Про це свідчать результати опитування до 2-ї річниці повномасштабної війни
Дослідницька компанія Gradus Research провела спеціальне опитування до 2-ї річниці повномасштабного вторгнення, аби проаналізувати ці зміни.
Згідно з результатами, регулярність донатів від громадян зростає. А частка тих, хто долучається до благодійних чи волонтерських зборів час від часу, не змінилась з лютого 2023 року і залишається на рівні 44%.
Такі цифри залученості українців до допомоги свідчать і про зростання, власне, потреби у такій допомозі, і про стабільну налаштованість людей боротися далі. А це дуже важливий показник, що допомагає оцінити реальну картину, без похибки на втому чи емоції.
Про готовність продовжувати боротьбу свідчить і той факт, що рівень працевлаштованості зріс майже вдвічі від травня 2022 і наразі становить 61%. Вдвічі більше опитаних громадян декларують і впевненість у стабільності доходу у майбутньому (48% зараз vs 25% у травні 2022).
Напруження залишається ключовою характеристикою емоційного стану громадян на другому році повномасштабної війни. Натомість гнів, як перша реакція на російську агресію, поступово відходить на другий план.
Рівень суб’єктивного стресу українців залишається високим — 88% зараз і 88% у квітні 2023. Проте, якщо дивитися на динаміку з 2020 року, то стає очевидним, що високий рівень стресу є характерним явищем для українського суспільства, і фактор війни не вплинув на нього суттєво.
Серед страхів щодо майбутнього і надалі переважає невизначеність тривалості війни (63%) та страх за життя близьких (48%). Разом із ними близько третини опитаних громадян також непокояться через можливі фінансові складнощі (36%) та погіршення загальної економічної ситуації в країні (34%).
Водночас найбільше надихає українців у думках щодо майбутнього припинення війни в Україні найближчим часом (64%) та поліпшення матеріального добробуту (40%).
На тлі втоми та новин із фронту, а також затримки допомоги від міжнародних партнерів, впевненість у здатності України відбити напад рф серед опитаних громадян дещо знизилась і наразі становить 61%.
Якої ж допомоги українці найбільше очікують від міжнародних партнерів? Зброї наступальної (72%) та захисної (70%), а також фінансової допомоги (64%). Натомість частка громадян, які вважають потрібною гуманітарну допомогу, знизилась майже вдвічі.
Що ж до ставлення українських громадян до країн-партнерів, а також до ЄС та НАТО, воно залишається переважно позитивним або поліпшується. Більшість респондентів висловлюють позитивне ставлення до Великої Британії (68% у лютому 2024, 65% у березні 2022) та США (54% у лютому 2024 і 54% у березні 2022).
Близько двох третіх опитаних (57%) позитивно ставляться до ЄС, і їхня частка майже не змінилась із березня 2022 року (61%). Позитивне ставлення до НАТО зараз висловлюють майже вдвічі більше громадян, аніж у березні 2022 року (49% vs 26%). Водночас 70% респондентів вважають, що Україна має стати членом НАТО. І тут спостерігається суттєве зростання в порівнянні з квітнем 2022, коли частка опитаних, що підтримували таке рішення, складала 49%.
Ставлення до ООН натомість серед опитаних українців суттєво погіршилось. І наразі більша частина опитаних громадян (55%) декларують негативне ставлення до цієї організації, що може бути наслідком низки репутаційних криз та нейтральної позиції ООН в реагуванні на російську агресію проти України.
Як писали раніше Investory News, що законність конфіскації активів рф вивчили міжнародні юристи.
Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram
Ми у соцмережах