Миколаєві та проект розвитку контейнерного термінала в Одесі німецькою компанією HHLA International GmbH. Ще є один проект з контейнерною компанією CMA CGM, яка займає за розміром третє місце у світі. Спільно з “Бруклін Київ” вона планує реалізувати проект збільшення потужностей контейнерного термінала в Одеському порту. Інвестиційна частина першої черги проекту складає приблизно $20 млн. Зараз ми знаходимось на стадії підписання договору про виділення нової території CMA CGM. Принципово ми вже домовились. Реалізація 1-ї черги запланована на 2020-2021 рр., другої — на 2025 р.

Щодо державних стивідорних компаній, то якщо ще 5 років назад їх частка складала близько 35-37%, то за підсумком 4 місяців цього року — це вже 20%. Причина скорочення — в старих технологіях, до того ж регуляція розвитку бізнесу державної форми набагато складніша, ніж приватної компанії. Ще й державні стивідори в цьому році вимушені платити 90% дивідендів державі (в минулому році було 75%), а це не дає можливості для розвитку. Тому частка стивідорів у перевалці з року в рік зменшується.

На мою думку, в цьому випадку могла б допомогти приватизація, але урядом було прийнято рішення йти шляхом концесії.

До речі, про концесію. Як на сьогодні рухається справа в напрямку концесії портів?
Маю надію, що через місяць конкурсні умови, що вже розроблені, будуть прийняті, й буде оголошено тендери на проекти “Ольвія” та “Херсон”. Щодо “Ольвії”, то згідно з проектом обсяг інвестицій складатиме не менше $55 млн, щодо “Херсону” — $8 млн за період концесії.
Ми сподіваємось на оголошення тендерів в червні, а в серпні-вересні — на проведення тендерів.
У цьому році наш основний KPI – реалізувати ці два проекти. В наступному році візьмемось за інші проекти — паромний комплекс у Чорноморську, який теж потребує інвестицій, і державна стивідорна компанія у порту “Південний”.

Хто вже зацікавлений в концесії цих портів?
Є три групи інвесторів, які цікавляться цими об’єктами.

Перша — це компанії, які вже працюють в цих портах.

Друга — це ті вантажовласники, які б хотіли зайти в порт, як правило, з металургійної та зернової сфери.

І третя — це абсолютно нові компанії, які не мають активів у портовому бізнесі в Україні. Це глобальні гравці з Європи та Азії.

Держава однією з умов для концесіонера вимагає наявність вантажу.

У минулому році в Україну зайшов великий оператор DP World. Які очікування на 2019? Хто ще може зайти в найближчий час?
Що стосується планів DP World інвестувати у термінальні активи, то сьогодні інтерес значно менший, ніж був рік тому, коли їх представники приїжджали до України. Але залишається надія, що все ж таки інтерес виросте. Поки DP World залишається на буксирному ринку України через свою дочірню компанію.

Що стосується планів DP World інвестувати у термінальні активи, то сьогодні інтерес значно менший, ніж був рік тому, коли їх представники приїжджали до України. Але залишається надія, що все ж таки інтерес виросте

Також є інтерес до Чорноморська з боку китайського контейнерного оператора Hutchinson Ports.
Два місяці тому відбулася угода з придбання зернового термінала в Миколаївському порті одним із найбільших операторів у світі — корейською POSCO.

Вже через декілька днів ми чекаємо на понад 60 інвесторів, які відвідають наш форум в Одесі. Серед них – Qterminals, що належить катарській компанії Mwani Qatar. Зараз ця компанія веде пошук активів в інших країнах, в тому числі в Україні. І ми знаходимося з ними в діалозі.

Також із глобальних компаній, що мають інтерес до нашої країни і з якими ми ведемо перемовини, це сінгапурська PSA Global.

Це якраз ті компанії, які ще не присутні в Україні, вони поки що оцінюють ризики та перспективи, але ми з ними ведемо роботу по обміну інформацією, показуємо проекти. Вони зацікавлені, але не можу сказати, що дуже активно.

Qterminals, що належить катарській компанії Mwani Qatar, веде пошук активів в інших країнах, в тому числі в Україні. І ми знаходимося з ними в діалозі

Розкажіть про ваші очікування від The Ukrainian Port Forum (UPF). Чи заплановані важливі зустрічі з інвесторами/перемовини?
Ми дуже очікуємо на участь представників уряду, адже учасники ринку та інвестори хочуть розуміти державну позицію в цілому і щодо бізнесу зокрема.

У цьому році окремою секцією ми виділили питання безпеки судноплавства, адже, з огляду на геополітичні моменти, цим питанням активно опікується Євросоюз, на представників якого ми також очікуємо на форумі.

Також з представниками агробізнесу ми плануємо обговорити питання щодо планів з перевалки в наступному році, адже потрібно розраховувати на потужності, які є, або будувати нові. На Форумі будуть присутні та стейкхолдери від металургійних та промислових підприємств, з якими ми також обговоримо актуальні питання, власники контейнерних терміналів та міжнародних ліній.

І, звичайно, як я казав вище, ми очікуємо на інвесторів.


Який ваш прогноз щодо розвитку портової галузі у 2019-му?
Якщо говорити про головне, то ми маємо надію, що буде затверджена Стратегія розвитку морських портів до 2038 року. Цей документ передбачає реалізацію до 40 інвестпроектів на загальну суму $1,3 млрд і створення понад 4 тис. нових робочих місць.

Наша задача — ввійти в топ-30 світового рейтингу конкурентоздатності портів.

Щодо концесії портів, очікуємо на найближче прийняття рішення Кабміном і старт тендерів, а також на прийняття Верховною Радою нового закону про концесію, який дозволить активніше залучати до участі великих іноземних інвесторів.

У цьому році, за нашими попередніми оцінками, вантажопотік збільшиться до 140 млн т. Можливо, це трохи оптимістично, але я на це розраховую

Щодо питання динаміки приросту вантажопотоку, то в цьому році цей показник, за нашими попередніми оцінками, збільшиться до 140 млн т (у 2018 р. – 136 млн т). Можливо, це трохи оптимістично, але я на це розраховую.

І, звичайно, потрібно реалізувати корпоратизацію. Після цього ми плануємо налагодити управління портами разом з місцевою владою за поширеною у Європі моделлю “порт-лендлорд”. Наприклад, в Роттердамі така схема реалізована в пропорції 70% на 30% (держава/місцева влада). Нам потрібно вибудувати свою систему співпраці та зацікавленості у розвитку як портової адміністрації так і муніципалітетів.

Більше новин та актуальних матеріалів у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram