Драйв
14 Вересня 2020
1 647

Особисті фінанси: ТОП-7 порад, як витрачати менше коштів

Нейроекономісти наголошують, що протистояти імпульсивним покупкам можна, тільки треба знати деякі секрети

Багато чого цікавого про економічні рішення людини можна дізнатися із “зефірного тесту”. Уявіть, що ви сидите за столом на якому лежить зефірка й нічого окрім неї. Особа, яка запросила вас за цей стіл, каже, що відійде на 15 хвилин, а коли повернеться, принесе вам ще одну зефірку, але за умови – якщо перша залишиться недоторканою. А от потім можна буде з’їсти обидві.

Стовідсоткова надбавка за 15 хвилин виглядає вельми вигідною пропозицією. Але тільки якщо ви дорослий. Для дітей такі ласощі в тридцяти сантиметрах — справжня спокуса.

“Зефірний тест” — один із найвідоміших експериментів у соціальній психології. Його провів у 1972 році в Стенфордському університеті психолог Волтер Мішел. Він вивчав здатність дітей відкладати винагороду й чинити опір миттєвим бажанням.

Але найцікавіше з’ясувалося через багато років. У 1990-му Мішел довів, що ті, хто дочекався другої зефірки, у молодому віці, були помітно успішнішими у навчанні та й у цілому в житті.

З того часу вміння чинити опір імпульсивним бажанням стали вважати одним із головних чинників життєвого успіху.

“Зефірний тест” для дорослих

Придбати цю красиву сукню саме зараз чи відкласти на відпустку? Повечеряти у дорогому ресторані чи придбати додому продуктів на тиждень? Взяти машину в кредит під великий відсоток чи продовжувати пересуватися на метро?

В економіці людина традиційно сприймається як раціональний суб’єкт: “Я розмірковую, отже, я витрачаю кошти”. Однак все частіше й частіше до його раціональності виникали питання. Як відповідь на них виникла нейроекономіка — вона вивчає те, як вміст нашої голови впливає на наші рішення.

Виходить, що ми добре себе почуваємо, коли отримуємо гроші, але погано — коли витрачаємо. Що не дивно, адже чим більша сума, з якою ми розлучаємося, тим активніше у нашому мозку центр болю — островкова частка. Вона ж активна, коли ми відчуваємо неприємний запах або очікуємо, що нас ось-ось боляче вдарять.

Фінансовий “больовий поріг” у кожного різний. Нейроекономісти навіть зробили спеціальну шкалу. На одному кінці — “марнотрати”, що готові витрачати багато, поки не досягнуть порогу. На іншому — “скупердяги”, яким важко розщедритися навіть на найнеобхідніше.

Як вважають дослідники, це не означає, що одні раціональніші за інших — вони всі сподвигаються миттєвими емоціями. Крім центру болю у мозку працює й центр винагород — вентральний стріатум. Це він підкріплює дофаміном і робить такими бажаними властиві людині “хотілки” — їжу, секс або новий гаджет.

Коли через 40 років після “зефірного тесту” його учасників поклали до МРТ-сканеру, то у тих, хто не дочекався другої зефіркі, був активніше саме “центр винагород”.

А от у тих, хто дочекався другої зефірки мозок теж працював по-своєму — активнішою була префронтальна кора. Це та зона мозку, яка в принципі й робить нас людьми. Тут і раціональне мислення, й глобальні плани на життя, заради яких доводиться відкладати одномоментні задоволення.

У нормі префронтальна кора врівноважує пориви давніших центрів болю й винагород. Вам сподобалася річ — виділився дофамін, пішла реакція “хочу”. Далі ви побачили ціну й відчули приплив негативних емоцій. У підсумку ця зона приймає рішення: чи варто воно того, чи ні.

Коли баланс між емоціями й інтелектом порушується, з’являється схильність до імпульсивної поведінки, зокрема фінансової — піти та витратити пів зарплатні на черевики, що сподобалися.

Як протистояти імпульсивним витратам 

Порада 1. Уникайте спокус

Думати, що цього разу ви точно поборете спокусу, дуже необачно. Особливо, якщо самі знаєте, що схильні потурати слабкостям. Як пояснює науковий журналіст Ірина Якутенко в книзі “Воля і самоконтроль”, не існує “сили волі” — є тільки здатність протистояти імпульсивній поведінці.

Ця здатність багато в чому залежить від фізіології та навіть генетики. У слабовільної людини може бути порушений синтез нейромедіаторів дофаміну та серотоніну. Причина цього — невелика відмінність у варіанті гена, що кодує білок, який бере участь у їх синтезі.

Якщо знаєте, що грішите імпульсивними покупками, то ніколи не носіть із собою великі суми. А коли приходить зарплата, знімайте гроші з карти та кладіть на депозит або у важкодоступне місце.

Порада 2. Не купуйте відразу — зробіть паузу

Сподобалася якась річ? Не купуйте її відразу, а спробуйте зачекати 15 хвилин, годину або декілька днів, в залежності від суми покупки. Як мінімум тому, що лобові частки, де й знаходиться префронтальна кора, можуть не встигати гальмувати наші емоційні імпульси. Їм просто потрібен час, щоб прорахувати можливий результат дій.

Порада 3. Потішити себе можна й спортом, а не тільки шопінгом

Після напруженого робочого дня або тижня деколи хочеться піти й “потішити себе”. Це “потішити” передбачає, що у нас є якийсь обмежений ресурс сили волі, який потрібно компенсувати.

На ділі ж мозку просто не вистачає дофаміну, серотоніну або ендорфінів і він шукає способи, як би стимулювати їх викид, бажано якомога простіше. Йога або спорт забезпечать приплив “гормонів задоволення” не гірше, ніж шопінг.

Порада 4. Не ходіть до магазину голодними

Тут мова не тільки про магазин. Взагалі не приймайте фінансових і будь-яких інших відповідальних рішень на голодний шлунок.

У такому стані складніше контролювати емоційні пориви. Мозку для роботи потрібна глюкоза. Коли її не вистачає, він гірше справляється з завданнями, а першими “відмикаються” еволюційно нові зони — як раз ті, що відповідають за самоконтроль.

Порада 5. Не витрачайте кошти в поганому настрої

Варто стежити за своїм емоційним станом — тривога або стрес можуть позначатися на метаболізмі нейромедіаторів і не давати префронтальній корі нормально виконувати її “контрольні функції”. Поганий настрій краще перечекати — щасливі люди витрачають менше грошей.

Порада 6. Розпізнавайте маніпуляції

Магія медіа й реклами сильніші самоконтролю. Раніше люди дивилися рекламні ролики по телевізору, тепер — ютуб-відео з розпакуванням. Комерція перемістилася в онлайн і використовує найвитонченіші рекламні інструменти. Вам пропонують товари, які максимально відповідають вашим перевагам.

Інтерфейси додатків зроблені так, щоб засмоктувати вашу увагу з подальшим перепродажем рекламодавцю. Протистояти цьому неможливо. Але якщо знати, як це працює, можна уникнути зайвих витрат.

Порада 7. Spending Less Challenge

Спробуйте перетворити економію у квест або гру. Наприклад, піти за продуктами на тиждень і вкластися у чітко встановлену суму. Запустіть челлендж з друзями — хто менше витратить.

Сама механіка гри, де не витратити гроші — бажану дію, може зв’язати економію з центром задоволень. Можна також вести список того, на що ви відмовилися витрачати гроші. Це може зайвий раз потішити самолюбство та додати “гормонів задоволення”.

Є й більш глобальні варіанти, наприклад, No Spend Year, коли цілий рік не купуєш нічого, крім найнеобхіднішого.

Зефірки для бідних

У травні 2018 року було опубліковано статтю з результатами нового “зефірного тесту”. Психологи Тайлер Воттс, Грег Дункан і Хаонан Куан повторили експеримент Мішела, але на більш різноманітній вибірці.

Дітей було понад 900 замість менш ніж 90 у Мішела. У матерів більшої частини з них не було вищої освіти на момент їх народження (у Мішела були в основному діти співробітників Стенфорда).

З дітьми спершу проводили “зефірний тест” у 4 роки, а потім вивчали їх успішність і поведінку у 15 років. Результати значно відрізнялися. Здатність відкладати винагороду все ще передбачала майбутній успіх, але вдвічі гірше, ніж вважалося раніше.

Дослідження показало: вміння дочекатися другої зефірки — важливий фактор успіху, якщо ти з хорошої, забезпеченої сім’ї. Діти з бідних сімей беруть першу зефірку, тому що знають: хто б що не говорив, другої може просто не бути.

Таким чином, нашу здатність чинити опір імпульсивним бажанням визначають не тільки гени або робота мозку, а й середовище. При цьому бажання витрачати гроші може говорити про те, як влаштовані не тільки ми самі, а й життя навколо, у якому все менше впевненості у завтрашньому дні.

Джерело: РБК

Більше новин та актуальних матеріалів Investory News у нашому каналі в Telegram

Контекст

Ми у соцмережах

Слідкуйте за нами у Facebook або ж читайте усе найцікавіше у нашому каналі в Telegram